Страшний Суд відбудеться за найбільшою заповіддю, яку Бог дав людям – за законом любові й милосердя, – Митрополит Епіфаній

Проповідь Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія
в неділю про Страшний Суд

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Сьогодні ми чуємо з Євангелія слова провіщення про Страшний Суд. Це провіщення, це пророцтво сказане для всіх нас Самим Спасителем. Воно сповіщає нам про кілька духовно важливих речей, а саме – про загальне воскресіння померлих, про Суд Божий для всіх людей, який станеться при кінці віку цього, тобто коли завершиться історія цього світу, про винагороду праведності та покарання зла, і про те, за якими правилами буде визначено винагороду та покарання.

Але перш ніж ми будемо розглядати ці речі, слід підкреслити, що слова Христові про Страшний Суд є відповіддю Господа Його учням на питання про те, яким буде кінець світу. «Коли ж сидів Він на горі Елеонській, то приступили до Нього учні на самоті і спитали: скажи нам, коли це буде і яке знамення Твого пришестя і кінця віку?» (Мф. 24:3), – свідчить нам євангелист Матфей. Відповідаючи на це питання Господь дає низку ознак наближення кінця світу, серед яких війни та чутки про війни, голод і моровиця, землетруси, хвороби, гоніння на тих, хто є вірним Євангелію, поширення лжепророків та довіра до них у багатьох, хто спокуситься, примноження беззаконня між людьми та охолодження любові, проповідь Євангелія серед усіх народів.

Водночас Спаситель попереджає, що Його Друге пришестя буде не таємним для широкого загалу, як це було з Його воплоченням. Воно буде не у смиренному рабському вигляді, але буде у всій божественній величі та славі, в оточенні ангелів та святих. Воно буде видним і явним для всіх водночас, як видно блискавку в небі від краю до краю обрію.

Господь заповідає людям пам’ятати про Його прихід та попереджає бути духовно пильними завжди. Задля цього перед словами, які ми чуємо з читання про Страшний Суд, Він каже учням кілька відомих притч, серед яких притча про раба вірного, який чекає повернення господаря з пильністю, і невірного, який бешкетує, думаючи, що господар повернеться не скоро, і тому неочікувано буде покараний;  притчу про десять дів, п’ять з яких були готові чекати весільного жениха, навіть коли він забариться, а п’ять – не готові; про таланти, які господар роздав своїм рабам і коли повернувся, вимагав від них звіту. Всі ці притчі нагадують нам, що навіть коли багатьом людям здається, що Спаситель нібито забарився і не скоро прийде, або і не прийде зовсім – це не так, і час приходу Месії та Суду Божого неодмінно настане.

Бо слова Христові є непорушною істиною. «Небо і земля перейдуть, слова ж Мої не перейдуть», – говорить Господь (Мф. 24:35). Тому ніхто не повинен мати ніякої сумнівної чи заперечної думки про те, чи буде кінець світу, чи буде друге пришестя Господнє і Страшний Суд при загальному воскресінні померлих.  Ми маємо відповіді на ці питання в істинах, які нам сказані Сином Божим. Бог сказав, що так буде – отже так буде, і ніхто цього не змінить.

Бог пообіцяв, що прийде Месія, Який буде Царем повік і через Нього буде дане спасіння людям та відкриється життя вічне – так і сталося. Хоча людство очікувало цього дуже довго і більшість на час Різдва Христового навіть втратила знання про це одкровення, люди забули про істинного Бога та поклонялися ідолам. Але слово Боже виконалося тоді, тож воно неодмінно виконається і у майбутньому.

Тому нині, напередодні Великого посту, який розпочнеться за тиждень, чуючи з Євангелія слова про Страшний Суд, ми отримуємо нагадування про це слово Господнє, про те сповіщення і пророцтво, яке у належний час також неодмінно справдиться. Не від нас залежить, коли це буде, але від кожної людини залежить, наскільки вона буде до цього готовою.

Перша з істин, які нині знову проголошені нам від Євангелія – це істина воскресіння всіх померлих. Смерть тілесна, якої ми зазнаємо раніше чи пізніше, чи від власних старіння та хвороб, чи від зовнішньої дії – ця смерть є для всіх тимчасовою. Вчора Церква звершувала загальну молитву і поминання померлих, і цим ще раз засвідчувала нашу віру у безсмертя душ людських та у загальне воскресіння з мертвих. І нині ми отримуємо нове нагадування через слова Євангелія: воскресіння неодмінно станеться.

І це воскресіння не залежатиме від бажання людей та їхнього ставлення, бо відбудеться воно всемогутньою дією Божою згідно з Його волею. Воскреснуть усі – і праведні, і грішні. І всі люди постануть перед Христом на Страшний Суд.

Чому Суд цей названий так? Чому він «страшний»? Бо цей Суд буде остаточним. До того часу Господь може перемінити Свій присуд грішникам, коли вони каються, як змінив та скасував осудження міста Ніневії на зруйнування, бо мешканці міста після проповіді пророка Іони щиро розкаялися. Господь може подати прощення за молитвами Церкви навіть тим, хто вже помер, і саме тому ми молимося за наших померлих і просимо про упокоєння їхніх душ в оселях з праведниками. Але Суд, про який ми чуємо нині, буде остаточним і вирок його залишиться незмінним. Добро і праведність на цьому Суді будуть винагороджені, а зло і ті хто його чинив та примножував – справедливо покарані.

Слід підкреслити, що хоча майбутня ця подія названа Судом так само, як бувають і серед людей суди, але Божий Страшний Суд не може бути і не буде таким, як суди серед людей. Бо людина не знає всього, вона не всевідаюча, і коли одні люди судять провину інших, то мають досліджувати свідчення, щоби з’ясувати правду. Від цього виникають непорозуміння, помилки, а особливо коли замість суду справедливого є судилище пристрасне, беззаконне та підкуплене. Також і суд людей відбувається за людськими законами, які бувають і несправедливими, і навіть прямо злочинними.

Бог не потребує дослідження істини, бо Він є Всевідаючим і Він у повноті знає її. Отже, Страшний Суд полягатиме не у дослідженні того, що було зроблене людьми, але у викритті цього і самоосуджені. Всі ясно побачать, що було зроблене ними доброго і злого, і самі справи людей будуть їм виправданням чи осудженням.

За яким же законом буде здійснений Страшний Суд? За тим головним законом, за тією найбільшою заповіддю, яку Бог дав людям – за законом любові й милосердя. Господь заповідав любити Його, як нашого Бога, і любити ближнього як самого себе. Ось за виконанням цієї заповіді – заповіді любові до Бога і до ближніх – і буде здійснене осудження.

Тому, дорогі брати і сестри, наближаючись до Великого посту ми маємо, почувши знову слова Господні про Страшний Суд, почувши це Його попередження про нашу відповідальність, якої ніхто і ніяк не уникне – почувши все це, ми маємо оновити свої духовні зусилля в тому, щоби виправлятися і очищатися від гріхів, щоби примножувати чесноти. Щоби незалежно від того, коли настане день Суду Страшного – завтра чи через тисячі років – ми були готовими дати добру відповідь перед Богом. Щоби ми були поставлені Господом праворуч, а не ліворуч, і успадкували Царство Боже і вічне блаженне життя зі святими, а не осудження з дияволом і його слугами. Амінь.