Новини

Митрополит Нігерійський Олександр митрополиту Волоколамському Іларіону: «Олександрійський Патріархат не є під протекторатом Російської Церкви і ми ніколи не дозволимо йому бути над нами»

24 Вересня 2019

Відповідь митрополита Нігерійського Олександра на лист митрополита Волоколамського Іларіона (Алфеєва) стосовно співслужіння ієрарха Олександрійського Патріархату з представниками Православної Церкви України.

 

Ми були дуже приголомшені, коли в соцмережі прочитали  послання, яке митрополит Волоколамський  Іларіон надіслав братові – єпископу Мозамбіцькому Хризостомові. Приголомшені не тим, що преосвященніший написав листа. Така річ не дивує, бо ж «клазоменці зазвичай набувають потворного вигляду (сюжет з античної історії, означає постійну зверхність,  зарозумілість у ставленні до інших – прим. пер.)». Мене приголомшила міра його зухвальства, з яким великий наставник  богослів’я кинувся топтати  будь-яку церковну етику, ігноруючи   нашого Блаженнішого Патріарха владику Феодора, якому і належало б спочатку адресувати цей лист із проханням вручити його і Мозамбіцькому владиці. Натомість він його просто (написав) і оприлюднив.

Такий учинок завдає неприпустимої образи особі  нашого вельмишанованого Предстоятеля. Високопреосвященнішому Іларінові варто було б усвідомити, що цією дією він образив усіх єпископів Престолу (Трону). Нехай ліпше… російський архієрей усвідомить, що в нього немає взагалі жодного права шельмувати, виправляти,  роздавати поради, а ще ж «погрожувати» ескалацією кризи архієреям інших (географічних) широт. Одне слово, що заманулося  сказати …поетові?? Що буде перервано спілкування з тією Церквою, яка, бачте, посміла розійтися з поглядом Російської Церкви у питанні України???  А чи не уникає з її уваги той факт, що будь-яка така дія виявиться бумерангом для Російської Церкви, ба більше, що цими діями  вона  ще й сама опиниться у цілковитій ізоляції.

Нехай буде відомо преосвященнішому братові, що Африка, Олександрійський Патріархат не стане і ми ніколи не дозволимо йому стати протекторатом Російської Церкви. І нехай буде відомо братові, що ні Блаженніший, ні архієреї Трону не стануть  підданими у васальній залежності….

«Ти завдав нам рани, ти і вилікуй її, Волоколамський митрополите!…Вимагаємо негайного публічного вибачення з Вашого боку перед нашим Предстоятелем і його синодом за цю Вашу недоречність. Іншого вибору у Вас немає…

Ця сама недоречність (безглуздя) преосвященнішого Іларіона повинна подіяти на багатьох із нас  як пробудження, не лише  за нашу позицію в питанні  з українською автокефалією, але й  для того, щоб ми постійно протидіяли дедалі загрозливішому  й «агресивнішому» російському церковному імперіалізмові і його неканонічному втручанню в інші юрисдикції з потоптанням православної екклезіології. Колективна пам’ять наших народів, нашої пастви є глибоко травмованою від економічного колоніалізму не лише вчора, але й нині, економічним колоніалізмом монополій  і міжнародних корпорацій. Не маємо права ятрити рану ще дужче, коли будемо прив’язані до Церкви з чужими колісницями і (чужого) владного центру.

Наш спільний обов’язок – захистити Церкву, якій ми покликані служити – з одного боку, і (захистити) нашого Предстоятеля (Олександрійського Патріарха – прим. пер.) – з іншого, нашу історію, наше місце у православній сім’ї, гідність і честь усіх нас. І коли, звідси і  звідти, ми покликані ухвалити рішення, то зробімо це, керуючись дороговказом – двохтисячолітнім православним Переданням, шануючи канонічні межі, встановлені отцями на Вселенських соборах  і глибиною нашої церковної історії, яка існує на десять століть більше, ніж (історія) будь-якої іншої Церкви. Маючи це на увазі,  виходячи завжди і рішуче з інтересів та блага нашої другопрестольної Церкви, ми вільні від будь-якої прив’язаності. Згадаймо слова Кальвоса: «Свобода прагне чесноти й рішучості»!

Джерело