Проповідь Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія у тридцять п’яту неділю після П’ятидесятниці

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Сьогодні з Послання апостола Павла до Колосян ми чуємо заклик вдягнутися у чесноти: «милосердя, благість, смиренномудрість, лагідність, довготерпіння» (Кол. 3:12), а найбільше дбати про «любов, яка є сукупністю довершеності» (Кол. 3:14). Що означають ці слова і яку науку вони нам подають?

Звернімо увагу на слово «вдягніться». Чому вживається саме це слово?

Одним з пояснень може бути таке. Ми знаємо з досвіду свого життя, що людина народжується нагою. І одяг наш ми набуваємо для того, щоби бути захищеними від впливу зовнішніх змін у природі. Він захищає нас від холоду і від спеки, від дощу та вітру, допомагає нам зберігати здоров’я. Також через одяг ми виявляємо свою повагу до особливо важливих і урочистих подій. Одяг допомагає захищати душу від спокус, хоча негідний одяг може навпаки – лише примножувати їх. Є також особливий вид одягу, про який нам не так давно нагадувало Священне Писання – це броня, яка призначена захищати від ураження ворожою зброєю.

Отже, людина сама собою не має одягу, але набуває його для свого блага і цей одяг допомагає їй, служить їй захистом. А коли людина не дбає про належний одяг, коли не має його, то зазнає шкоди.

Напевно саме тому апостол Павло і духовні чесноти називає одягом, про який має дбати християнин. Бо хоча Бог наділив кожну людину багатьма природними дарами, але чесноти – це те, що ми особисто повинні набувати. Господь допомагає нам, спрямовує нас, готує для нас все потрібне, але лише від кожної людини особисто залежить – вдягається вона у чесноти чи навпаки, у гріх, спокусу та сором.

Якщо немає у людини чеснот, якщо вона не дбає про них, то уподібнюється до воїна беззбройного і беззахисного, уподібнюється до нагого серед морозу або в бурю. Коли приходить випробування, коли диявол спокушає до гріха – не має така людина чим захистити себе і тому страждає. А коли завчасно дбаємо про чесноти, примножуємо їх – тоді завжди будемо захищені, будемо готові навіть до несподіваних випробувань.

Серед усіх чеснот апостол Павло особливо звертає увагу на любов, яку називає сукупністю довершеності. Чому він так її іменує? Тому, що любов істинна, любов жертовна, християнська, є відображенням любові Божої. Вона є джерелом всякого блага, вона настановляє людину до добра і застерігає від зла. Людина, яка любить, не потребує зовнішнього примусу, приписів закону чи іншого спонукання, щоби творити добро. Бо сама любов вказує на те, що є потрібним, а що неважливим, про що слід дбати, а чого уникати.

І тому людина, яка має справжню жертовну любов, ту, яку заповідає нам усім Господь, – така людина дбатиме і про милосердя, буде благою, виявлятиме смиренномудрість, лагідність та довготерпіння і всі інші чесноти буде в собі плекати та примножувати.

Отже, дорогі брати і сестри, якщо хочемо не бути осоромленими, то так само, як дбаємо щодня про одяг свій, і навіть більше за це – маємо дбати про духовний одяг чеснот. Щоби в час, коли будемо давати звіт Богові про життя своє, не бути осоромленими через наготу чи негідний одяг злих справ, але щоби постали ми в честі та славі, зодягнутими в любов та інші чесноти. Амінь.