Духовенство і віряни привітали Предстоятеля з Різдвом Христовим

У день свята Собору Пресвятої Богородиці, 8 січня 2021 року, Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній очолив Божественну літургію в кафедральному храмі Православної Церкви України – Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі.

Його Блаженству співслужили архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій, архієпископ Вишгородський Агапіт, єпископ Васильківський Лаврентій, єпископ Шепетівський Адріан, братія Золотоверхої обителі та духовенство міста Києва й області.

За богослужінням лунала всеукраїнська молитва за припинення пошесті згубної (епідемії).

Наприкінці відправи архієпископ Агапіт виголосив вітання на адресу Предстоятеля помісної Української Православної Церкви від імені єпископату, духовенства та вірних:

«Ваше Блаженство, дорогий наш Предстоятелю і священноархімандрите цього Михайлівського Золотоверхого монастиря! Христос народився!

Від імені архієреїв, духовенства, чернецтва і мирян нашої помісної Української Православної Церкви, яку за покликанням Божим і за обранням Всеукраїнського Об’єднавчого Собору Ви вже третій рік плідно і успішно очолюєте, від імені повноти Київської єпархії, для якої Ви є безпосереднім керуючим архієреєм та духовним отцем, від Київської православної богословської академії, добробутом і розвитком якої Ви незмінно опікуєтеся, від братії цього Золотоверхого Михайлівського монастиря, для якого Ви є духовним главою і настоятелем, від парафіян цього кафедрального собору, який два роки тому став духовним центром для наймолодшої у Диптиху, але давньої і славної своєю історією Православної Церкви України – прийміть з нагоди свята Різдва Христового наші сердечні вітання.

Свято народження по плоті Сина Божого щороку спонукає нас знову і знову думкою, серцем і духовними почуттями звертатися до Віфлеємського вертепу, до місця, де Небо з’єдналося із землею, Безначальний і Несотворений Бог – з творінням, де Слово стало плоттю, де Син Божий був народжений Пречистою Дівою, ставши також і Сином Людським. У Різдвяному богослужінні кожен храм, великий чи малий, стає частиною цього вертепу, а всі ми – долучаємося до тих, хто прославляє велике таїнство Боговтілення, хто поклоняється Новонародженому Месії, хто славить Бога за Його велику жертовну любов до нас, людей, заради якої Отець Небесний послав у світ Сина Свого Єдинородного.

Через читання євангельських слів ми, як і пастухи на полі, і десятки поколінь вірних, що жили до нас, чуємо ангельське сповіщення про велику радість, бо воістину народився у Віфлеємі Христос Господь, обіцяний Спаситель світу. І слова традиційного вітання, які ми знову і знову повторюємо в ці святі дні, сповіщаючи, що Христос народився і закликаючи славити Його – невидимо єднають нас з тим далеким часом, долаючи час і простір роблять нас безпосередніми учасниками величних подій. І та радість велика, про яку сповістили ангели – стає і нашою радістю, якою ми ділимося з близькими і далекими, щоби всі, хто може, почули про добру новину і також долучилися до цього прославлення і словом, і ділами, і всім своїм життям.

З тих євангельських подій ми маємо багато що взяти для нашої власної настанови і повчання, але у цьому слові я хочу зупинитися лише на двох важливих моментах.

Найперше на тому, що для всіх свідків і учасників тих величних подій важливу роль відіграли настанови і скерування, отримувані ними. Бо Діва Марія отримала сповіщення про волю Божу щодо Неї через Ангела. Так само праведний Йосиф Обручник, коли перебував у сумнівах через вагітність своєї дружини – був спрямований і наставлений у видінні, як слід вчинити. Про народження Спасителя пастухи віфлеємські довідалися від ангела, який сповістив їм радісну звістку і вказав на ознаки, за якими вони знайдуть Месію, що прийшов у світ. До місця народження обіцяного Царя волхвів на поклоніння привела чудесна зірка, послана Богом як ознака виняткового і всесвітнього значення цієї події. І так у всьому цьому бачимо важливість бути наставленими і спрямованими.

Другий аспект, який слід відзначити у подіях Різдва Христового – це смирення і послух. Бо завдяки цим чеснотам стало можливим як саме Боговтілення, так і пізнання цієї великої тайни, через яку кожна людина має можливість осягнути блаженне вічне життя. Бо смирення Сина Божого перед волею Отця звело Другу Особу Пресвятої Тройці з Небес на землю. Смирення Діви Марії відкрило можливість до єднання Божества із людством. Настанов Божих послухалися пастухи і волхви – і через це стали свідками великої події та розділили її надзвичайну радість.

Ваше Блаженство! Про ці дві речі хочемо згадати сьогодні, вітаючи Вас з Різдвом Христовим, бо ці чесноти ми бачимо виявленими у Вашій особі. Адже Ви для нас усіх є отцем і наставником, Ви спрямовуєте корабель нашої Помісної Церкви серед бурхливих вод – до тихого пристановища. Ви навчаєте нас словами проповіді та власним життєвим прикладом, даєте відповіді на питання духовного і суспільного життя, вказуєте на вірний шлях і самі даєте приклад, бо йдете цим шляхом правдивого служіння Богові, Церкві Христовій, нашій спільній Батьківщині Україні та побожному українському народу.

Кожна людина, яка приходить у цей світ, зростає і зміцнюється завдяки настановам і вихованню, яке отримує від батьків, від старших, від духовних наставників. Кожна парафія і монастир мають пастирів, що стоять на чолі них і спрямовують їх. Кожна єпархія, як мала місцева Церква, мають свого духовного отця – єпископа. А для всієї нашої Помісної Церкви таким наставником, отцем і пастирем є Ви, Ваше Блаженство.

І у цьому служінні Ви маєте повну підтримку від єпископату і загалом від повноти нашої Церкви, як це однодушно засвідчив і Архієрейський Собор Православної Церкви України, що відбувся минулого місяця. Ви маєте свідчення любові та шани з боку інших Помісних Православних Церков, і зростання числа тих Церков, які вже послідували Томосу та встановили з нами повне спілкування – значною мірою Ваша заслуга. Великою довірою і повагою Ви користуєтеся серед українського народу, про що свідчать і дані опитувань громадської думки, які незмінно називають Вас найбільш авторитетним серед релігійних діячів України.

Відзначаючи всі ці Ваші досягнення ми не можемо не засвідчити і Вашого великого смирення, завдяки якому ми разом, як Помісна Церква, і Ви особисто, як наш Предстоятель, маємо такі добрі плоди. Бо ви є терпеливим у випробуваннях, уважним до потреб священнослужителів і мирян, Ви віддаєте весь свій час і всю увагу для роботи на благо Церкви. Ви покриваєте любов’ю недоліки, не відповідаєте образою на численні несправедливі докори, терпеливо наставляєте словом і прикладом на добрий життєвий шлях.

І ми, всі ті, хто працюють поруч з Вами і під Вашим керівництвом, хто має радість молитися і співслужити за очолюваними Вами богослужіннями, щиро вдячні Вашому Блаженству за це. Ми радіємо, що Господь благословив нам мати такого Першосвятителя і архіпастиря, і просимо у Бога для Вас многих і благословенних літ служіння, доброго здоров’я, сил духовних і фізичних для плідної праці, та всіх благ.

Прийміть від нас ці вітання і запевнення в нашій повазі й любові.

Іс пола еті, Деспота!»

У відповідь Митрополит Епіфаній подякував за теплі слова привітань та наголосив на тому, що усі здобутки помісної Української Православної Церкви є загальним надбанням і результатом спільних зусиль усього єпископату, духовенства та вірних. Також Його Блаженство закликав безперестанно підносити молитви до Господа і Пресвятої Богородиці та виявляти свою доброту й любов до ближніх.

Пресслужба Київської Митрополії

Української Православної Церкви (ПЦУ)