Преподобні Іов та Феодосій своє життя провели в духовній боротьбі та вийшли у цій боротьбі переможцями, – Митрополит Епіфаній
Преосвященні владики, всечесні отці, дорога братія цієї обителі, дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!
Сердечно вітаю всіх вас зі святом на честь засновників Манявського монастиря преподобних Іова і Феодосія. Нині, урочисто прославляючи їхню пам’ять та подвиги, ми молитовно звертаємося до них з проханням захистити Церкву Православну від лжевчення «русского міра», яке руйнує основи християнства, суперечить Євангелію та виправдовує злочини і насильство в ім’я міфічної «святої Русі». А також ми просимо заступництва преподобних Іова і Феодосія за наш багатостраждальний український народ, який потерпає зараз від нашестя чужинців, натхненних лжевченням «русского міра».
Коли ми згадуємо і вшановуємо різних святих, то часто сприймаємо їх більше як прославлених угодників Божих, увінчаних вінцями небесними. Але якщо звернемо більш пильну увагу на їхнє власне життя, то побачимо, скільки страждань доводилося терпіти святим тут, на землі. Ці страждання були або наслідком злоби інших людей-грішників, або походили безпосередньо від озлоблення диявола.
Незалежно від того, в якому чині несли свій подвиг святі – чи це були апостоли або ієрархи-святителі, які послужили поширенню слова Божого і розбудовували церковне життя, чи це були мученики та сповідники, які постраждали за віру від гонителів та мучителів, чи це були подвижники, які в усамітненні, в пості та молитві проходили земний шлях, чи інші святі – всі вони проводили життя у боротьбі подвійного роду. Ця боротьба була з одного боку внутрішньою, невидимою, бо здійснювалася вона в душі проти гріхів та пристрастей, проти спокус від диявола. А з іншого боку це була видима боротьба проти зла, викликана обставинами і подіями зовнішнього життя.
Отже нині, коли ми вшановуємо святих, як переможців у духовній боротьбі, не слід нам забувати і про той шлях, який вони пройшли, перш ніж досягли спасіння. Бо коли будемо згадувати цей шлях, то на прикладі святих будемо і самі навчатися вести нашу власну боротьбу проти дії зла в нас самих та у зовнішньому світі. А ця наука допомагатиме нам не впадати у відчай або зневіру, коли будемо бачити велику могутність зла навколо нас.
Ми живемо в часи, коли це зло проявляє себе у різному вигляді. Ззовні ми бачимо його прояв у нашесті російської імперії зла на нашу землю. А внутрішньо бачимо дію зла через різні лжевчення, які намагаються відвернути людей від Бога і Церкви, перешкодити їхньому спасінню та тримати в рабстві гріхам. Розпуста різного вигляду та відданість різноманітним порокам нині серед людства стали для багатьох навіть предметом гордості, коли вони вже не тільки не борються зі спокусами, але пишаються тим, як глибоко впали у гріх.
Однак чи це все означає, що у нинішній час вже неможливо досягти спасіння? Зовсім ні, і доказом для нас служать життя святих, зокрема і тих преподобних, пам’ять яких ми нині всі разом прославляємо. Бо і вони в час свого земного життя були змушені протидіяти різним труднощам, оберігати паству Церкви від лжевчень, протидіяти спокусам, що виходили з різних пороків, яким віддавалися в тогочасному суспільстві. Преподобні Іов та Феодосій своє життя провели в духовній боротьбі як невидимій, так і видимій, та вийшли у цій боротьбі переможцями, бо їх прославили і Господь, і Його Свята Церква. Тому вони є живим доказом для нас, що і ми, коли будемо твердо триматися євангельського вчення, триматися православної християнської віри та Святої Церкви – то і ми можемо бути переможцями у боротьбі зі злом та можемо досягнути спасіння незалежно від того, у яких би зовнішніх обставинах не жили би ми нині чи у майбутньому.
Подивіться, дорогі брати і сестри, скільки всього пережила і наша Церква Православна Українська, і наш український народ за ті чотири століття, що відділяють нас від часу служіння і подвигів преподобних Іова і Феодосія. Скільки довелося потерпіти гонінь і страждань. З якими могутніми ворогами довелося нам стикатися. Скільки разів за цей час прагнули вони цілком стерти з пам’яті наше ім’я та нашу ідентичність. Але нині ми тут, ми молимося, ми звершуємо Святу Євхаристію, ми прославляємо пам’ять святих Іова і Феодосія у відродженому Скиті Манявському, знову зібрані з різних куточків України на це урочисте богослужіння.
Тож нехай це усвідомлення допомагає нам перемагати і в сучасних духовних випробуваннях та у війні проти росіської імперії зла. Нехай приклад незламної віри преподобних Іова і Феодосія Манявських та їхнє молитовне заступництво надихають нас. Преподобні і богоносні отці наші, Іове і Феодосіє Манявські та всі святі землі Української, моліть Бога за нас! Амінь.
