Сьогодні ми особливо вшановуємо Духа Святого, бо в Ньому і через Нього живе і діє Церква Христова, – Митрополит Епіфаній

Всіх вас сердечно вітаю з днем Святого Духа.Сьогодні, на другий день після П’ятидесятниці, ми особливо вшановуємо Його – Третю Особу Пресвятої Тройці.

Зішестя Духа Святого на учнів і апостолів Христових, яке ми вшанували вчора, довершило у світі одкровення про Бога як про Трійцю: Єдиного Бога за природою і троїчного в Божественних Особах. Від початку творення світу ми маємо свідчення про троїчність Божу. Але доки людство перебувало у темряві ідолопоклонства, широка проповідь про Трійцю могла бути використана дияволом, аби спокушати людей думати, що йдеться не про Єдиного Бога, а про багатьох. Тому в часи Старого Завіту лише в знаках і образах Бог являв Свою троїчність, і пізнавали це одкровення лише обрані пророки та святі.

Але коли Христос звершив справу нашого спасіння, тоді настав час довершити і повноту одкровення про Три Особи Божі. І якщо Бог Отець явив Себе людям від початку, Син Божий відкрив повноту пізнання через Своє воплочення, то Дух Святий у повноті явив Себе в день П’ятидесятниці. Тоді Він не просто явився у видимому образі вогненних язиків, але таємничо зійшов на першу Церкву, на зібрання учнів і апостолів Христових, наповнив їх та дав їм численні благодатні дари для здійснення ними свого служіння.

Слід ясно розуміти, що хоча Дух Святий більше відкривається у діях, бо в Ньому і через Нього ми отримуємо благодатні дари, але Він є Божественною Особою, рівною з Отцем і Сином. Святий Дух – це не безособова сила чи енергія, як дехто може уявляти, але Третя Іпостась, Третя Особа Пресвятої Тройці.

Також слід розуміти, що коли ми кажемо про Святого Духа, як про Третю Особу, то цим вказуємо не на якийсь порядок зменшення в Тройці. Всі Божественні Особи є рівні між Собою та мають єдину природу.Але Третьою Особою називаємо Святого Духа, вказуючи у такий спосіб на порядок одкровення Тройці у світі, коли Дух Святий у повноті явив Себе після одкровення про Отця і про Сина.

Сьогодні ми особливо вшановуємо Духа Святого, бо в Ньому і через Нього живе і діє Церква Христова. Вона постала з волі та благовоління Отця завдяки хресній жертві та воскресінню Сина Божого. Але повноту її життя звершує Дух Святий. Він подає нам благодатне освячення, Він засвоює нам плоди викуплення, звершеного Спасителем. Сама віра наша в Бога, в Його одкровення можлива лише завдяки дії Духа Святого. Цією благодатною дією ми очищаємося від гріхів, коли каємося. Дія благодаті наповнює нас, даючи зростання у вірі та святості, оберігаючи нас від спокус та всякого зла. Тому так само, як ми дякуємо Отцю Небесному за всі Його благодіяння для нас, як ми дякуємо Господу нашому Ісусу Христу за все, що Він звершив заради нашого спасіння, так само ми дякуємо Духу Святому і прославляємо Його, як нашого Бога, Благодійника і Промислителя.

За давньою традицією, враховуючи величність свят Різдва Христового, Воскресіння Спасителя та П’ятидесятниці, парафії, храми яких мають посвячення на честь цих подій, відзначають їх наступного дня, як своє престольне, храмове свято. Тому і в цьому давньому козацькому мазепинськомусоборі ми вшановуємо храмове свято нині, вчора прославивши день Святої Тройці.

Цього року Троїцький собор відзначає 330 років від часу своєї побудови та освячення. Далекого 1695 року святитель Феодосій, архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський, звершив освячення цього соборного храму Троїцько-Іллінського монастиря, збудованого турботою славного нашого гетьмана України та мецената церковного Івана Степановича Мазепи. І так у цьому храмі, в його історії, сплелися різні етапи буття нашого українського народу, різні славні його постаті.

Троїцький монастир, збудований на Болдиній горі, та прикрашений цим чудовим собором, мав свій історичний зв’язок з іншим прадавнім монастирем – Іллінським, початок якому поклав преподобний Антоній, уродженець славної чернігівської землі, який викопав тут під горою печеру і ніс подвиги. В часи Козацької України ці два монастирі склали вжеєдиний комплекс, поєднавши прадавнє духовне коріння Української Церкви з її славним продовженням. Бо таким славним продовженням було святительське служіння тут, у Чернігові архієпископа Феодосія – видатного церковного діяча другої половини 17 століття, довголітнього ігумена обителі Видубицької в Києві.

У 19 столітті тут ніс своє служіння видатний церковний вчений свого часу архієпископ Філарет. А у 20 столітті молитвою і служінням прославився преподобний Лаврентій Чернігівський, який в часи богоборчої більшовицької тиранії залишався вірним свідком слова Божого.

Нині святі мощі цих угодників Божих спочивають тут, а сам Троїцький собор звільняється від накинутого йому ярма «русского міра» – того облудного вчення, яке досі піддає прокляттю мецената цього собору гетьмана Івана Мазепу. А преподобному Лаврентію брехливо і неправдиво приписує висловлювання про так звану єдину Русь, яких святий ніколи не говорив, що засвідчене тими, хто знав його при земному житті.

Тому сьогодні, вшановуючи храмове свято цього Троїцького собору, згадуючи його історію, згадуючи видані постаті, пов’язані з ним, ми дякуємо Богові за допомогу в боротьбі за правду. Багато з вас пам’ятають, як ще у недавній час ми боролися за можливість служити і молитися рідною мовою в Катерининському  храмі. А нині українська молитва підноситься і тут, у соборі Троїцькому, і ми віримо, що невдовзі вона зможе тут звучати постійно.

Ще раз вітаю всіх вас, дорогі брати і сестри, з днем Святого Духа та із храмовим святом цього прекрасного Троїцького собору. Нехай за молитвами всіх святих землі Чернігівської край цей і вся Україна досягнуть перемоги над російською імперією зла, досягнуть звільнення від ярма «русского міра» та утвердження миру істинного, справедливого і благословенного Богом. Амінь.