Проповідь Предстоятеля в другу неділю Великого посту та в день пам’яті святителя Григорія Палами і собору усіх преподобних отців Києво-Печерських

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Сердечно вітаю братію обителі та усіх вас зі святом на честь соборної пам’яті преподобних отців Києво-Печерських. Сьогодні, у другий недільний день Великого посту, тут, в їхній святій Лаврі, ми особливо молитовно згадуємо усіх преподобних отців, які жили у цій обителі Печерській, та вшановуємо їхні подвиги і приклад побожного життя.

Час Великого посту є особливим періодом для кожного з християн, коли напередодні зустрічі світлого Христового Воскресіння ми прагнемо приділити якомога більшу увагу своїй душі. Через піст, через посилені молитви, через покаяння у гріхах ми прагнемо віддалятися від всього темного, злого, від усього, що завдає шкоди нашому спілкуванню з Богом. Бо це прагнення відповідає тому, до чого закликає нас Господь.

Спаситель у Євангелії дає учням Своїм таку заповідь: «Будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий» (Мф. 5:48). Що означають ці слова? Вони означають, що ми усі покликані не просто до того, щоби бути трохи кращими, щоби досягати якоїсь міри чистоти від зла. Але покликані ми Самим Сином Божим до того, щоби справді досягати божественної досконалості.

Чуючи ці слова всяка мудра людина не може не запитати сама себе: хіба я маю здатність бути такою ж досконалою, як досконалим є наш Всевишній Господь? Усвідомлюючи свої недоліки, свою неміч, знаючи про свої гріховні діла та думки, людина, коли буде розсуджувати тверезо, з необхідністю прийде до висновку, що вона далека не лише від божественної досконалості, але навіть і від тих загальних моральних ідеалів, які встановлені між людьми. То хіба Христос закликає нас до неможливого? Хіба Господь кличе нас бути досконалими так, як досконалим є Отець Небесний, знаючи, що досягти цього неможливо?

Ніяке Боже слово не може бути нездійсненним, пустим. Якщо Спаситель закликає нас до божественної досконалості, то це означає, що досягнення такої мети насправді є можливим. І це Господь Сам підтверджує, говорячи учням: «Неможливе для людей – можливе для Бога» (Лк. 18:27).

Бо справді, сама собою людина через власні зусилля ніколи не може не лише піднятися до стану обоження, до стану божественної досконалості, але не може навіть звільнитися від впливу і наслідків зла, яке діє в ній. Але з Божою допомогою, через дію Господньої благодаті, просвітлюючись несотвореним світлом, людина істинно може досягати богоподібності. Бо вона від початку сотворена Всевишнім за Його образом та наділена від Господа здатністю до уподібнення Йому.

І те, що це є правда, що досягнення такої досконалості з допомогою Божою є можливим для кожної людини, яка увірувала, підтверджується численними прикладами життя святих. Серед яких нині ми особливо вшановуємо преподобних отців Києво-Печерських, сам чин святості яких у назві нагадує про можливість досягнути богоподібності. Бо вони названі преподобними тому, що завдяки посту та молитві, завдяки духовному подвигу боротьби з гріхами та ретельному виконанню заповідей Господніх вони справді стали настільки подібними до Бога, наскільки це для людини можливо.

Тому і ми, дорогі брати і сестри, вшановуючи їхню пам’ять, згадуючи приклад їхнього життя і їхні настанови, знаючи, що вони є теплими молитовниками за нас перед Богом, є нашими наставниками і помічниками на шляху нашого власного духовного очищення і вдосконалення, нашого власного богоуподібнення, – маємо не знесилюватися і не полишати власної духовної праці. Якщо з Божою допомогою отці Печерські змогли досягнути виконання заповіді бути досконалими, то це можливе і для нас. Тож нехай за їхніми молитвами, з їхньою духовною підтримкою і настановою, Спаситель допомагає і кожному з нас гідно проходити шлях не лише цього Великого посту, але і шлях всього нашого життя. Щоби ми справді досягали тієї досконалості, до якої покликані, як досягли її отці наші Печерські. Амінь.