Преподобні подвижники показали, що і в умовах цього світу досягти святості, долати гріхи та перемогти зло – цілком можливо, – Митрополит Епіфаній

Проповідь Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія
в другу неділю Великого посту та в день пам’яті святителя Григорія Палами
і собору усіх преподобних отців Києво-Печерських

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Сьогодні, у другу неділю Великого посту, ми вшановуємо пам’ять святителя Григорія Палами, архієпископа Фесалонікійського, а також соборно прославляємо усіх преподобних отців Києво-Печерських.

Святитель Григорій, продовжуючи у 14-му столітті пояснення вчення Церкви, на основі Божественного Одкровення, Священного Писання, визначень Вселенських соборів та науки святих отців, а також на основі практики подвижництва і молитви чернецтва монастирів Афонської гори, ствердив здатність людини до реального освячення і обоження через наповнення божественною благодаттю. Вказуючи на світло, яким просяяла плоть і навіть одяг Христа під час чуда Преображення, святитель Григорій пояснює, що воно є несотвореним, божественним. А це означає, що через Христа і у Христі всі вірні набувають здатність до подібної переміни, до наповнення дією благодаті Святого Духа, до уподібнення Самому Богові.

У другу неділю Великого посту, коли ми перебуваємо на духовному шляху оновлення, очищення від гріхів, приділяючи більшу увагу покаянню і молитві, Церква нагадує нам про святителя Григорія та його науку, щоби ми не забували нашого покликання, про яке каже Христос: «Будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий» (Мф. 5:48).

Дивлячись на свої власні гріхи, недоліки та помилки, усвідомлюючи їх, ми краще розуміємо, наскільки далеко ще перебуваємо від такого ступеня досконалості. Але Бог не дає нам нездійсненної заповіді, Він не закликає нас до неможливого. Святитель Григорій, науку якого Православна Церква соборно утвердила, показує, що шлях богоуподібнення, освячення, преображення людини у світлі благодаті хоча і складний, але реальний. І доказом такої реальності слугують, зокрема, преподобні подвижники.

Святитель Григорій вказує на досвід подвижників Святої гори Афон, які у безмовній молитві досягали бачення божественного світла. А ми маємо перед нашими духовними очима також інший приклад – подвижників монастиря Печерського, цієї святої Лаври Київської, які витоки правил свого чернечого життя взяли від Афонської гори і на цих горах Київських досягали святості, бувши живими світильниками подвигу й молитви.

Господь не лише кличе нас, як Своїх дітей, до досконалості та довершеності, але Він дає нам також і заповіді, як цієї досконалості досягати, вказує на правильний шлях і допомагає на ньому. А коли хтось, бачачи власну гріховність і недосконалість, спокуситься думкою, що для людини неможливо бути святою і уподібнитися Самому Богові, то Господь показує нам приклад преподобних.

Вони тому і називаються преподобними, що через виконання заповідей, йдучи шляхом покаяння, молитви, смирення і подвигу, справді уподібнилися Богові. Вони хоча і були людьми, у всьому подібними до нас, і жили у цьому самому світі, який лежить у злі, де діють спокуси та гріх, однак показали, що і в цих умовах досягти святості, подолати гріхи та перемогти зло – цілком можливо.

А якщо таке можливе було для них, які є живими свідками дії благодаті Божої, то це є можливим і для нас. Маючи не лише життя та подвиги преподобних, як приклад для наслідування, але також маючи їхнє молитовне заступництво за нас, хто шанує їхню пам’ять, знаючи про їхню турботу та опіку тими, хто бажає досягнути спасіння, ми теж можемо преображатися, змінюватися, наповнюватися світлом божественної слави.

Тому хоча протягом року ми маємо багато днів, коли згадуємо пам’ять тих чи інших Печерських подвижників, нині, у дні Великого посту, ми соборно прославляємо їх усіх, як відомих за іменем та життям, так і відомих лише Господу. І нині ми особливо просимо їхньої молитовної допомоги для нас на шляху нашого власного уподібнення Богові.

«Будьте моїми послідовниками, як i я Христа»  (1 Кор. 11:1) – навчає нас апостол Павло. Адже коли ми беремо приклад зі святих, які брали приклад з Господа і досягли досконалості, то тим самим і ми уподібнюємося Богові. Тому коли ми вчимося від преподобних отців, беремо за зразок їхнє життя, то йдемо духовно правильним шляхом і справді наближаємося до спасіння.

Дорогі брати і сестри! Бачачи приклад святості та досконалості преподобних отців, ми також не повинні забувати і про інше – про спокуси від диявола. «Будьте тверезі, – нагадує нам апостол Петро у посланні – пильнуйте, бо супротивник ваш диявол ходить, рикаючи, наче лев, і шукає, кого б пожерти» (1 Пет. 5:8). І ми, на жаль, бачимо, як і тепер, під виглядом науки церковної подаються настанови зла. «I не дивно – можемо сказати ми разом з апостолом Павлом: адже сам сатана набирає вигляду ангела світла» (2 Кор. 11:14).

Мабуть, багато з вас вже чули у ці дні про останні заяви, участь в яких взяла і російська патріархія та її очільник Гундяєв, де агресивну війну проти України названо «священною», де надається моральне виправдання геноциду українського народу через заперечення самого нашого існування. Якщо преподобні отці через подвиг очищалися від гріха та досягали досконалості і богоподібності, то тут бачимо протилежне – ті, хто вдають із себе побожних і досконалих, словами та вчинками уподібнюються сатані, який є людиновбивцею від початку та батьком неправди.

Ми, як Церква, разом з усією релігійною спільнотою України, відкидаємо такі російські заяви та знову засуджуємо вчення «русского міра», як злочинне, антилюдське і безбожне. Ми повторюємо те, що вже засвідчив і Вселенський Патріарх Варфоломій – ця російська агресивна війна проти України є не священною, а диявольською війною. І кожен, хто виправдовує її, хто допомагає російському нищенню України – служить не Богові, а задумам сатани.

Тому з цього святого місця, з української Лаври, знову і знову ми закликаємо всіх наших православних братів і сестер, хто досі перебуває ще під чарами російської патріархії – пізнайте істину, подивіться на отруйні плоди гундяєвських проповідей та благословень і правдиво звільніться від облуди «русского міра», від гордині його і служіння йому! Бо, тримаючись єдності з Гундяєвим, ви втрачаєте єдність із Богом, замість православ’я – йдете за московським кривослав’ям, плоди якого – антихристова омана, руїна і кровопролиття заради імперської гордині.

А прославляючи нині пам’ять преподобних отців ми просимо їхнього молитовного заступництва у боротьбі зі злом: преподобні отці наші Печерські, моліть Бога за Україну і за нас, щоби ми, вас наслідуючи, перемогли всі спокуси і підступи диявола! Амінь.