Російський напад на Україну насправді є війною диявольською, проявом нелюдського озлоблення і лукавства, – Митрополит Епіфаній

Слово Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія
після Божественної літургії в українському Андріївському соборі в околиці Вашингтона

Дорогі владики, отці, дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Ми нинішнього недільного дня зібралися у цьому чудовому українському храмі на честь святого апостола Андрія Першозваного для того, щоби подякувати Богу. Адже це є важливою складовою того, що означає бути християнином – бути вдячними нашому Небесному Отцю, усвідомлювати, скільки благодіянь Він подає нам щодня, свідчити цю свою вдячність не лише словом, але також і справами, усім своїм життям.

Саме тому Божественна літургія, яку ми звершуємо, і таїнство, в якому ми приймаємо Тіло і Кров Христові, має назву Євхаристія, що з грецької мови, з мови Євангелія перекладається як «подяка». Ми збираємося у недільний день на Євхаристію для того, щоби подякувати Господу нашому Ісусу Христу за Його жертву на хресті, за те, що Він заради нас і заради нашого спасіння віддав Своє життя. Ми згадуємо нині Христове воскресіння з мертвих, але водночас ми усвідомлюємо, що це воскресіння неможливе було би без глибокого смирення, смирення аж до смерті на хресті.

Через це нагадування ми можемо краще зрозуміти, чому в нашому власному житті трапляються скорботи, біди, випробування. Як кожна людина, ми є немічні, на нас впливають спокуси, ми чинимо гріхи. Все це має наслідки для нас. Але, окрім того, що досить часто ми терпимо через свої власні помилки, є також і страждання невинні, причиною яких є заздрість і ненависть диявола. Прикладом таких страждань є праведний Іов, який був зразком доброчесності, але страждав. Бо диявол позаздрив йому і хотів показати, що нібито праведність Іова походить не від віри в Бога, а від того, що він живе благополучно і все у нього добре.

На прикладі Іова ми можемо побачити, що справжня віра, справжня любов до Бога і ближніх виявляються у випробуваннях. Коли все у нашому житті спокійне і благополучне – нам простіше бути вірними і добрими. Але раніше чи пізніше приходить час випробувань. І саме тоді виявляється, на чому збудований наш духовний дім – на камені справжньої віри і любові чи на піску речей тимчасових і нетривких?

Війна, від якої страждає Україна, страждає наш народ, стала випробуванням не лише для тих, хто безпосереднього зазнав біди від наслідків російського вторгнення. Вона за сутністю своєю стала випробуванням для всього світу. Вона гостро і недвозначно ставить питання: з ким ти? Чи ти з Україною та її людьми, які страждають від неспровокованої агресії, які є жертвами нападу російської імперії зла – чи ти на боці насильника, нападника, губителя?

Російський напад на Україну, хоча очільник Московської патріархії Гундяєв і називає це «священною війною» – насправді є війною диявольською, проявом нелюдського озлоблення і лукавства. Саме так – диявольською війною – назвав не раз цю війну Його Всесвятість Вселенський Патріарх Варфоломій. І ми вдячні йому та всім, хто знає і розуміє природу цього зла та словами і ділами протидіє йому.

Цього тижня тут, на американський землі, у столиці Сполучених Штатів Вашингтоні ми разом з іншими християнами і людьми доброї волі збиралися, щоби помолитися, подякувати Богові за Його милість і простити благословення на добрі справи та мудрі рішення для тих, від кого залежить зупинення зла. Америка обрала Президента, який перед усіма нами, хто зібрався на молитовний сніданок, сказав, що його мрія та бажання – бути миротворцем. А бути миротворцем означає – протидіяти злу, яке руйнує мир. Україна, як весь світ, зараз є у критичному моменті історії, коли буде вирішуватися – чи темрява та зло матимуть більше успіху, а тиранічні режими будуть торжествувати, чи навпаки – буде перемога правди, а зло вже тепер зазнає справедливого покарання.

Ми з вами, дорогі брати і сестри, не маємо всієї сили і влади, щоби змінити стан світу. Але ми можемо багато робити, щоби через вияв віри і через добрі справи сприяти примноженню світла. Коли кожен з нас один робить щось, то здається, що ми досягаємо не так багато, але коли єднаємо зусилля, то бачимо, що здатні навіть посунути непорушну гору.

Ваша громада на чолі з отцем Володимиром є прикладом такої неймовірної плідної доброї праці. Ви тут, в околиці Вашингтону, гуртуєте українців та всіх добрих людей заради свідчення правди і для допомоги тим, хто в Україні страждає від російської агресії. За ці роки вами було зроблено дуже багато. Мабуть, якщо взяти в масштабі однієї громади, то ваша може бути прикладом для багатьох, адже ви не лише зібрали і передали незліченну кількість допомоги, яку ми далі поширюємо і доносимо до тих, хто її потребує і кому вона призначена. Ви продовжуєте цю справу навіть тоді, коли багато хто відчуває втому і знесилення, бо натхнення перших тижнів і місяців у декого згасає.

Я хочу подякувати владиці Даниїлу та у Вашій особі владиці Антонію, громадам і вірним УПЦ в США – всі разом ви робите велику справу, надаючи допомогу стражденним людям України. Це і є та віра у ділах, яка є свідченням.

Сьогодні ми під час цієї спільної Божественної літургії піднесли молитву і за Україну, за її перемогу та за справедливий мир, і за наших воїнів, які мужньо боронять Батьківщину, за поранених, за тих, хто став вигнанцем чи перебуває у полоні або живе в умовах окупації. Ми молимося за спокій душ наших новітніх героїв, які віддали життя за Україну. І ми у молитві дякуємо всім жертводавцям, всім людям доброї волі, які у ці складні часи виявляють щедрість та співчуття, діляться добром з тими, кому потрібна допомога.

Я радий можливості та нагоді тут особисто подякувати владиці Даниїлу та в його особі всім громадам і вірним, які з Америки допомагають тим, хто потребує допомоги в Україні, і також подякувати безпосередньо отцю-настоятелю та вашій громаді святого Андрія. Нехай Господь стократно віддає милістю і благами духовними і земними за потребою тим, хто благодіє, хто виконує діла милосердя, за якими визначається справжність віри! І нехай будуть почуті Господом всі прохання і молитви про перемогу і мир для України, щоби ця війна завершилася поразкою зла і щоби ми надалі розбудовували нашу Батьківщину як вільну, незалежну, демократичну, соборну європейську державу.

За всі благодіяння, які подав і продовжує подавати нам Господь – слава і подяка Йому, Господу нашому Ісусу Христу! І слава наший рідній, стражденній, але незламній Україні!