Нині, коли народ наш тяжко страждає від російської агресії, ми кличемо в свідки святителя Миколая та молитовно просимо захистити народ Божий, – Митрополит Епіфаній

Проповідь Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія в день пам’яті святителя Миколая Чудотворця

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Вітаю вас із днем пам’яті святителя і чудотворця Миколая, архієпископа Мир Лікійських! Нині ми знову особливо урочисто вшановуємо пам’ять одного з найбільш улюблених святих, прославляючи його як зразок правдивої віри, приклад гідного пастирського служіння, моральної чистоти, милосердя та благодійності.

Час життя і служіння святителя Миколая припав на період історії Церкви, коли від попередньої тривалої епохи жорстоких язичницьких гонінь вона перейшла до епохи зростання й утвердження в суспільному та державному житті Римської імперії й інших народів. Однак припинення гонінь, ознаменоване Міланським едиктом імператора Костянтина 313 року, не означало настання повного спокою для Церкви. Так, справді – зовнішні хвилі збурення, що прагнули потопити корабель церковний, на той момент стишилися. Але постав новий великий виклик – збурення і незгода у самій церковній громаді через піднесення аріанської єресі.

Протягом цього року ми разом з усім християнським світом вшановували 1700-ліття Першого Вселенського собору в Нікеї. Святитель Миколай був серед тих православних ієрархів, хто послідовно і незламно захищав істинну віру, засвідчену цим Вселенським Собором, та викладену в прийнятому на ньому Символі. Але ми маємо пам’ятати, що можливо лише через відстань століть, яка нас розділяє з тією епохою, нам може здаватися, що Перший Вселенський собор успішно й остаточно переміг аріанську єресь. Насправді ж боротьба з нею тривала ще довго та була підсумована через шість десятиліть рішеннями Другого Вселенського собору, який остаточно і незмінно засвідчив вірухристиянську в її головних елементах догматичного вчення.

Отже, час служіння святителя Миколая був не часом мирного зростання церковного життя, але часом бурхливих суперечок між самими християнами про те, яка віра є істинною. І ці суперечки мали значення не тому, що в них, подібно до давніх філософів, змагалися у красномовстві та знаннях, але тому, що в них йшлося про речі, які безпосередньо стосувалися спасіння душі та осягнення блаженного вічного життя з Богом.

Бо єресі, тобто неправдиві вчення, які викривляли та спотворювали Євангеліє – це не просто інший погляд на істину, але це істотне спотворення правди Божої настільки, що під виглядом та іменем християнського вчення проповідується те, що цілком викривляє основи Євангелія. Відтак боротьба проти єретичного вчення, якій присвятили себе святитель Миколай та інші православні ієрархи й подвижники тієї епохи, була боротьбою за євангельську правду, через яку досягається спасіння душі.

На жаль і в наш час, дорогі брати і сестри, ми можемо бачити, що серед християн поширюються неправдиві вчення, які так само спотворюють істину Євангелія. Одні з них так чи інакше відтворюють давні єресі, засуджені Церквою. Але є також новітнє вчення, яке особливої загрози набуває саме зараз, як ракова пухлина вражаючи Православну Церкву зсередини. Це є вчення «русского міра», яке хоча і має давні історичні початки, однак лише тепер стало набувати вигляду справжньої єресі.

Подібно до давніх єретиків маніхеїв послідовники «русского міра» відкидають істину сотворення Богом всього світу, але вважають, що російська держава і російський народ нібито мають якесь особливе божественне походження та призначення, іменують свою країну «Святою Руссю», а інші вважають місцем зла. Христос Господь ясно свідчив, що Царство Боже – не від світу цього, а послідовники «русского міра» вважають, що саме російська держава є істинним втіленням Божого Царства. Однак всім видно, що за ділами її ця держава нині – антихристове царство, бо слуги його щодня примножують кровопролиття, приносять страждання невинним, переслідують добро та захищають і поширюють зло й неправду.

Тому як святитель Миколай у час свого служіння мав обов’язок викривати єресі та свідчити, що не всякий, хто носить назву християнина чи навіть ім’я служителя Церкви, справді навчає істині – так і ми тепер маємо цей обов’язок. І ми, як Помісна Церква, свідчимо, що під виглядом православ’я Московська патріархія зараз поширює і підтримує єретичне вчення «русского міра». Численні злі плоди цього вчення явні для всіх, хто має духовні очі відкритими. Серед них, зокрема, є наука про нібито «священну війну», яка прямо суперечить вченню Євангелія про миротворчість, милосердя та любов до ближніх.

Тому нині, коли народ наш тяжко страждає від російської агресії, ми кличемо в свідки святителя Миколая і всіх святителів та вчителів Церкви Христової та молитовно просимо їх захистити народ Божий від нового зловредного і отруйного вчення «русского міра». Щоби ті, хто цим вченням отруєні – навернулися до істини та зцілилися від омани, а злочинна війна, яку кремлівська тиранія веде задля здійснення цього єретичного вчення, завершилася перемогою правди і благословенним від Бога справедливим миром.

Нині, дорогі брати і сестри, ми маємо день вшановування Збройних сил України. Наші воїни-захисники протягом вже майже дванадцяти років обороняють Україну від навали «русского міра». Тому сьогодні, коли весь наш народ особливо висловлює вдячність Збройним силам, ми також молитовно просимо у Господа для наших українських захисників благословення, допомоги та переможного успіху в боротьбі проти чужинців, які прийшли знищити наш народ. І нехай молитовне заступництво святителя Миколая, який завжди захищав невинних, буде з воїнами нашими! Амінь.