Ми шануємо видимі знаки тієї милості, яку Божа Матір незмінно і щедро подає всім, хто звертається до Неї, – Митрополит Епіфаній

Проповідь Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія під час Божественної літургії на цілющому джерелі присілка Заглина

Преосвященні владики, всечесні отці, дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Сьогодні, вшановуючи Пресвяту Богородицю, ми знову зібралися у цьому особливому місці, біля благословенного джерела, на нашу спільну молитву. У переддень початку нового церковного року, завершуючи богослужбове коло року нинішнього, ми знову збираємося в цьому мальовничому куточку нашої України, щоби піднести подячні молитви до Пречистої Діви. Ми звертаємося про допомогу в наших потребах і просимо Її, як Матір для всіх вірних, Яка через усиновлення Їй апостола Іоана Богослова прийняла всіх дітей Церкви Сина Свого як Своїх дітей. Бо Пресвята Матір Божа істинно є для всіх вірних, які звертаються до Неї, люблячою і турботливою Матір’ю.

Про це Її особливе служіння свідчить віра Церкви, свідчить Передання. В час Свого земного життя Богородиця була оточена глибокою пошаною християн. І хоча тілом Своїм Вона ніби заснула на короткий час, відійшовши від цього тимчасового життя до Свого Життєдавця і Сина, до Господа Ісуса Христа, але, як нещодавно славила Її Церква в день Успіння, Вона справді світу не залишила.

Діва Марія продовжує Своє служіння Богові, Церкві, людям. Вона вислуховує незліченні прохання, звернені до Неї щодня багатьма вірними, і молитовно заступається за нас перед Сином Своїм. Якщо про молитву праведника в Писанні засвідчено, що вона має велику силу і може багато, то, безперечно, найбільшу силу мають материнські молитви Пресвятої Владичиці. Бо Вона не просто одна з праведних – Вона як Матір Божа істино в святості є вищою за херувимів і серафимів.

Тому Її молитовне заступництво має найбільшу силу, і ми, православні християни, вшановуємо це заступництво і служіння, особливо явлене через Покров Богородиці. Бо чудесне видіння, яке явила Владичиця в давній час у Царгороді, у Влахернському храмі, є образом Її молитовного служіння, Її милосердя і жертовної любові до всіх, хто з вірою простить заступництва та допомоги.

Слід підкреслити, що наша любов до Богородиці, наше особливе Її вшанування, наші молитви, звернені до Неї, навіть наше особливе прохання, яке ми часто виголошуємо, кажучи «Пресвята Богородице, спаси нас!» – все це в жодному разі не можна вважати чимось, що суперечить вшануванню Єдиного Істинного Бога.

Вшанування Діви Марії православними християнами не може біти відокремлене від вшанування Її Сина, нашого Спасителя, Господа Ісуса Христа. Бо благодать, якою Вона сповнена, не є якоюсь окремою, чи тим більше людською – це є божественна благодать, єдиним джерелом якої є Господь. Бог звеличив Діву Марію, Бог прославив Її, покликавши до особливого служіння в справі нашого спасіння. Вона прийняла це покликання, звіщене через архангела Гавриїла, Вона стала Матір’ю для Сина Божого, давши Йому народження по людській природі.

Прославляючи Її, іменуючи Її Богородицею, ми тим самим знову і знову проголошуємо нашу віру в істинність Боговтілення. Ми стверджуємо, що народжений Марією – не просто ще один з людей, не просто вчитель праведності чи пророк, але Сам Син Божий, Сам Творець і Спаситель. Тому не «Христородицею» Вона іменується, як неправильно Її стали називати послідовники єресі Несторія, щоби применшити Її значення і служіння, але істинно і достойно прославляється як Богородиця.

І саме як Та, Хто народила істинного Бога, Хто таємничо послужила боговтіленню і спасінню, Пречиста наша Владичиця вшанована цим іменуванням. Визнаючи це Її особливе, виняткове, унікальне, неповторне служіння, ми і звертаємося до Неї з молитовним проханням: «Пресвята Богородице, спаси нас!» Бо через Народженого від Неї Христа сталося спасіння, і без Богородиці, без Тієї, Яка стала Матір’ю Життєдавця, ця тайна не могла би звершитися.

Зберігаючи цю віру і шануючи Діву Марію як Богородицю, православні християни від самого початку з особливою повагою ставилися до всього, що має стосунок до нашої Владичиці. З особливою любов’ю ми шануємо Її чесний образ, який відтворюється у багатьох Її іконах. Вшановуючи образ Богородиці, ми віддаємо шану Їй, як першообразу, і через Неї – вшановуємо Її Сина, з Яким нерозривно пов’язане материнське служіння Пречистої Приснодіви.

Так само з глибокою шаною Церква поставилася до одягу, до риз Пресвятої Богородиці. І нині ми згадуємо про це шанування, святкуючи на честь положення у Царгороді Її чесного поясу.

Ми, як християни, з глибокою пошаною ставимося до місць таємничого явлення Божої Матері, одне з яких маємо тут, серед цього мальовничого лісу. Ці явлення засвідчують милосердне материнське служіння Богородиці, і звершуючи щороку паломництво сюди, ми оновлюємо нашу віру і шанування цього служіння.

Ми шануємо і видимі знаки тієї милості, яку Божа Матір незмінно і щедро подає всім, хто звертається до Неї – джерела води, благословенні Нею. Як джерело щедро подає воду спраглим, які приходять, щоби черпати з нього, так Пречиста Владичиця щедро подає милість тим, хто звертається до Неї, хто просить Її про допомогу і заступництво.

І ми, дорогі брати і сестри, зібравшись тут, на місці явлення Божої Матері, біля цього благословенного Нею джерела, підносимо до Неї кожен свої власні молитви у своїх потребах, але також і нашу спільну молитву. Ця наша молитва – про перемогу над російською імперією зла, про вигнання загарбників з нашої землі, про утвердження справедливого миру. Ця молитва – про допомогу нашим звитяжним героям-воїнам, завдяки подвигу яких Україна продовжує жити. Ця молитва – про зцілення поранених, про звільнення і повернення додому тих, хто перебуває у полоні. Ця наша молитва – про єдність помісної Православної Церкви, про викриття і подолання нечестивого вчення «русского міра», ярмо якого нашому народу накидали протягом століть.

Всі ці молитви ми підносимо тут, на цьому святому місці, і просимо щиро, з вірою, єдиними устами і єдиним серцем: Пресвята Богородице, допомагай нам! Пресвята Богородице, спаси нас! Амінь.