В Ужгороді відбувся круглий стіл «Єретична й антихристиянська суть «русского міра» – як загроза цивілізаційного розвитку людства»
1 травня 2024 року, у великій актовій залі Карпатського університету імені Августина Волошина та Ужгородської української богословської академії в м. Ужгород, відбувся міжнародний науковий круглий стіл «Єретична й антихристиянська суть «русского міра» – як загроза цивілізаційного розвитку людства».
Організаторами круглого столу виступили: Карпатський університет імені Августина Волошина, Ужгородська українська богословська академія, Міжнародна академія богословських наук, Управління Мукачівсько-Карпатської єпархії Православної Церкви України, Всеукраїнське товариство борців за незалежність України та Християнсько-народна спілка Закарпаття.
Захід проходив у режимі офлайн та онлайн.
На пленарному засіданні з доповідями виступили:
Віктор Бедь – єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Мукачівсько-Карпатською єпархією Православної Церкви України, президент Карпатського університету імені Августина Волошина та Міжнародної академії богословських наук, голова Всеукраїнського об’єднання «Товариства борців за незалежність України у XX столітті», народний депутат України 1-го скликання, доктор богословських наук, доктор юридичних наук, професор.
Тема доповіді: Антилюдська і антихристиянська сутність ідеології «русского міра».
Роман Офіцинський – професор Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, доктор історичних наук, професор.
Тема доповіді: «Рашизм як різновид тоталітарного режиму».
Надалі, участь в обговоренні теми круглого столу взяли:
Михайло Басараб – проректор з наукової роботи Карпатського університету імені Августина Волошина та Ужгородської української богословської академії, голова Педагогічного товариства імені Августина Волошина, голова Закарпатського осередку Всеукраїнської ветеранської організації Української Гельсинської Спілки, доктор богословських наук, професор;
Ігор Брітченко – професор Вищої школи безпеки та економіки м. Пловдив (Болгарія), доктор економічних наук, професор;
Володимир Грех – професор кафедри богослов’я і філософії Львівської православної богословської академії, настоятель парафії Преображення Господнього Львівсько-Сокальської єпархії Православної Церкви України у с. Черляни Львівського району Львівської області, протоієрей, доктор богословських наук, професор;
Майя Артьомова – директор науково-дослідницького інституту філософії, богослов’я та аналітики Карпатського університету імені Августина Волошина, Вчений секретар Міжнародної академії богословських наук, доктор філософських наук, професор;
Марія Жабляк – директор науково-дослідницького інституту української духовної культури Карпатського університету імені Августина Волошина, регент кафедрального церковного хору кафедрального храму апостола українського Андрія Первозваного Мукачівсько-Карпатської єпархії Православної Церкви України в м. Ужгород;
Антоніна Вчорашня – директор науково-дослідницького інституту історії національно-визвольних змагань Карпатського університету імені Августина Волошина, голова Закарпатського обласного товариства борців за незалежність України в XX столітті, доктор педагогічних наук, професор;
Віктор Понзель – перший помічник президента Карпатського університету імені Августина Волошина та керуючого Мукачівсько-Карпатською єпархією Православної Церкви України, старший викладач кафедри психології, педагогіки та соціальної роботи Карпатського університету імені Августина Волошина, учасник бойових дій в російсько-українській війні.
Учасники міжнародного круглого столу дійшли спільного висновку про те, що російська ідеологія псевдо «русского міра» за своєю суттю є антилюдською, антихристиянською та однією із різновидностей ненависницьких ідеологій комунізму, нацизму і расизму, що у XXI столітті здобула нову назву – російський рашизм. З політичної точки зору дана ідеологія несе загрозу мирному існуванню та розвитку всього цивілізованого світу, а з церковної точки зору – є єрессю.
За результатами роботи круглого столу було ухвалено резолюцію, яку після редакційного опрацювання буде доведено до відома органів державної влади, місцевого самоврядування, освітніх, наукових установ, засобів масової інформації та широкої громадськості.