
Успіння Богородиці є народженням для життя вічного, життя, вільного від того зла, що продовжує ще діяти у світі цьому, – Митрополит Епіфаній
Проповідь Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія в день свята Успіння Божої Матері
Преосвященні владики, всечесні отці, дорога братія Лаври, дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!
Найперше хочу привітати владику-намісника та братію обителі, а також і всіх вас зі святом Успіння Богородиці.
Цій духовно радісній події, тобто Успінню, яким завершилося земне життя Божої Матері та почалося Її життя вічне і Її особливе служіння для всіх вірних, від початку була присвячена ця обитель. Обитель, яка з невеликого печерного монастиря, зібраного з учнів та послідовників преподобного Антонія, виросла у велику славну Лавру Печерську, осяяну подвигами великого сонму святих.
Чому ж обитель Печерська отримала саме таку посвяту – на честь Пречистої Діви Марії? І чому саме Успіння Богородиці є для нашої Лаври головним святом?
Найпершою причиною для цього очевидно є той глибокий духовний зв’язок, який єднає заснування цього монастиря з чернечою традицією Святої Гори Афон. Уродженець нашої української землі, з Любеча на Чернігівщині, преподобний Антоній, бувши покликаний Богом до життя чернечого і аскетичного, дізнавшись, що найкраще він зможе навчитися чернечим правилам від афонських старців, вирушив у далеку дорогу до Святої Гори. А на цій горі в численних її обителях від початку особливо шанували Пресвяту Богородицю, як свою Наставницю та Ігуменю.
Діва Марія у Своєму власному житті явила через смирення і повну відданість Богові найкращий приклад для наслідування всіма ченцями. Також Вона, як Матір для всіх вірних, є особливою Покровителькою для тих, хто у аскетичних подвигах і в постійній молитві веде духовну боротьбу з дияволом, звільняючись від ярма гріхів.
Всі ми знаємо піснеспів до Богородиці, кондак, який іменує Пречисту Діву Обраною і Непереможною Воєводою, тобто Начальницею духовного воїнства Церкви, Яка йде попереду і прикладом Своїм надихає вірних до боротьби зі злом. Тож немає нічого дивного в тому, що ченці загалом, а старці-подвижники Афону зокрема, свою духовну боротьбу вели і ведуть, довіряючись наставництву і заступництву Пресвятої Діви Марії.
Цю особливу традицію шанування Богородиці преподобний Антоній приніс назад, до України-Руси, до першопрестольного Києва. Хоча тоді вже існували якісь чернечі громади тут, але ніде Антоній не знайшов того духовного порядку, якому навчився на Афоні та якого шукав заради спасіння душі. А тому оселився він у печері поза містом, де пізніше виросла наша Лавра. І до цього монастиря Пресвята Владичиця Сама виявила особливе благовоління, свідченням чого стала побудова цього соборного храму на честь Її Успіння.
З історії будівничих церкви Печерської ми знаємо, що вони з Царгороду були чудесним чином послані Богородицею, Яка явилася архітекторам, і повеліла збудувати у далекому Києві храм прекрасного і величного вигляду. З цього свідчення, а також з багатьох інших прикладів піклування Діви Марії про цю обитель ми маємо тверде свідчення Її особливого благовоління до цього святого місця та до подвижників печерських.
І сучасним виявом такого благовоління ми повинні також визнати те, що соборний Успенський храм, знищений більшовицькими підривниками у час ІІ Світової війни, чверть століття тому був відбудований. Впали дві сатанинські імперії, більшовицька і нацистська, які кинули в середині минулого століття людство у страшну велику війну, а цей зруйнований тоді храм – знову велично стоїть на власному місці. Він воскрес з руїни, засвідчивши, що Божа Матір не відняла Свого Покрову від обителі Печерської та від нашої України-Руси.
І нині, в час нової війни, яку російська імперія зла веде проти України, ми з вірою вдаємося до заступництва Пречистої Владичиці, просимо покрити нас від усякого зла Чесним Її Омофором. Як колись у давній час Вона захистила Царгород від орди чужинців, явивши Покров Свій, так і нині ми просимо Її захистити землю нашу і наш народ від нашестя орди російських людиновбивць. І ми віримо, що те звільнення обителі Печерської від панування тут лжевчення «русского міра», яке розпочалося і триває, теж має на собі благословення Божої Матері.
Поступово відбувається це очищення і звільнення, але без будь-якої можливості до повороту назад. Без можливості повернення сюди ярма «русского міра», яке є сучасним духовним рабством єгипетським і вавилонським.
Обитель ця, як і її соборний храм, присвячені Успінню Богородиці тому, що ця подія є дороговказом на шляху подвигів в першу чергу для ченців, але також і для всіх, хто бажає досягти спасіння душі. Діва Марія все Своє життя була ніби мертвою для зла. Ніякий гріх і ніяка пристрасть не могли спокусити її. Вона справді втілила у Собі слово Писання, яке закликає нас бути мертвими для гріха, а живими для Бога.
Тож чесне Успіння Богородиці є не просто завершенням земного життя, тим більше не є тим, що люди зазвичай мають на увазі, коли кажуть про смерть. Успіння Богородиці є народженням для життя вічного, життя, вільного від того зла, що продовжує ще діяти у світі цьому. Тілом заснувши на короткий час, Діва Марія перейшла від світу цього до Царства Сина Свого, але не залишила вірних без материнської опіки. Як після Різдва Сина Вона все одно залишилася Дівою, так і після Успіння Свого Богородиця є і залишаться нашою незмінною милостивою Матір’ю, Воєводою у боротьбі зі злом та Покровителькою в усяких потребах.
Тому зібравшись нині в цьому головному храмі обителі Печерської та святкуючи Успіння Пречистої Діви, згадуючи рукотворне чудо відновлення чверть століття тому собору цього з руїн, ми дякуємо Пресвятій Богородиці за всі Її благодіяння та просимо саме тепер Її особливої милості. Ми просимо, щоби Вона благословила успіхом зусилля, які у ці дні люди доброї волі та лідери країн вільного світу, першою серед яких є наш добрий союзник Сполучені Штати Америки, спрямовують, щоби зупинити в Україні кровопролиття та спонукати кремлівського тирана припинити війну. Ми просимо, щоби Богородиця, як Непереможна Воєвода, зруйнувала всякі злі задуми прихильників «русского міра» і силою благодаті, яку Вона має від Бога, розвіяла зусилля злочестивих так само, як розвіяла Вона орди чужинців, що загрожували Царгороду. А в молитвеники до Бога і до Пречистої Владичиці нашої нині ми закликаємо преподобних і богоносиних отців Антонія і Феодосія та всіх угодників Печерських і всіх святих, в Україні-Русі прославлених.
Ще раз вітаю всіх вас, а особливо владику-намісника і братію української Лаври, зі святом Успіння Богородиці. Нехай наступне успенське свято наше за рік буде, з благословення Божої Матері, вже у часи більш мирні і радісні. Щоби ми єдиними устами і єдиним серцем прославили Пречисту Діву і за це нове благословення для українського народу – благословення перемогою над злом і утвердженням тривалого істинного миру. Амінь.