Архієрейська хіротонія єпископа Дубенського Онуфрія (Ляди)
У день пам’яті святого священномученика Макарія, Митрополита Київського і всієї Руси, 1 травня 2026 року, Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній очолив Божественну літургію у Володимирському кафедральному патріаршому соборі столиці, під час якої архімандрита Онуфрія (Ляду) було рукоположено на єпископа Дубенського.
Предстоятелю автокефальної Української Православної Церкви співслужили Екзарх Вселенського Патріарха в Україні – єпископ Команський Михаїл, митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, митрополит Донецький і Маріупольський Сергій, митрополит Рівненський і Острозький Іларіон, митрополит Білоцерківський Євстратій, архієпископ Луганський і Старобільський Лаврентій, архієпископ Володимирський і Нововолинський Матфей, архієпископ Тернопільський і Бучацький Тихон, архієпископ Вишгородський Агапіт, архієпископ Харківський і Слобожанський Митрофан, архієпископ Вінницький і Барський Павло, єпископ Запорізький і Мелітопольський Фотій, єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій, єпископ Васильківський Єфрем, єпископ Богуславський Арсеній, єпископ Бориспільський Авраамій, єпископ Ірпінський Феодосій, єпископ Макарівський Рафаїл, настоятель собору протоієрей Борис Табачек та запрошене духовенство.
На малому вході ігумен Лука (Зань) був удостоєний чергової богослужбової нагороди – сану архімандрита.
Після читання Євангелія Його Блаженство виголосив першосвятительське слово проповіді та возніс особливу молитву до Господа за нашу Батьківщину, яка переживає час важких випробувань і небезпеки.
Під час відправи лунали молитовні прохання за воїнів, які захищають Україну, за владу і народ, а також за спокій душ усіх полеглих оборонців Батьківщини і мирних жителів, які загинули під час війни.
Також Блаженнійший владика звершив священничу хіротонію над дияконом Богданом Гурком.
Наприкінці святкового богослужіння відбувся молебень до священномученика Макарія, перед його нетлінними і чудотворними мощами та заупокійна літія на могилі приснопам’ятного Святійшого Патріарха Філарета.
Згодом Предстоятель звернувся до нового співбрата єпископа Онуфрія з настановчим словом та вручив йому архієрейський жезл.
«Преосвященний єпископе Онуфрію, улюблений у Христі брате!
Сьогодні, в день вшанування пам’яті одного з видатних архієреїв, які за понад тисячоліття від часу Хрещення України-Руси несли своє служіння на Київському престолі – у день прославлення священномученика Макарія, Митрополита Київського і всієї Руси, собором ієрархів автокефальної помісної Православної Церкви України ти був поставлений на єпископське служіння. Предстоятель і Синод Помісної Церкви обрали тебе на своєму засіданні у Києво-Печерській Лаврі, нашій тисячолітній святині, на єпископа Дубенського. А рукоположення твоє, таємниче закликання на тебе благодаті Духа Святого, твоя особиста П’ятидесятниця були довершені тут – у кафедральному патріаршому соборі святого Володимира, біля мощей святого Макарія та з молитвою до нього.
У чернецтві ти був названий на честь подвижника святого Онуфрія. А єпископом ти став у день вшанування священномученика Макарія. Ці дві церковні постаті мають уособлювати те, що ти надалі протягом всього свого життя маєш втілювати особисто: ти маєш бути і монахом-подвижником, і єпископом-пастирем. Єпископське служіння для тебе не почесна нагорода – це новий послух, який ти повинен нести як чернець, прийнявши волю і обрання Церкви, бо вона кличе тебе на працю.
Вчора перед нами і народом Божим тут ти свідчив про свій життєвий шлях, про своє християнське виховання, про своє бажання від дитинства бути служителем церковним. Господь бачив твоє серце і виконав те, до чого ти прагнув: ти отримав добру настанову в богослів’ї та інших церковних науках, здобувши освіту в Львівській академії, ти став ченцем і священнослужителем, пройшов шлях від послушника до очільника монастиря на честь Воскресіння Христового на землі історичної Волині.
Нині ти отримав благодать для того, аби звершувати служіння найбільш високе і відповідальне – бути єпископом. Але завжди пам’ятай: єпископ – не князь Церкви, але саме служитель. Бо не Церква служить архієрею, але він завжди має служити їй.
Ти стоїш на місці, де перед тобою за сто тридцять років існування цього величного кафедрального собору стояли десятки інших покликаних бути єпископом. Але, стоячи зараз, в цей урочистий момент, пам’ятай слова Христові: «Багато покликаних, та мало обраних» (Мф. 22:14).
Не від тебе залежало, чи будеш ти покликаний – такою є воля Божа, звершена через обрання Предстоятеля і Синоду Церкви. Але від тебе залежить – чи увійдеш ти до числа обраних, чи правдиво будеш рабом Божим вірним і мудрим та отримаєш як плід свого служіння велику нагороду на небесах, яку Бог обіцяє відданим працівникам на ниві Його. А щоби бути таким, пам’ятай подвижництво святого Онуфрія та жертовність і самовідданість святого Макарія, які належить тобі поєднувати, аби самому виявитися серед обраних.
Сьогодні у читанні з Послання апостола Павла до Євреїв ми чули слова про те, що Христос був виведений поза місто, аби прийняти хресну смерть. Він, як Агнець Божий, пролив Свою кров за гріхи людей на Голгофі, яка знаходилася поза міськими мурами. І, згадуючи символіку цієї події, апостол Павло закликає кожного християнина пам’ятати, що і ми маємо духовно виходити поза мури сьогодення, не прив’язуватися до граду земного, але бути подорожніми у світі цьому, йдучи за Спасителем з хрестом на власних плечах, щоби увійти у Град Небесний, у духовний Єрусалим майбутнього віку.
Святий Макарій буквально втілив у житті цей образ. Він заради блага Церкви полишив своє місто, земну столицю князів, і вирушив у небезпечну дорогу до Києва, до столиці духовної, як до Єрусалиму і до Голгофи. Заради здійснення свого служіння і свого прагнення Макарій не пошкодував навіть власного життя. Меч татарський відрубав його голову – але замість земного вінця архієрейського святий здобув вінець небесної слави і блаженне життя серед святих. Нехай приклад священномученика та його молитовне заступництво надихають і тебе.
Церква визначила бути тобі єпископом стародавнього і прославленого волинського міста Дубна, з історією якого переплетений спогад про славний рід князів Отстрозьких та про їхню працю на благо Православної Церкви і українського народу. Один з них, преподобний Федір, відклавши вінець княжий, довершив своє життя у чернечому подвигу і прославлений серед преподобних Печерських. Інший – благовірний князь Костянтин, який потрудився у захисті віри православної та явив у своїй особі приклад мудрого і вірного правителя. Ці два святих, як і святі Онуфрій та Макарій, нехай також нагадують тобі про дві сторони твоєї праці єпископа: бути смиренним служителем Божим і бути мудрим управителем справ церковних.
Дотепер ти очолював чернечу громаду монастиря на честь Христового Воскресіння на місці, яке було полите кров’ю борців за волю і незалежність України. Це також має нагадувати тобі, що шлях правдивої любові, до якої закликає нас Господь – це шлях жертовний.
Христос, хоч і помер на хресті, Своєю жертовною смертю переміг смерть і воскрес, дарувавши нам життя вічне. Жертовність українських патріотів, які у минулі часи та нині, в час російського нашестя на Україну, пролили свою кров і віддали життя за свободу і незалежність рідного народу, має своїми плодами те, що у нас є незалежна держава і є своя помісна автокефальна Церква.
Рівненська єпархія, де ти будеш служити вікарним єпископом і допомагати її архієрею в праці – одна з найбільших в нашій Помісній Церкві. Тому справ у служінні буде багато. Але коли працюватимеш гідно, тоді і плоди духовні від твоєї праці будуть щедрими та спасительними. Ми, представляючи Собор єпископів Церкви України, до яких ти нині приєднався, щиро бажаємо тобі успіху в служінні та підносимо за тебе молитви до Пастиреначальника нашого Господа Ісуса Христа.
За закликом апостола Павла, про який було згадано раніше, ти нині теж вирушаєш у нову для тебе дорогу служіння єпископа. І як знак подорожнього, як опору на шляху, як нагадування про неміч людську, яка отримує опертя і черпає силу в благодаті Божій – Церква дає тобі на початку дороги пастирський жезл. Тож візьми його з нашим благословенням, зійди на цю кафедру, яка символізує і гору Синай, де Мойсей розмовляв з Богом, і осяяну Божественною славою гору Сион, де звершилася П’ятидесятниця, і жертовну Голгофу, та від благодаті, яку отримав ти від Духа Святого в таїнстві рукоположення, благослови народ Божий, який молився за тебе і твоє плідне служіння. Амінь.», – сказав Блаженнійший владика.
Біографічна довідка:
Єпископ Дубенський Онуфрій (в миру – Ляда Тарас Богданович), народився 24 березня 1991 року у селі Добростани, Яворівського району, Львівської області.
У 2001–2008 роках прислуговував у храмі Успіння Пресвятої Богородиці рідного села, де сформувалося його прагнення до служіння Богові.
У 2012 році закінчив Львівську православну богословську академію та продовжив навчання у магістратурі, яку завершив у 2014 році, здобувши ступінь магістра богослов’я.
13 червня 2012 року архієпископом Рівненським і Острозьким Іларіоном був пострижений у чернецтво з іменем Онуфрій (на честь преподобного Онуфрія Великого) та призначений економом Свято-Георгіївського чоловічого монастиря на Козацьких могилах.
У 8 липня 2012 року архієпископом Іларіоном був рукоположений у сан ієродиякона, а 6 серпня – у сан ієромонаха.
У 2014 році призначений настоятелем парафій у селах Солонів та Острів Радивилівського благочиння, де звершував активне душпастирське служіння.
З 2015 року ніс послух намісника Гурбинського Свято-Воскресенського чоловічого монастиря – одного з найважливіших духовних осередків Рівненщини. Того ж року був возведений у сан ігумена та призначений викладачем Рівненської духовної семінарії.
23 квітня 2016 року нагороджений хрестом з прикрасами, 7 квітня 2019 року возведений у сан архімандрита, а у 2021 році удостоєний права носіння ігуменського дерев’яного посоху.
21 серпня 2020 рішенням Священного Синоду затверджений членом Синодальної комісії у справах монастирів та чернецтва.
18 серпня 2025 року призначений керівником відділу у справах монастирів та чернецтва Рівненської єпархії.
3 квітня 2026 року, на прохання митрополита Рівненського і Острозького Іларіона, обраний Священним Синодом єпископом Дубенським, вікарієм Рівненської єпархії.
30 квітня 2026 року Блаженнійший Митрополит Епіфаній у співслужінні архієреїв Православної Церкви України у Володимирському кафедральному патріаршому соборі м. Києва, після Всенічного бдіння, звершив чин наречення архімандрита Онуфрія (Ляди) на єпископа Дубенського, вікарія Рівненської єпархії.
Пресслужба Київської Митрополії
Української Православної Церкви (ПЦУ)
