Слово старця митрополита Халкидонського Еммануїла, представника Вселенського Патріарха

Після Божественної літургії 3 лютого 2024 р. в соборі Святої Софії в день 5-ліття від дня інтронізації Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія на престол Предстоятеля Православної Церкви України особистий представник Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія старець митрополит Халкидонський Еммануїл виголосив наступне вітання:

Блаженніший Митрополите Київський та всієї України, владико Епіфаніє,

Високопреосвященні та преосвященні брати архієреї,

Народе України, героїчний та благословенний,

П’ять років минуло! П’ять років від Об’єднавчого Собору, від обрання та Інтронізації, – неначе це було сьогодні – Предстоятеля Православної Церкви України, Вашого Блаженства, улюблений у Христі Митрополите святителю Київський!  І якщо хтось спробує описати просто, людськими словами, що вмістили ці роки, всі зусилля, важку працю, боротьбу, як Константинопольської Материнської Церкви, так і молодої Церкви України, – то йому не просто буде складно це зробити, а буквально неможливо.

Це буде неможливо, оскільки те, що здійснилося і продовжує з милості Божої здійснюватися, скажу просто, це ЧУДО БОЖЕ! Це чудо Боже щодо побожного Українського народу, до віруючого народу, до народу з традиціями, до багатостраждального народу, це  чудо Боже щодо всіх вас, мої брати! І у цьому чуді Промисел Божий попіклувався, щоби Константинопольська Материнська Церква, яка сама зазнавала спустошення, розорення, виявляла милосердя до дітей Церкви у будь-яких куточках світу, щоб ця ніжна мати і надалі діяла задля духовного блага не зважаючи на світські та інші перепони. І виключно заради Істини та спасіння душ,  вона подолала розділення, які існували, простила усі помилки,  відродила прощенням клір та народ , після чого надала статус внутрішньої церковної самодостатності, тобто Автокефалії, так, як вчинила з усіма іншими молодшими Церквами.

Зараз тут не час пояснювати детально, як з любов’ю та жертовно, на основі належних їй прав, Велика Церква увійшла у питання України у відповідь на заклики та прохання звідси. Скажу лише, що те, що вона вчинила і вчиняє, вона робить з істинної любові істинної матері щодо дітей, яких народила.

У межах цієї любові був обраний кліром та народом перший Предстоятель Православної Церкви України Блаженнійший Митрополит Київський та всієї України владика Епіфаній, у якого сьогодні річниця з дня його народження. Ви надзвичайно молодим стали за кермо корабля, Ваше Блаженство, і лише невеликій групі людей тут і нам на Фанарі відомо про Ваші великі зусилля та важку працю задля досягнення єдності та стабільності Церкви України, про боротьбу з пропагандою, про різноманітні спокуси, наклепи, неправдиві звинувачення, брехню, жовч, про Хрест та жахливу Голгофу, на яку Ви щоденно упродовж п’яти років ідете!

Проте ми знаємо і про Вашу віру, Вашу любов до Батьківщини, Вашу відданість святості та святиням Православ’я, Вашу вірність Високошанованому священному Вселенському Престолу та Його Всесвятості Вселенському Патріархові.  Ми знаємо про Ваші теперішні турботи та молитви за ввірену Вам паству, особливо зараз у часи небезпеки та війни.

Ми знаємо, що Ви справжній ієрарх Церкви Христової! І як справжній ієрарх Ви щоденно приносите себе в жертву задля помилування багатьох. І промовець, і всі інші друзі на Фанарі та в інших місцях, оточуємо Вас повагою, материнською турботою, великою любов’ю і єднаємося молитвами нашими з Вами!

Однак, особливою є любов та турбота щодо Вас з боку Його Всесвятості Вселенського Патріарха владики Варфоломія, Великого Патріарха, чиє ім’я має бути вписане золотими літерами в Історію як Церкви, так і держави України! Такого Патріарха не знали упродовж останніх століть і я щиро гордий за нього! Від його імені, отож, я тут сьогодні знаходжуся разом з Вами та передаю його дружні обійми та цілування миру Вам, Блаженнійший, і усім поважним Ієрархам, а Його Патріарше благословення усім без виключення клірикам та людям тут в Україні. Його Всесвятість молиться за світський та церковний мир. І саме за такий мир, який означає не зраду, а за мир у справедливості та правді.

Ваше Блаженство, у цих умовах слова зайві. Сльози родичів героїв та безневинних жертв несправедливої та жахливої війни гучніші за будь-які сильні слова. Ми маємо лише завжди промовляти «Слава Богу за все» та «Господи, помилуй», захоплюючись величчю Промислу Його, і просячи постійно милості Його для всіх та назавжди!

Многих Вам літ, Ваше Блаженство! Я бажаю Вам по-братньому ще дев’яносто п’ять років за кермом Церкви України. І нехай за цей час виросте нове покоління, яке Ви та Ваші гідні співробітники навчите Православної Еклезіології, істинної, а не зміненої. Нехай це покоління навчатиметься нашій вірі з невичерпних джерел спасіння, а не з сумнівних хворобливих джерел. І тоді велич Триєдиного Бога буде невід’ємно відбиватися у житті, у поступі, у діяннях вашої Помісної Церкви і всі ми щиро радітимемо та вітатимемо!

Многії літа, Ваше Блаженство! Слава Україні!