Проповідь Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія в Хрестопоклонну неділю Великого посту

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Цього недільного дня, коли Церква, проходячи час Великого посту, звершує поклоніння хресту Господньому, з Послання апостола Павла до Євреїв ми чуємо нагадування про особливе служіння Спасителя як Священника «повік за чином Мелхиседековим» (Євр 5:6). Про що свідчать ці слова Писання і яку настанову нам нині подають?

Апостол нагадує, що старозавітне священство було встановлене через покликання від Бога для Аарона, брата пророка Мойсея, та для його нащадків. Господь настановив цей рід бути священниками серед синів Ізраїлевих. І служіння їх полягало в першу чергу в тому, щоби приносити молитви і жертви за гріхи народу. Однак, бувши теж людьми, підвладними гріхові, старозавітні священники мали обов’язок і потребу просити прощення у Бога також і за власну неміч та власні злі діла.

Отже, з одного боку, старозавітне священство з роду Аарона було поставлене на своє служіння Самим Господом. І як знак Божої волі про це ми знаємо про чудо, коли з усіх жезлів старійшин ізраїльських родів лише жезл Аарона – суха палиця! – розквітнув. Але з іншого боку це священство, бувши поставлене з числа людей грішних, хоча і виконувало служіння принесення жертви за гріх і просило Бога про милість до тих, хто кається, все ж не могло повністю звільнити когось від підвладності злу, бо і саме не було вільне від цієї влади.

Апостол Павло підкреслює, що природа священства Христа, а відтак – і природа тієї жертви, яку Він приносить, і її плоди – походять не від старозавітного закону, а від особливого покликання і поставлення, яке здійснене не від людей, а безпосередньо від Самого Бога. Бо Христос не належить за плоттю до роду Аарона, і тому за чином Аароновим не має звання священника. Але Павло називає Його «Священником за чином Мелхиседековим» нагадуючи про інший, особливий спосіб покликання до священнослужіння. Апостол згадує тут про стародавнього таємничого священника Божого, царя Салиму, який вийшов благословити Авраама.

Саме ім’я «Мелхиседек» означає «цар справедливості», або «цар праведності». Як цар міста Салим, яке вважається попередником Єрусалима, цей Мелхиседек  був таємничо покликаний Богом бути також священником, і чин його священства є унікальним. Цей цар і священник був прообразом Христа Спасителя – Царя Великого і Первосвященника повік.

Як той давній служитель, який благословив Авраама, Христос отримує Своє священство не через людей, але від Самого Отця Небесного. І, звершуючи це служіння, Спаситель приносить в жертву не голуба чи ягня, але Сам стає викупною жертвою за гріхи всіх людей. Христос водночас є і Первосвященником чистим, непорочним, безгрішним, Який не має потреби просити Бога про прощення Своїх власних гріхів, але також Він же є і жертва, що приноситься, Він є той Агнець, Який бере на Себе гріхи світу (Ін. 1:29).

Нині, згадуючи хрест Господній, вшановуючи образ спасительного древа, ми згадуємо і вшановуємо це служіння Христа. Служіння Того, Хто приносить надзвичайну викупну жертву, яка звільняє все людство від влади зла, і Хто Сам є цією великою жертвою. Згадуючи ці істини, ми в час Великого посту оновлюємо власне усвідомлення того, що ця хресна жертва і це служіння очищення звершене Сином Божим не лише загалом за все людство, але також безпосередньо і за кожного з нас особисто. Спаситель сходить на хрест, приймає розп’яття і смерть, стає жертовним Агнцем, щоби Плоттю і Кров’ю Своїми бути очищенням від влади зла і від смерті для кожної людини, хто через віру приймає цей Його дар.

Нинішнім недільним днем і його особливим служінням поклоніння образу хреста розпочинається тиждень Великого посту, який є його серединою. І через таке поклоніння та вшанування ми отримуємо від Церкви нагадування, що Христос Господь, як Цар Праведності, як Священник повіки та як великий Пророк є і завжди повинен бути центром, серединою нашого життя. Бо через Нього єдиного ми маємо змогу справді очиститися від гріхів. Бо Його пречистою Кров’ю, як кров’ю жертовного Агнця, ми оживляємося, коли з вірою приймаємо її в Таїнстві Євхаристії. Його чесною Плоттю, Його Тілом, ми відновлюємося для життя вічного, коли з подякою споживаємо цю Плоть у великому Таїнстві.

Господь навічно звершив це особливе священнослужіння, принісши Себе Самого в жертву на хресті. А ми, дорогі брати і сестри, сьогодні і завжди вшановуючи хрест Христовий і жертву, на ньому принесену, маємо через піст, молитву та покаяння не лише у дні Великого посту, але і протягом всього нашого життя готувати себе для Таїнства Євхаристії, щоби бути учасниками в цій жертві та отримати для себе її викупні плоди. Щоби священне служіння, яке здійснив Великий Первосвященник Господь наш Ісус Христос, було нам не в суд і осудження, але на зцілення душі і тіла та на життя вічне. Амінь.