Символ смиренного упокорення – омофор з голови Діви – є і навічно буде символом непереможного захисту, – Митрополит Епіфаній

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Сердечно вітаю всіх з церковним святом Покрова Богородиці, а також з нашими суспільними святами – Днем захисників і захисниць України та Днем українського козацтва!

Поєднання цих свят навколо спогаду про давню подію чудесного врятування Царгороду від нашестя чужинців через заступництво за це місто Самої Пречистої Діви не є випадковим. Бо та давня історична подія явлення Богородиці у Влахернському храмі саме як Захисниці вірних, символом чого став простертий над молільниками омофор – покривало з Її чесної голови – ця подія була не поодиноким чудом, а швидше особливим засвідченням повсякчасного служіння Матері Божої.

Ми нещодавно молитовно згадували пам’ять святого апостола і євангеліста Іоана Богослова. Писання засвідчує, що Спаситель, коли помирав на хресті, звернувся до Матері Своєї і до Іоана, улюбленого учня. Апостолу Він доручив піклуватися про Пречисту Діву, як про власну матір. А Богородиці сказав про Іоана: це – син Твій.

Святі отці витлумачують це усиновлення не лише як подію, яка сталася для апостола, але як таємниче усиновлення Пресвятій Богородиці всіх вірних, всіх тих, хто, як і улюблений Христовий учень Іоан, мають жертовну любов до Бога і виконують волю Його.

Сьогодні ми звершуємо цю святкову Літургію в храмі, присвяченому Успінню Богородиці, тропар на честь якого нагадує, що Діва Марія в Успінні Своєму світу не залишила. Навпаки – після Свого Успіння Вона ще більше, ніж у земному житті, служить для всіх вірних молитовницею, заступницею і захисницею, цілителькою і непереможною воєводою в боротьбі зі злом.

Всі ці аспекти служіння Пресвятої Богородиці відображені в іконах, які особливо шануються українським народом. В образі Оранти-Молитовниці, Нерушимої Стіни, Пречиста Діва постає перед нами в духовному серці нашої Помісної Церкви і України – у Святій Софії Київській. Образ Покрова Богородиці наші предки збагатили і доповнили, створивши його особливу, українську версію – так звану «Козацьку Покрову», де під Омофором Пресвятої Владичиці схилилися в молитві та упованні святителі і володарі, священики, козаки та всі захисники і борці за волю народу і віру православну.

Шанована ж ікона Божої Матері Почаївська нагадує нам про чудесне врятування цієї православної обителі від нашестя чужинців і руйнування, коли Владичиця, за молитвами ігумена монастиря Почаївського святого Іова стала на хресті храму і кулі, випущені проти обителі, вертала завойовникам.

Церква незмінно прославляє Діву Марію за те, що смиренням Своїм вона послужила нашому спасінню. Через гордість та непослух першої Єви гріх увійшов у світ. А через смирення і виконання волі Божої новою Євою – Пречистою Дівою Марією – радість Боговтілення і спасіння у Христі Ісусі прийшло для людей. Тому і символ смиренного упокорення – омофор з голови Діви – є і навічно буде символом непереможного захисту. Бо як ми знаємо з Писання, сила Божа в немочі звершується, адже Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать.

Сьогодні, прославляючи Покров Пресвятої Богородиці та Її служіння, ми також прославляємо і вшановуємо тих, хто у давній час та в новітній історії ставав і продовжує ставати на захист правди, гідності, свободи для України і для українського народу.

Ми вшановуємо наших звитяжних предків козаків, які не жаліли життя свого, захищаючи віру православну і рідний народ, його права і вольності. Ми згадуємо також не лише їхню боротьбу на полі бою, але і їхній внесок у розбудову Православної Церкви, освіти, науки та культури українського народу. Ми справді – нащадки козацького роду, бо якби не вони, наші славні предки, то невідомо, чи зберіглася би наша унікальна українська ідентичність, чи не розчинилася би і не згинула в історії.

Ми також вдячні всім захисникам і захисницям України, які в новий час стали на боротьбу за волю і незалежність нашого народу. А особливо в цей час ми молитвою і працею вшановуємо наших новітніх героїв – воїнів, які відбивають навалу російської імперії зла. Сьогодні ми розпочали наше святкування із заупокійної молитви на місці поховання загиблих героїв, але також ми незмінно молимося за здоров’я, успіх у боротьбі і за перемогу тих наших захисників і захисниць, хто зараз у Силах оборони України наближає перемогу і утвердження миру.

Дорогі брати і сестри!

Цю молитву ми звершуємо тут, в давній історичній Успенській церкві, коріння якої – в княжій добі Львова, славне продовження – в праці видатного Успенського братства, що відіграло виняткову роль у захисті та розвитку українського православ’я у 16-17 століттях, а новітня історія була продовжена не менш славною сторінкою боротьби за утвердження автокефалії для Української Церкви.

І ця сучасна сторінка нерозривно пов’язана з іменем владики Макарія, чий ювілей нині ми також відзначаємо. Майже три десятиліття владика звершує тут своє служіння як архіпастир, продовжуючи славні сторінки історії Православ’я на Галичині. Тож від серця дякуємо митрополиту Львівському Макарію за невтомну працю на ниві Христовій, яку він звершує вже п’ять десятиліть з 80-ти років земного життя, і зичимо многих літ, міцного здоров’я і допомоги Божої у всіх добрих справах та Покрову Пресвятої Богородиці!

Цього зичимо не лише ювіляру, але і всім, хто трудиться і служить на славу Божу і на благо ближнім, для кращого майбутнього нашої автокефальної Української Православної Церкви, нашої незалежної соборної України і українського народу.

Молитовно прославляючи в день свята Пречисту Діву, знову і знову проголошуємо: Радуйся, Радосте наша, покрий нас від всякого зла чесним Твоїм Омофором! Амінь.