Промова Митрополита Епіфанія на «Кримському Форумі 26-2-14»
Шановні пані та панове!
Десять років триває окупація українського Криму російськими загарбниками. І серед численних злочинів, які вчинені окупантами за цей час, є також цинічне і свідоме порушення права на свободу совісті та віросповідання.
Слід відразу зазначити, що у порівнянні з Україною, де законом і практикою реально забезпечена свобода віросповідання, а держава не втручається у внутрішнє життя релігійних громад, в РФ навіть на рівні публічного законодавства встановлені серйозні обмеження для існування та діяльності релігійних організацій. Без реєстрації така діяльність неможлива. Але, навіть маючи її, організації щоразу повинні отримувати спеціальні дозволи влади на ті чи інші заходи, окрім власне богослужбових. Проте на практиці ситуація значно гірша – фактично в РФ відроджено радянську систему контролю за релігійними спільнотами, яка відбувається в тому числі через агентурний вплив спецслужб.
Окупувавши та анексувавши Крим, РФ поширила дію свого законодавства на цю українську територію, вимагаючи від релігійних громад зареєструватися наново. А це означає, зокрема, і формальне визнання ними окупації. Саме тому, наприклад, наша Церква відмовилася від здійснення такої реєстрації, відтак діяльність наших громад була насильницьки різко обмежена. З понад 40 громад, які діяли до окупації, за кілька років активними залишилися менше 10, а зараз не залишилося жодної, яка може нормально звершувати своє служіння.
Натомість Церква в складі Московського патріархату вже в червні 2014 року розпочала активну реєстрацію за приписами окупантів. А нині взагалі три єпархії, які були підпорядковані митрополиту Онуфрію, рішенням Кирила Гундяєва були напряму включені до складу РПЦ. Слід підкреслити, до речі, що жодних протестів з боку митрополита Онуфрія і його підлеглих такі дії Москви на окупованій території не викликали. Їхня сміливість поширюється лише на критику української влади та Православної Церкви України. А московські беззаконня вони зустрічають красномовним мовчанням.
Від самого початку окупації російська влада спрямувала свою активність на опанування контролю над релігійними громадами в Криму. Для цього вони використовували як проросійських діячів з числа місцевого духовенства, так і спеціально надісланих осіб з території РФ, очевидно перевірених та затверджених спецслужбами. У такий спосіб з плином часу практично всі керівні релігійні діячі, які не виявили лояльності до окупантів, були витіснені з півострова.
За роки окупації правозахисниками встановлено сотні фактів порушення права на свободу совісті, особливо жорстоко окупанти переслідують тих релігійних активістів, хто не бажав виїхати з Криму.
Також показовою стала розправа окупантів з центром єпархії нашої Церкви у Сімферополі, кафедральним храмом святих Володимира і Ольги. За фальшивими рішеннями «судів РФ» приміщення храму та єпархії було беззаконно конфісковане.
Це – лише декілька з багатьох прикладів злочинів, які окупанти здійснили та продовжують здійснювати у Криму. На окупованому півострові українські громадяни позбавлені основних прав і свобод, в тому числі свободи віросповідання. Лише деокупація півострова та повернення його під суверенітет України і в правове поле нашої держави можуть гарантувати відновлення в Криму прав людини. Нехай Бог благословить цю добру справу успіхом! Дякую за увагу.
