Слово Предстоятеля на Чині прощення
Преосвященні владики, всечесні отці, дорогі брати і сестри!
Ми вступаємо у Великий піст – час духовного оновлення і приготування до зустрічі Воскресіння Христового.
Сім тижнів відділяють нас від свята Великодня. Згадайте, як щороку на початку шлях цей здається тривалим, однак коли проходимо його, то завжди відчуваємо, яку велику користь отримуємо від посту, молитви, покаяння. І так духовно очистившись та зміцнившись ми і свято Пасхи зустрічаємо з особливим піднесенням, повноцінно відчуваючи всю його глибину й велич.
Шлях посту – це шлях співстраждання Христу. Співстраждання не тільки і не стільки як співчуття Сину Божому, але співстраждання як нашого долучення до страждань Христових.
Як страждав Христос? Невинно! Він страждав не за Свої провини, бо як Син Божий Він безгрішний і ніколи ніякого зла не вчинив. Він страждав невинно, взявши на Себе провини і гріхи всього людства.
Піст – це час нашого духовного співстраждання Христу. Коли ми постуємо, то уподібнюємося до Симона Киринейського, який ніс хрест Спасителя. Уподібнюємося до Діви Марії, якій меч страждання за Свого розіп’ятого Сина пронизує душу. Уподібнюємося до жінок-мироносиць, які у неймовірному горі споглядають останні години земного життя Христа розіп’ятого.
І якщо минулими роками такі роздуми в час посту мали для нас духовний та алегоричний характер, то нині ми, весь український народ, буквально, щогодини страждаємо в жахливих реаліях війни. Ці страждання – невинні. Ніякого зла український народ не вчинив Росії, яка на нас напала і мучить, бичує, розпинає. А відтак те, що ми зараз терпимо, з духовної точки зору є співстражданням Христу, тобто невинним стражданням.
Важкими є ці страждання, однак серед них втіхою нам нехай буде усвідомлення того, що наші невинні страждання неодмінно увінчаються перемогою і славою вічною, як увінчалися ними і страждання Христові. Спасителя ганьбили і розіп’яли на хресті – але Він воскрес із мертвих та переміг зло. Так само і ми зараз страждаємо, але з Божою допомогою переможемо. І Україна, яку зараз розпинають російські окупанти, воскресне.
Тому зараз, стаючи на шлях Великого посту, серед горя і мук нав’язаної нам Росією війни, ми повинні зміцнювати свої сили і надихатися усвідомленням неминучості перемоги правди, добра і світла. Зараз ми страждаємо невинно, як наш Спаситель, але невдовзі ми будемо прославлені, як переможці, як і наш Господь, Який воскрес і прославився.
Однак доки настане цей благословенний час, нам належить духовно і тілесно потрудитися. Під час літургії я вже звертав вашу увагу на особливості нинішнього посту, коли жертовність, взаємна допомога, милосердя до ближніх справді будуть більшим подвигом, ніж обмеження в їжі. Тож де це можливо – будемо постувати згідно до традиції, а де неможливо – нехай жертовне служіння ближнім буде нашим постовим подвигом.
Дорогі владики, отці, брати і сестри!
Сьогодні неділя прощена, коли словами Писання Церква нагадує нам про важливу умову нашого спасіння. Цією умовою є прощення, яке ми просимо у ближніх, перед якими завинили, і подання прощення тим, хто потребує цього, завинивши перед нами. «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим» (Лк. 11:4) – просимо ми Небесного Отця, тим самим визнаючи, що наше власне прощення залежить від того, як ми ставимося до тих, хто завинив перед нами.
Кожна людина грішить, тож кожна потребує покаяння та прощення від Бога і ближніх. Така потреба є і у Предстоятеля. Виконуючи свої обов’язки я не завжди міг бути терпеливим і стриманим, когось міг ненавмисно образити. Тому перед усіма вами, а також всеукраїнською нашою паствою я прошу прощення і прошу вашої молитви, щоби в час важких іспитів гідно нести хрест, покладений на мене.
Благословіть отці, брати і сестри, і простіть мені грішному все, чим згрішив я, словом, ділом чи думкою, вільно і невільно!
Благодать Всесвятого Духа нехай буде всім вам на поміч у подвигах жертовності та милосердя в час посту. І хоча нині відділяє нас від Великодня визначений час, але ми знаємо, що свято перемоги Істини, перемоги Світла і Життя неодмінно прийде – так само, як і нинішні страждання завершаться перемогою.
Амінь.
