Проповідь Предстоятеля в день пам’яті святого благовірного князя Ярослава Мудрого

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Сердечно вітаю настоятеля, громаду храму та всіх вас зі святом на честь одного з найбільш видатних діячів нашої церковної та суспільної історії – благовірного князя Ярослава Мудрого, володаря і правителя давньої Київської держави, просвітителя Руси-України. Сьогодні ми зібралися у цьому храмі, посвяченому на його честь, у цій Малій Софії поруч із великим соборним храмом Премудрості Божої, щоби піднести у переломний момент історії свої молитви до благовірного князя Ярослава та до всіх святих, яких народила наша українська земля.

У давній час поряд із великим собором за наказом князя Ярослава були збудовані також менші храми на честь святого великомученика Юрія Переможця, ім’я якого він сам носив у хрещенні, та на честь святої Ірини, ім’я якої носила дружина святого Ярослава, шведська принцеса Інгігерда-Ірина. Ті два храми були зруйновані плином часу та нападами ворожими, але пам’ять про них не зникає. І ця Мала Софія, хоча і збудована в іншу епоху, є ніби духовним продовженням тих давніх храмів та є молитовною пам’яткою самому благовірному князю Ярославу, ім’я якого вона отримала тепер, при повторному освяченні та відновленні в цій церкві щоденних молитов і богослужінь.

Святий Юрій Переможець, покровитель князя Ярослава, за своїм іменем та життям навічно сполучається у нашій свідомості із боротьбою зі злом, є її переможним духовним символом. Силою віри, незламністю духу святий мученик Георгій переміг спокуси прегордого давнього  змія – диявола. І святий князь Ярослав-Георгій, як володар і монарх великої держави Київської, був переможним на полі бою та в розбудові країни, якою правив, а також у боротьбі за просвіту народу України-Руси світлом Христового Євангелія.

Давні автори церковні порівнювали його правління та діяння з премудрим біблійним царем Соломоном. Бо як Соломон продовжив розпочате батьком своїм Давидом, і, зокрема, довершив будівництво храму в Єрусалимі, так і премудрий Ярослав довершив багато справ, розпочатих батьком його рівноапостольним Хрестителем України-Руси Володимиром Великим, зокрема і будову величного соборного храму на честь Святої Софії – Премудрості Божої.

Благовірний князь Ярослав у церковних справах зробив дуже багато доброго, дбаючи про ствердження віри Христової на всьому обширі його великої держави, починаючи від цього її серця – Києва, який став ніби новим Єрусалимом на північному сході Європи, і аж до країв неозорої давньої Руси. Князь дбав про розвиток і утвердження Київської Митрополії, про будівництво церков і монастирів, про навчання книжне та поширення просвітництва, про виховання вчителів та місіонерів, які без страху йшли з проповіддю істини до племен Залісся й Півночі.

Великим його діянням була реформа права і судочинства в державі, в основу якої він поклав євангельські принципи справедливості та милосердя. Вічною пам’яткою святому Ярославові стала «Руська Правда» – зібрання оновлених, більш гуманних і справедливих законів, за якими стали жити наші предки.

Доводилося князю Ярославу і воювати, щоб долати суперечки із сусідніми народами та внутрішні бунти й смути. Але маючи тверду непохитну віру в Бога, звертаючись до Його слова і до вчення Церкви, як до джерела натхнення у всіх справах, завжди молячись Богові з проханням настановити його на шляху правди і надихнути мудрістю в правлінні – святий Ярослав незмінно виходив переможцем, примножуючи велич і славу як своєї Київської княжої держави, так і Помісної Церкви Києва і всієї Руси, до митрополичого служіння в якій він покликав видатного пастиря та подвижника святого Іларіона Русича.

Дорогі брати і сестри! Раніше ми вже згадали про храми великомученика Юрія Переможця та святої Ірини, ім’я якої в перекладі з грецької означає «мир», які були частиною спадку, що його залишив благовірний князь. Нині іменування цих храмів в особливий спосіб відлунюють в наших серцях, бо те, чого найбільше прагне наш народ в цей час жорстокого нашестя чужинців – перемога і мир.

Як колись злі орди варварські зі сходу та півночі раз по раз накочувалися на державу Київську, на нашу Україну-Русь, щоб накласти на наших предків кайдани, щоби знищити і пам’ять про нашу землю, і саме наше ім’я – так і нині духовні нащадки тих самих диких орд навалою прийшли в наш мирний дім. Днями виповнюється 11 років відкритого російського вторгнення в Україну та 3 роки повномасштабної війни. З Божою допомогою та спільними зусиллями народ наш мужньо протистоїть цій кривавій орді, цій новітній імперії зла. І ми віримо, що окрім нашого героїчного воїнства, на боротьбу проти темряви і зла постали духовно, невидимо, але правдиво та діяльно, також і святі українського народу – наші благовірні князі та премудрі святителі, наші подвижники та мученики, численні Божі праведники, яких з покоління в покоління народжувала для вічності, для Царства Небесного Україна-Русь і її Церква.

Сьогодні, в день вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні, які у дні Революції Гідності першими душу й тіло поклали за нашу свободу у боротьбі з приспішниками кремлівської тиранії, коли ми згадуємо дві сумні річниці російського вторгнення – у 2014-му та у 2022-му роках – ми з розученим серцем просимо благовірного князя Ярослава Мудрого і всіх святих України-Руси: моліться за рід ваш, за Церкву вашу і державу, за Київ Золотоверхий і за всю Україну-Русь, щоби Господь подав народу нашому перемогу над злом і справедливий мир утвердив.

І нехай за заступництвом Пречистої Діви Марії, нашої Оранти-Молитовниці та Нерушимої Стіни, і всіх святих, день і час перемоги і миру для України наблизяться! Амінь.