Слово Митрополита Епіфанія у Світлий понеділок

Преосвященні владики, всечесні отці, дорога братія монастиря, дорогі брати і сестри! Христос воскрес!

Дякую Вам, дорогий владико, за теплі вітання з Великоднем, і всім вам, дорогі брати і сестри, за цю святкову спільну молитву. Сьогодні, на другий день Пасхи Христової, ми зібралися у цьому величному соборі, в духовному серці нашої помісної Української Православної Церкви, щоби в молитві знову і знову прославити Воскресіння з мертвих нашого Спасителя та привітати з цим святом один одного.

Чому Церква так особливо урочисто вшановує Христове воскресіння, упродовж семи постових тижнів готуючи нас до зустрічі цієї події, а потім ще протягом сорока днів вшановуючи її? Жодне свято немає ані такого ретельного приготування, ані такого тривалого періоду урочистого прославлення. Причина для цього є простою та очевидною. Церква діє так тому, що Воскресіння Христове є основою, наріжним каменем нашої віри.

Всі ми знаємо Символ віри. Цього року і повнота Православної Церкви, і весь християнський світ відзначатимуть ювілей 1700-ліття Першого Вселенського собору в Нікеї, на якому Символ віри був утверджений. Але задовго до складення його тексту, від самого початку життя новозавітної Церкви, найкоротшим та найпростішим Символом віри християн були саме ті слова, які ми промовляємо нині знову і знову: «Христос воскрес! Воістину воскрес!»

Бо в цих словах є відповідь на головне питання, яке турбує людство, і над яким раніше чи пізніше замислюється кожна людина особисто: чи є життя після смерті? Адже скільки би не тривало життя людини тут, на землі – воно все одно завершується смертю. А що далі? Могила? Тління? Небуття?

Христос, Сам воскреснувши з мертвих, воскресив із Собою, як свідчить нам Євангеліє, і багатьох старозавітних праведників, цим поклавши початок здійсненню обіцянки загального воскресіння. Він вийшов із гробу як переможець і цим подав перемогу над смертю та можливість вічного блаженного життя для всього роду людського. Тому, проповідуючи Христове воскресіння з мертвих, як беззаперечну істину, Церква спонукає кожну людину до духовної праці задля особистого осягнення цієї блаженної вічності.

А в нинішній час страждань і численних смертей, принесених російською агресією на нашу землю, Воскресіння Христове з особливою духовною силою свідчить нам, що правда і життя неодмінно переможуть зло і темряву. Навіть коли російська вбивча зброя розлучає нас із рідними та близькими, віра у воскресіння дає впевненість, що ця розлука – не на вічно. Бо прийде мить, коли всі, кого розділила смерть, знову живими зустрінуться в час загального воскресіння, яке неодмінно станеться завдяки Воскресінню Христовому.

Тому, попри ті горе і біль, які наш народ терпить від несправедливої, злочинної, диявольської російської війни проти нас, ми нині святкуємо. Ми прославляємо Христа як переможця над злом і надихаємося цією Його великою перемогою. Надихаємося до подальшого спротиву навалі чужинців-агресорів, до захисту рідної землі, до захисту мирного майбутнього для нинішнього та наступних поколінь українського народу.

Господь Свою жертовною любов’ю надихає і нас чинити добрі справи, виявляти нашу віру через благодіяння для ближніх. Одна людина сама собою здається що може зробити небагато. Але коли ми єднаємо свої зусилля в ім’я християнської любові та милосердя, тоді можемо бачити, як з благословенням Божим досягаємо великих плодів нашої спільної праці.

Тому нині, на другий день свята Пасхи, коли ми вже звершили прославлення Христового воскресіння у своїх храмах і громадах, маємо ми звичай збиратися у цьому святому місці на спільне служіння та молитву. Бо у такий спосіб розділяючи один з одним радість Великодня, ми примножуємо її. Вітаючи один одного – свідчимо нашу єдність у Христі та між собою. Свідчимо єдність у вірі та у праці для Церкви і для нашого рідного українського народу.

Цей рік є особливим не лише з огляду на загальнохристиянський ювілей Нікейського собору, але також і з огляду на наш ювілей 25-ліття відновлення з руїни цього Золотоверхого храму. Цей ювілей відродження знищеного безбожними більшовиками собору є для нас ще одним наочним свідченням сили Божої.

Храм цей був ніби вбитий і мертвий, а кремлівська комуністична диктатура, яка наказала знищити його, видавалася міцною та нездоланною. Але та проклята імперія зла впала, а храм цей – відродився, ставши символом нашого спротиву злу, символом жертовної любові до рідного народу і рідної Церкви, до нашої правдивої духовної та національної історії. Тому ми віримо, що і нинішня спроба відродити російську імперію зла неодмінно зазнає поразки, а Україна відновиться, відродиться, воскресне для кращого майбутнього.

Однак станеться це не саме собою. Задля цього всі ми маємо діяти. Маємо молитися про перемогу і справедливий мир, маємо продовжувати підтримку наших українських Збройних сил, маємо зберігати порозуміння та єдність у протидії ворожій агресії.

Дякую вам, владики, отці, брати і сестри, та у вашій особі – дякую повноті нашої Помісної Церкви за підтримку, яку я маю від вас у служінні Предстоятеля. Від його початку і дотепер саме завдяки нашій єдності ми змогли успішно здолати багато складних викликів, змогли дати відсіч всім спробам зруйнувати добрі плоди Об’єднавчого Собору, перешкодили спробам наново розділити і поневолити нашу Українську Церкву. В нашому єднанні, у взаємній підтримці та порозумінні є наша спільна сила – сила Церкви і сила народу. Зберігаючи цю єдність ми зможемо досягти ще більших успіхів, на які нехай нас благословить Бог!

Нехай Господь також благословить перемогою над агресором наших новітніх героїв-захисників, за яких ми завжди молимося. Ми щиро радіємо поверненню перед святом зі страшного російського полону наших військових і мирних мешканців та молимося, щоби всі наші брати і сестри, хто ще перебуває в полоні та під владою окупантів, а особливо викрадені українські діти – змогли знову бути вільними на вільній українській землі.

Ми молимося про Боже натхнення і допомогу для всіх, хто зараз працює, щиро бажаючи припинення війни та встановлення справедливого миру. Нехай Господь провадить їх у цій важкій справі та благословить її успіхом!

Ще раз дякую всім вам за спільну молитву, за вітання та від серця бажаю всім духовно радісного святкування світлого Христового воскресіння!

Христос воскрес!