Через Богородицю ми прославляємо Бога, Який являє в Ній Своє благовоління, – Митрополит Епіфаній

Проповідь Предстоятеля у третю неділю після П’ятидесятниці та в день шанування Манявської ікони Божої Матері «Ізбавительниця»

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!Сьогодні ми у цій святій обителі особливо прославляємо Божу Матір заради Її чудотворної ікони «Ізбавительниця».

І на це слід звернути нашу увагу – ми прославляємо не ікону, як предмет, а саме Божу Матір. Бо ікона – це образ, зображення нашої Пресвятої Владичиці. Що є більшим – образ чи Та, Яку зображено? Безперечно, більшою є Сама Пречиста Діва. Тому віддаючи поклоніння образу, ми у такий спосіб вшановуємо не предмет, не дошку і фарби, не художній вигляд, який майстри-іконописці надають священному зображенню, але вшановуємо Саму Діву Марію, яку на іконі зображено.

Таке вчення утвердив Сьомий Вселенський собор, який засудив єресь іконоборців, бо вони зовсім відкидали шанування святих ікон. Але також Собор засудив і неналежне шанування святинь, коли в іконах деякі стали бачити ледве не втілення Самого Бога і його святих. Тому і ми, тримаючись істинної православної віри, утвердженої святими отцями і Вселенськими Соборами, відкидаємо дві крайнощі,як недостойні та неприпустимі, а саме – відкидаємо і заперечення святих ікон, і їхнє обоження.

Сьомий Вселенський собор визначив, що іконам ми поклоняємося відносно, а не богослужбово, тобто віддаючи шану і поклоніння перед образом, ми відносимо їх до особи зображуваного – Самого Христа Спасителя, Його Пречистої Матері та святих, але не до художнього зображення чи матеріалів. Адже так само ми ставимося і до зображень наших рідних і близьких чи інших шанованих людей – дивлячись на ці зображення, ми думкою переносимосвою любов і повагу на тих, хто зображений, відрізняючи образ від самої людини. Як ніхто не стане замість батька і матері шанувати їхній фотографічний портрет, не вважатиме саме це зображення живим і діючим – так і ми не вважаємо, що ікона сама собою є живою і діючою.

Водночас тут справедливим буде поставити питання: а як тоді пояснити чудеса, які відбуваються, коли ми молимося перед іконами? Як пояснити чудесні зцілення від хвороб та спасіння від небезпек, як пояснити мироточення, чудесне сяйво чи благоухання та інші подібні надзвичайні явища, які віддавна звершуються через священні образи, і особливо – через ікони Пресвятої Богородиці? Хто звершує ці чудеса?

Відповідь походить від того самого євангельського, святоотцівського і соборного вчення, про яке ми вже раніше нагадали: чудеса звершує один лише Бог. Бо що таке чудо? Це, якщо сказати коротко – перевершення природних законів. Це дії та явища, які не можуть бути пояснені природними, звичайними причинами.

Хто може перевершити закони природи? Лише Той, Хто є вищий і від цих законів, і Хто вищий від самого сотвореного світу. Це – Творець, Всевишній Бог, Який є Законодавцем і як всесильний може творити все, що хоче. Він єдиний є джерелом всіх істинних чудес, всіх зцілень і знамень.

Однак з самого життя Церкви, з численних особливих подій, описаних і у біблійних книгах, і у житіях святих, ми знаємо про незліченні приклади звершення чудес угодниками Божими. Саме про них у Писанні сказано, що вони, тобто святі, мертвих воскрешали, пророкували, зцілювали хворих, перемагали ворогів, які перевершували їх у силі та числі, та багато іншого творили, що не можливе за людськими мірками і за звичайними природними законами. Але робили вони це не своєю власною силою, але силою Божою. Господь діяв у святих і через них. Але лише Він, Всевишній Бог, завжди залишається єдиним джерелом благодаті та чудес.

Тому коли ми іменуємо якусь ікону Божої Матері чудотворною, то це означає лише засвідчення Церкви, що за молитвами перед цією іконою і за предстательством Богородиці Господь творить чудеса. Не ікона сама собою творить чудеса, бо це неможливо ані для дошки, ані для фарб, ані для зображень, але чудеса звершуються Богом за заступництвом Пречистої Владичиці, за Її молитвою і проханням.

Бо таким є благовоління Боже до святих, що їхні молитви мають велику силу, і Сам Спаситель казав, що «все, чого не попросите в молитві з вірою, одержите» (Мф. 21:22). І якщо молитви всіх святих є сильними і дієвими, то тим більше велику силу мають молитви і заступництво Божої Матері – Тієї з людей, Хто є найближчою до Христа Спасителя, як Його Мати і як істинно свята і непорочна, зразок чеснот і образ праведності.

Саме цим і пояснюється той беззаперечний факт, що від найдавніших часів у багатьох потребах Діва Марія була і є скорою помічницею, заступницею і покровителькою для всіх, хто з вірою звертається до Неї. І через Свої ікони Вона являла і продовжує являти незліченні чудеса.

Саме за це заступництво, за материнську любов і опіку, яку виявляє Пречиста Діва до нас, ми і прославляємо Її Саму. А через Неї ми прославляємо Бога, Який являє в Ній Своє благовоління. І звертаючись до Богородиці перед прославленим чудесами і шанованим за це Її образом, що іменується «Ізбавительниця», ми просимо Пречисту Діву про визволення нашого народу від нашестя чужинців, від горя і страждань, які російські окупанти принесли на нашу мирну землю.

Пречиста Владичице! Ти бачиш все те зло, яке вороги наші принесли в наш мирний дім, у наші міста і села. Ти бачиш сльози, чуєш плач і ридання, яке виривається з сердець матерів, які втратили у цій війні своїх дітей, з сердець дітей, які втратили своїх батьків, Ти бачиш біль розлучених війною родин. Як у давній час Ти вислухала благання людей, які взивали до Тебе і просили захисту від нашестя ворогів, і розпростерла над ними Свій чесний Омофор, покривши їх від зла та відігнавши супротивників – так і нині почуй благання нас, смиренних і недостойних рабів Твоїх, що зібралися у святій обителі цій перед чесною іконою Твоєю, і всіх, хто з вірою взиває до Тебе. Будь для вірних людей Твоїх скорою Ізбавительницею, захисти всіх, хто невинно страждає, віджени від нас всіх ворогів видимих і невидимих, покрий нас від усякого зла.

Воїнам нашим будь Непереможною Воєводою, щоби за Твоїм заступництвом скоро перемогу над супротивниками одержали і мир утвердили. Всім, хто страждає – подай втіху в скорботі та зцілення ран душевних і тілесних.

Тих же, хто з намови диявола прийшов в землю нашу зло чинити – напоум і до покаяння наверни, а для нерозкаяних, закорінілих у злі та закам’янілих серцем – будь свідком на Страшному суді Сина Свого, щоби за вчинене ними зло вони належну відплату одержали.

Яви, Пресвята Владичице, милість Твою над нами і над Україною, бо багато може молитва Матері перед милосердям Владики. Ізбави нас від спокус, марних суперечок, і єдність Церкви Православної утверди. Щоби через ці благодіяння за Твоїм заступництвом знову і повсякчасно прославлялося ім’я Сина Твого, Христа, Бога нашого, на віки віків. Амінь.