Завдяки сходженню Духа Святого на Церкву, всім, хто стає її синами і дочками, відкривається нове життя – життя з Богом і в Бозі, – Митрополит Епіфаній

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Сердечно вітаю зі святом П’ятидесятниці, з днем Святої Трійці!

Сьогодні ми вшановуємо зішестя Духа Святого на учнів і апостолів Христових, які за повелінням Спасителя разом були зібрані в Єрусалимі та перебували в молитві, очікуючи, доки наповняться силою з висоти. Це сталося на п’ятидесятий день після Воскресіння Христового – тоді, коли за старозавітною традицією вшановували дарування Богом через пророка Мойсея на горі Синай заповідей закону.

Як Воскресіння Христове мало прообраз у старозавітному святкуванню Пасхи, коли народ Ізраїля був врятований від рабства і знищення у Єгипті та виведений на волю, так і зішестя Духа Святого мало прообраз у спілкуванні Бога з пророком Мойсеєм на горі Синай і поданні через нього заповідей. Обидві давні події були важливими та наповненими особливим духовним змістом, однак вони були лише прообразами того, що отримало своє довершення через Господа Ісуса Христа.

Бо завдяки втіленню Сина Божого і Його хресній жертві не один народ був врятований від тимчасового рабства, але все людство отримало звільнення від вічного рабства гріху та від смерті. А завдяки тому, що Господь Ісус Христос оновив і освятив у Собі людську природу та, вознісшись на небеса, таємничо ввів її у лоно Пресвятої Трійці – для тих, хто вірує в Сина Божого стало можливим прийняття Духа Святого.

Коли Бог на Синаї розмовляв із пророком Мойсеєм, то у відповідь на прохання побачити Його, Господь сказав, що людина не може Його побачити і залишитися живою. Тому навіть обраному пророку Бог явив славу Свою ніби віддалік, тобто лише частково, лише тією мірою, яка була можливою для Мойсея. Причиною такого стану був гріх, який діяв у людині та віддалив її від Творця. Відтак у  старозавітний час всяка людина, навіть найбільш праведна, залишалася в полоні гріха, який не давав їй можливості мати повне спілкування і єднання з Творцем.

Господь Ісус Христос у Самому Собі долає цю відстань, цю прірву між Творцем і творінням, між Богом і людиною. Своєю хресною смертю він знищує безумовну владу гріха над людством. Своїм воскресінням він долає смерть, а через вознесіння робить природу людини здатною до богоспілкування не просто зовнішнього, через видіння і образи, але і внутрішнього – в самій природі.

Якщо з Мойсеєм Бог розмовляв, як сказано, лицем до Лиця, як хто розмовляє з другом своїм, то на учнів і апостолів Христових, тобто на першу новозавітну Церкву, зібрану разом, сходить Бог Дух Святий, Третя Особа Пресвятої Тройці, та наповнює їх і перебуває в них. Це сходження – не одномоментна подія, хоча і особливо важлива, як була подія спілкування Бога з Мойсеєм на Синаї, але подія, яка перемінює саму внутрішню сутність відносин між Богом і тими людьми, які увірували в Нього.

І до Христового воскресіння з мертвих Бог воскрешав померлих. Не лише Сам Син Божий воскрешав мерців, як, наприклад воскресив Він Лазаря, але воскрешали навіть і пророки. Однак всі ці чудесні події були поодинокими, і вони не могли відмінити саму владу смерті над людством. Лише Христове воскресіння звершило звільнення людей від рабства смерті.

Так само і до П’ятидесятниці, до зішестя Святого Духа на Церкву Христову, тобто на зібрання вірних учнів і апостолів Спасителя, Бог являв Себе обраним пророкам, спілкувався з ними, оголошував через них Свою волю і закон. Але лише завдяки зішестю Святого Духа стало можливим, щоби спілкування це між Богом і людьми стало не рядом виняткових подій для обраних, але стало життям для спільноти вірних назавжди.

Сьогодні ми вшановуємо день Святої Тройці тому, що завдяки сходженню Духа Святого одкровення Бога в світі було довершене. Через дію гріха в людях потьмарилося знання про істинного Бога, а біси підмінили це знання поклонінням собі, іменуючи себе багатьма богами. Тому доки обрана громада вірних не була достатньо приготовлена і утверджена в істині, важко було людям без спокуси прийняти знання, що Бог є у Трьох Особах, але це не три окремих боги, а Єдине Божество.

Звершивши все, необхідне для очищення людей від панування зла, Господь Ісус Христос приготував до прийняття одкровення Тройці спільноту тих, хто увірував в Нього і прийняв слово, яке Отець подав через Сина, щоби ця спільнота стала Його Церквою. Щоби вона стала не просто зібранням учнів, які слухають слова істини, але щоби це зібрання, ця Церква, таємничо, через сходження Духа Святого, стала новою реальністю, новим буттям людей, належних до неї. Коли Дух Святий зійшов на Церкву, то всі учні, які складали її, стали єдиним тілом – таємничим тілом Христа, в якому Він є Глава Церкви, а всі, хто увірував у Євангеліє та народився від води і Духа за заповіддю Спасителя – стали частинами цього тіла. І це сталося не лише для апостолів у день П’ятидесятниці, але це є реальністю і нині. Бо від Духа Святого в особі зібрання апостолів і учнів народилася Церква, яка відразу завдяки проповіді та поширенню віри стала зростати. До цієї Церкви і ми всі належимо, і вона буде аж до кінця віку, доки не довершиться все і Христос не прийде у славі, щоб оновити буття, остаточно засудивши зло.

Так завдяки довершенню одкровення Бога у світі як Тройці, завдяки сходженню Духа Святого на Церкву, всім, хто входить до неї, хто стає її синами і дочками, відкривається нове життя – життя з Богом і в Бозі. Те, чого не міг отримати навіть пророк і боговидець Мойсей на Синаї, стає можливим для кожної людини завдяки події, яку ми нині прославляємо – стає можливим не лише побачити Бога звіддалік, але наповнитися Духом Святим, щоб жити в Бозі.

Тож, дорогі брати і сестри, вітаю всіх із цим великим святом і бажаю, щоби кожен з нас мав не лише цю можливість богоспілкування, яку нам дає чудо П’ятидесятниці, але щоби ми повною мірою користалися цим даром. Щоби ми наповнювалися Духом Святим, Який від Отця ісходить, і Якого Христос, Син Божий, посилає тим, хто вірує в Нього. І наповнюючись та оновлюючись благодаттю Божою, яку отримуємо через дію Духа Святого, щоби ми мали через це спасіння та життя вічне. Амінь.