Всевишній, звершуючи спасіння роду людського, саме через Діву відкриває спасіння для всіх, – Митрополит Епіфаній

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Сердечно вітаю вашу громаду та всіх зі святом Різдва Богородиці.

Це свято внутрішньо пов’язане з іншим святом, яке носить подібну назву – з Різдвом Христовим, на честь якого 220 років тому збудований цей храм. Про цю єдність нагадують нам і слова святкового тропаря, в яких згадується «Сонце правди – Христос Бог наш». Такими ж словами вшановується наш Спаситель і в тропарі на честь Його Різдва, де Він також іменується «Сонцем правди».

Зв’язок між цими двома святами очевидний. Адже без народження Пречистої Діви, яку Бог обрав для того, щоби Вона послужила тайні спасіння, стала вмістилищем Невмістимого, Матір’ю Сина Божого – не звершилося би і Різдво Христове.

Всевишній, звершуючи спасіння роду людського, саме через Діву відкриває спасіння для всіх. Як через першу Єву, яку спокусив змій, зло увійшло в світ, так через нову Єву, Яка у всьому виявила послух і упокорилася перед волею Божою, для нас стало можливим спасіння через народженого Нею Господа Ісуса Христа. Через непослух Єви райські врата закрилися і херувим з вогненним мечем став біля них, щоби ніхто з грішників не осквернив місце святості. Через найглибше упокорення і відданість Богові Пречистої Діви, через прийняття Нею волі Всевишнього, сповіщеної через ангела – меч вогненний відхиляється і врата раю відкриваються Сином Владичиці завдяки Його хресній жертві.

Безперечно, що Різдво Богородиці засвідчує самий початок Її служіння та більшою мірою прославляє не Її діяння, бо нині Вона є лише новонародженим немовлям, але прославляє милість Божу до роду людського і особливо до праведників – батьків Марії, святих Іоакима і Анни. Вони протягом довгого часу в шлюбі своєму не мали дітей, і досягли старості, не отримавши спадкоємців роду. За це від інших вони зазнавали ганьби, бо нерозумні люди думали, що відсутність дітей є ознакою гніву Божого на них за якість таємні гріхи.

Але святі Іоаким і Анна були подібні до праотця Авраама і дружини його Сарри, яким також Бог не давав дитини аж до старості. Щоби народження дитини, яке перевершило звичайний природний закон і було явним чудом, стало знаком для всіх і свідчило: народжена дитина має особливе покликання та місію, яку благословив Сам Господь.

Старі неплідні Авраам і Сарра народили Ісаака, якого, як ми знаємо, Бог повелів принести в жертву, чим було показано прообраз жертви Сина Божого, Якого Бог Отець віддав заради спасіння світу. А старі неплідні Іоаким і Анна народили Марію, від Якої воплотився Той, Хто звершив показане в прообразі Ісаака, Хто став істинним Агнцем Божим і взяв на Себе гріхи світу.

Саме тому, мабуть, так близько в часі одне від одного вшановуються свята Різдва Богородиці та Воздвиження чесного Хреста Господнього. Бо народження Діви є початком виконання всіх пророцтв, воно відкриває можливість тайни Боговтілення і через шлях Сина Божого на Голгофу та до гробу – веде до перемоги над злом і смертю.

Сьогодні ми прославляємо Пречисту Владичицю, але також прославляємо і Її батьків, вшановуємо їхню непохитну віру та відданість Богові, які так велично через Різдво майбутньої Матері Божої були винагороджені. Саме тому в нашій Помісній Церкві ми визначили через Богоотців Іоакима і Анну в особливий спосіб вшановувати вірний християнський шлюб, правдиву подружню любов та гідне і відповідальне батьківство.

В образі святих Іоакима і Анни Церква бачить справжній приклад для кожної християнської родини – приклад вірності, любові, батьківської турботи. І ми, прославляючи Пречисту Владичицю, Яка є Матір’ю не лише для Сина Божого, але таємничо є також Матір’ю всіх вірних – ми просимо Її Саму, а також Її праведних батьків Іоакима і Анну, допомагати всім родинам, оберігати їх від спокус, захищати у час викликів та випробувань, примножувати в них все добре на благо.

Особливо ми просимо про це в час страшних бід, яких зазнає український народ від наслідків озлобленого нашестя на нашу землю російської імперії зла. Трохи більше тижня тому я з візитом перебував у Львові та на Львівщині. Мирне, прекрасне місто, славне своєю історією і сьогоденням. Але сатанинська злоба спрямувала на нього зброю, уразивши багатьох невинних. Всесвітньо видимим знаком цієї трагедії, яку переживає і Львів, і вся Україна, стала родина, в якій від російської зброї в одну мить загинули мати та три її доньки – немов ті давні прославлені мучениці, Віра, Надія, Любов і мати їхня Софія, які були позбавлені тимчасового життя через злобу безбожного тирана, але успадкували життя вічне і нев’янучі вінці слави.

І тут, в Одесі, сталася раніше подібна трагедія, коли від російської зброї у своєму домі загинули мати та її немовля. Харків і Херсон, Полтава і Львів, Одеса і Кривий Ріг, численні випалені ворогом міста і села вздовж лінії фронту, погублені життя матерів, дітей, людей старшого віку, які пережили нацистське нашестя, але були вбиті росіянами; забрані на полі бою життя наших мужніх захисників і погублені нелюдським поводження та тортурами життя полонених – вся ця невинно пролита на землю кров, як кров Авеля, волає до Неба про відплату.

Про відплату тій державі-каїну, яка набивалася нам у брати – не заради любові до нас, але щоби накласти на нас ярмо і тримати в рабському упокоренні. Ця кровожерна імперія зла на чолі з кремлівським тираном, її огидне військо темряви та її викривлена, спотворена єретичним лжевченням «русского міра» патріархія мають понести належну відплату. І ми віримо, що Господь не залишить без осудження і кари все зло, яке вони зробили та продовжують робити.

Сьогодні ми підносимо Богові подячні молитви за цей кафедральний храм, якому виповнюється 220 років. Від початків відновлення незалежної України він став осередком, можна сказати – малим острівцем українського духовного спротиву «русскому міру». Тут, в Одесі, довгий час це лжевчення та його провідники здавалося панували безроздільно. Але українська громада не опускала рук, не відступала, звершувала своє служіння, підносила тут молитви рідною мовою, проповідувала істину, відновлювала з руїн цю святиню.

І нині ми бачимо гідні плоди такої наполегливої праці. Безперечно, що дурман «русского міра» ще остаточно не розвіявся, але занепад цього лжевчення та його осудження – лише питання часу. Господь скине сильних з престолів, а смиренних і повалених – піднесе. Як підніс і прославив святих Іоакима і Анну, посоромивши тих, хто бездумно обмовляли їх.

Дорогі брати і сестри! Вітаю вашу громаду зі святом і з ювілеєм та бажаю всім нам з Божою допомогою та за заступництвом Пресвятої Діви Марії і всіх святих скоро досягти перемоги над злом «русского міра» та утвердження справжнього, істинного, справедливого миру для України та Європи і світу. Амінь.