Сьогодні ми маємо велику духовну радість спільною молитвою вшанувати Пресвяту Богородицю перед Її Тернопільською іконою, – Митрополит Епіфаній
Проповідь Предстоятеля у Тернополі в день вшанування чудотворної Тернопільської ікони Божої Матері
Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!
Сьогодні ми маємо велику духовну радість цією соборною службою, цією спільною урочистою молитвою вшанувати Пресвяту Богородицю перед Її Тернопільською іконою. Від давнього часу цей образ був шанований тут, у Тернополі, бо Господь за заступництвом Пречистої Діви багаторазово виявляв милість до тих, хто з молитвою звертався перед цією іконою, просячи про допомогу. Тому, беручи до уваги давнє пошанування та численні свідчення, Синод нашої Церкви визначив мати на честь Тернопільської ікони Богородиці не лише місцеве, але і загальне свято, яке припадає на першу неділю після дня П’ятидесятниці.
Шануючи нині цей образ та прославляючи перед ним Пречисту Божу Матір ми виявляємо ту правдиву християнську православну віру, яку ствердили Вселенські Собори. Третій Вселенський собор визначив, що Пречиста Діва Марія є істинна Богородиця, тобто є Та, Яка за плоттю дала народження істинному Сину Божому – Господу нашому Ісусу Христу. Хто відкидає шанування Діви Марії як Богородиці, той не визнає, що народжений Нею Господь Ісус Христос є істинний Бог. І навпаки – хто вшановує і прославляє Божу Матір, той через вияв віри і любові до Неї виявляє шану і любов до Її Божественного Сина.
«Багато може щира молитва праведного» (Як. 5:16) – свідчить апостол Яків у своєму соборному посланні. Діва Марія, як Божа Матір, є серед усіх людей найближчою до Бога. А тому серед усіх праведників, молитва яких має справді велику силу, найбільше може молитва саме Діви Марії, Матері Божої. Молитва Тієї, Яка є чеснішою від херувимів і незрівнянно славнішою від серафимів, святішою за всіх святих.
Сповідуючи свою віру в заступництво Богородиці, ми спираємося на євангельські та численні історичні свідчення. Згадайте, дорогі брати і сестри, що перше чудо Спаситель сотворив у Кані Галілейській саме за заступництвом і проханням Діви Марії. І від того часу безліч чудес Господь сотворив і продовжує творити на прохання і за заступництвом Своєї Матері.
Видимим свідченням такого заступництва є численні чудотворні та шановані ікони Пресвятої Богородиці. Ці образи є видимим знаком і символом того, що хоча Пречиста Діва у час Успіння Свого відійшла від земного життя до вічності, але, як ми співаємо у тропарі свята, Вона світу не залишила без Свого заступництва і вірних християн не залишила без Свого материнського піклування.
В час хресної смерті Спаситель усиновив Діві Марії Свого улюбленого учня Іоана Богослова, що таємничо означало усиновлення Їй усіх вірних. Тому як за словом Христовим Діва Марія стала Матір’ю для апостола, так Вона є Матір’ю для Церкви та виявляє материнську любов і піклування про кожного з вірних, хто звертається до Неї щиро та з любов’ю.
А ікони Богородиці, які пишуться у відповідності до рішення Сьомого Вселенського собору, є видимою матеріальною ознакою присутності Діви Марії між нами, вірними. Цих ікон у світі є дуже багато, серед них тисячі прославлені явленням знамень і чудес. Але через кожну з них ми вшановуємо єдину Богородицю. І це теж слід нам, як православним християнам, добре розуміти: хоча ікон Божої Матері є багато, але ми вшановуємо молитвою перед ними одну Богородицю – Пречисту Діву Марію. Не саму ікону ми прославляємо як матеріальний предмет, який передає зображення Владичиці нашої, але через образ ми прославляємо особу Матері Божої.
І нині, зібрані у місті Тернополі перед цим шанованим образом Богородиці, ми дякуємо Їй за милість і благодіяння, які Вона віддавна являла і продовжує являти тут, а також в цілому Галицькому краї, по всій Україні та всюди, де є християни. Цей образ нагадує нам, що хоча Діва Марія перебуває зі Своїм Божественним Сином, але водночас Вона, за даною Їй від Бога благодаттю є близькою, як Матір, до всіх Своїх вірних дітей. Вона вислуховує наші молитви, Вона допомагає нам в наших потребах, Вона спрямовує нас на шлях правди та застерігає від гріхів. І за всі ці благодіяння, а особливо за милість, явлену Богородицею тут, ми сьогодні щиро дякуємо нашій Пречистій Владичиці. А дякуючи, просимо і надалі не залишати місто це, Тернопіль, край цей і всю нашу Україну та всіх вірних без допомоги і захисту. І особливо просимо про це зараз, в час війни, яку російська імперія зла принесла на нашу мирну землю.
Як у давнину Пречиста Богородиця омофором Своїм покрила Царгород і захистила місто і людей від варварського нашестя, про що нагадує нам свято Покрова – так ми просимо нині Її, нашу Матір, покрити чесним Омофором і захистити від зла нашу українську землю, наш народ, а особливо – наших героїв-воїнів, завдяки яким ми маємо можливість сьогодні зібратися тут на молитву у відносно безпечних умовах. Наші предки і в княжі часи, і в час Козацької держави, і в ХХ столітті у визвольних змаганнях за Україну зберігали уповання на Богородицю. Тож і ми нині, з різних куточків нашої держави зібравшись перед цим чудотворним образом, єдиним серцем і устами просимо Пречисту Владичицю: Захисти нас, Мати Божа, захисти від нашестя чужинців, подай воїнам українським перемогу над супротивниками і справедливий мир утверди!
І не лише до Богородиці ми звертаємося, але також і до всіх святих, соборну пам’ять яких нині прославляє Церква. Протягом року ми маємо багато днів пошанування різних угодників Божих, але цього недільного дня, першого після свята П’ятидесятниці, ми славимо всіх святих разом, бо всі вони – плід дії благодаті Духа Святого, яку прийняла Церква у день П’ятидесятниці.
Тож нехай за заступництвом Пречистої Богородиці та всіх святих Господь і надалі виявляє милість і до міста цього, і до всього нашого народу та до всіх вірних! Амінь.
