Митрополит Епіфаній освятив наріжний камінь під будівництво храму на Львівщині
На Львівщині, у Самбірському районі, є мальовниче село Межигір’я, де розташований Свято-Онуфріївський ставропігійний чоловічий монастир, який у 2019 році долучився до родини Православної Церкви України. Сьогодні, на другий день свого візиту на Львівщину, Блаженнійший Митрополит Епіфаній відвідав цю чернечу обитель і звершив освячення наріжного каменя на побудову тут храму на честь преподобного Онуфрія Великого, видатного подвижника IV століття, одного з отців Церкви Христової.
Предстоятелю співслужили митрополит Львівський Макарій, митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, архієпископ Дрогобицький і Самбірський Яків та виконувач обов’язків намісника Свято-Онуфріївського монастиря ієромонах Никон (Кошіль). Під час відправи духовенство та вірні підносили молитви за захисників Батьківщини, за український народ та перемогу України над агресором.
Звертаючись зі словом до межигірської громади, Митрополит Епіфаній наголосив на значенні спільної молитви та Церкви в житті людини. Предстоятель висловив вдячність благодійникам, меценатам, будівничим і всім, хто в міру своїх сил долучається до богоугодної та важливої справи зведення нового храму.
«Храм для кожного з нас є особливим, богопосвяченим місцем, домом Божим. Святі отці називають храм частиною неба на землі. У храмі ми збираємось громадою, а Господь сказав: «Де двоє чи троє зібрані в ім’я Моє, там Я серед них» (Мф. 18: 20). У храмі ми звершуємо особливі Таїнства Церкви: найперше, ми долучаємось до Трапези Господньої, Євхаристії, приймаючи у своє єство безпосередньо видимим чином Тіло і Кров Господні. Через Таїнство сповіді ми отримуємо прощення наших гріхів. Людина в храмі через Таїнство хрещення духовно народжується для участі у Церкві заради вічного життя, і також в храмі завершується земне життя людини чином похорону. Тобто, ми бачимо, що храм є справді особливим місцем для кожного християнина, і тому для нас є особливо важливою ця богоугодна справа, побудова дому Господнього», – сказав Митрополит Епіфаній.
Предстоятель звернув увагу на те, що храм стоятиме навіть тоді, коли вже й тих, хто його збудував, не буде на цій землі. Але пам՚ять про них житиме, тут за них лунатиме молитва – за всіх, хто долучався до його спорудження – за меценатів, фундаторів, благодійників. «Тому кожен повинен долучатися до цієї великої справи, кожному треба вкласти свою «цеглину» у будь-якому вигляді – навіть у вигляді молитви, підтримки чи доброї поради», – зауважив Митрополит Епіфаній.
Предстоятель також додав, що це місце є особливим і освяченим, бо тут постійно підноситься чернеча молитва і палає лампада чернечого життя. «Тому сюди і линуть люди, бо до пустого колодязя ніхто не ходить по воду. Ми черпаємо тут невидиму божественну благодать, відчуваємо особливу присутність Божу. І коли ми це відчуваємо, то є по-справжньому щасливими, бо можемо бути щасливими тільки разом з Богом і у Бозі», – наголосив Митрополит Епіфаній.
Окрім освячення наріжного каменя, Предстоятель ПЦУ вручив указ про призначення ієромонаха Никона (Кошіля) намісником ставропігійного Свято-Онуфріївського чоловічого монастиря села Межигір’я.
Також Предстоятель Православної Церкви України звершив літію за спокій душі архімандрита Севастіана, який був тривалий час намісником цього прекрасного монастиря та відійшов душею до життя вічного.
Пресслужба Київської Митрополії
Української Православної Церкви (ПЦУ)
