Божественна літургія в неділю Хрестопоклонну

22 березня 2020 року, в третю неділю Великого посту, яка називається Хрестопоклонною, Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній звершив Божественну літургію святителя Василія Великого у Свято-Михайлівському соборі міста Києва.

Його Блаженству співслужили намісник Золотоверхої обителі архієпископ Вишгородський Агапіт, всечесна братія монастиря та запрошене духовенство.

Після прочитання Євангелія Предстоятель помісної Української Православної Церкви звернувся до присутніх з першосвятительським словом проповіді.

«Хресту Твоєму поклоняємось, Владико – співає Церква, – і святеє Воскресіння Твоє славимо. У цих коротких словах викладене усвідомлення нами глибокого зв’язку між Хресною жертвою Спасителя, між Його добровільно прийнятими стражданнями і смертю – та Його Воскресінням.

Багато хто і в нинішній час, як і тоді, думає, що смирення та покладання на волю Божу – це ознака слабкості. Однак Христос своїм прикладом показує, що це і є справжня сила, яка одна перемагає не наслідки зла, але його причину.

І ми можемо стати переможцями, лише підкоривши себе Богові, виявивши смирення перед Ним, добровільно віддавши свою волю – у руки Божі. Гріхопадіння у цей світ прийшло через гордість, через бажання людини без Бога та проти Його волі стати «як боги». Тому спасіння можливе лише через усвідомлення нашої власної немочі, що спонукає нас повернутися до Бога, Який турбується про кожного з нас і про все людство», – сказав Його Блаженство.

«Подивімося навколо себе: ще зовсім недавно людство відчувало себе впевнено, досягнувши багатьох речей завдяки розуму та праці. Але раптово вся ця впевненість захиталася, бо перед обличчям загрози поширення згубної пошесті людство відчуло страх та безсилля. І тому слова з Євангелія, які ми сьогодні чуємо, мають особливо резонувати в наших серцях: «Яка користь людині, коли вона придбає ввесь світ, а душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?».

Людство зараз шукає способи подолання згубної пошесті. І ми, як Церква, як спільнота віруючих, разом з народом несемо тягар обмежень – не від нашого безсилля, але маючи силу, яку дає нам віра в Бога, та приймаючи все, що сталося, як нагадування про необхідність дбати про вічне більше, ніж про тимчасове.

Ми завжди закликали вірних приходити до храму на спільну молитву – але зараз ми знову і знову звертаємося із закликом розділити з усіма тягар самообмеження. Адже саме це і передбачає сутність посту: добровільно прийняти на себе обмеження. Отже коли зараз вірні залишаються в своїх оселях, то це не через слабкість, а через силу нашої віри, бо тим самим ми подаємо приклад нашим ближнім, що ми турбуємося про них, і свідчимо, що оселі наші також є місцем молитви, і коли ми закликаємо Бога в нашому домі – Він почує нас. Тим більше зараз, завдяки досягненням людського прогресу, ми можемо спілкуватися і на відстані, і цю можливість також використовуємо, щоби будучи розділені в просторі, залишатися єдиними в молитві», – зазначив Митрополит Епіфаній.

«Безперечно, що як не можна насититися їжею чи питтям на відстані, так неможливо на відстані причаститися Святих Таїн – однак ми покладаємо тверду надію на Бога, просимо Його припинити згубну пошесть, щоби без всяких перешкод мати можливість безпосередньо єднатися у Таїнствах і молитві. Також ми твердо знаємо, що Безкровна Жертва Тіла і Крові, Свята Євхаристія, яка продовжує звершуватися і ми будемо її звершувати, бо це наш святий обов’язок, – приноситься за всіх і за все. Приноситься і за відсутніх, і за тих, хто в немочах лежать, хто милості Божої та допомоги потребують.

Цей час скорботи і випробувань нехай стане спонуканням до щирої та гарячої молитви. Наша віра нехай виявиться у турботі про ближніх, про їхнє здоров’я та безпеку. Особливої опіки та захисту потребують люди старшого віку.

Зараз поширюється багато інформації, правдивої та оманливої – будьте уважні та розсудливі, зберігайте тверезіть та мудрість, не піддавайтеся паніці та відчаю.

Як завжди у часи випробувань є ті, хто жертовно служать ближнім, і ті, хто думають, що можуть скористатися з біди. Кожен з нас особисто не може відповідати за все, але цілком відповідальний за те, що робить сам. І відповідати буде не тільки і не стільки перед людьми, як перед Богом. Не забуваймо цього!», – підсумував Блаженнійший владика.

Під час богослужіння лунала всеукраїнська молитва за припинення пошесті згубної (епідемії).

Наприкінці відправи було звершено поклоніння Хресту Господньому, розміщеному посередині храму.

Пресслужба Київської Митрополії

Української Православної Церкви (ПЦУ)