Проповідь Блаженнійшого Митрополита Епіфанія в день свята Богоявлення, Хрещення Господа нашого Ісуса Христа

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Сердечно вітаю вас і всіх вірних зі святом Богоявлення, з Хрещенням Господнім, з Йорданом!

Сьогодні ми вшановуємо євангельську подію, коли після трьох десятиліть втаємниченого життя у Назареті Господь Ісус Христос являє Себе світові та починає відкрите служіння і проповідь Євангелія. Саме тому в текстах піснеспівів і молитов з нагоди Богоявлення ми так часто чуємо про явлення світла серед темряви та про інші подібні образи.

Адже до Христа людство справді перебувало ніби у затьмаренні – гріх потьмарив саму природу людини, уразив її волю, викривив почуття, спотворив здатність до вірного розуміння. Натомість Світло є одним з імен Божих. І Христос, Який прийшов у світ, названий так: «Світло істинне, що освітлює кожну людину» (Ін. 1:9).

Наш Спаситель, коли ще не проповідував, не навчав, а жив у Назареті утаємниченим життям – Він був ніби сонце, яке перед ранком ще сховане за обрієм. Сонце сяє завжди, але доки не явиться воно на небосхилі, ми не бачимо світла від нього. Так і Господь Ісус Христос, доки не почав проповідувати і свідчити, звершувати знамення і творити чудеса – до того часу Він хоча істинно був, від моменту Благовіщення і Різдва, воплоченим Сином Божим, але не був ще явлений світу.

Саме тому Богоявленням названо не Благовіщення, коли в дівочій утробі від Духа Святого воплотився Син Божий, і не Різдво Христове, коли Богонемовля народилося у Віфлеємі, але назване Хрещення Христове. Бо саме від Хрещення, від явлення перед народом на Йордані, Христос, як Сонце правди, являє Себе перед всіма, хто хоче пізнати істину і шукає спасіння.

Перед сходом сонця можна бачити зірницю, яка випереджає денне світло і вказує, що новий день близько. Так і перед явленням Сина Божого був посланий Господом пророк Іоан, який сповістив народу, що час приходу Месії близько, тому потрібно готувати себе покаянням і очищенням від гріхів. Іоан, як праведник і подвижник, став широко знаним серед народу. Тому багато людей за його закликом каялися у гріхах та приймали від нього хрещення у Йордані.

Хрещення це хоча і називається так само, як і наше християнське таїнство, але ще не було ним. Іоанове хрещення було старозавітним омовінням, призначеним для тих, хто став нечистим через порушення заповідей. Для того, щоби очиститися, людина мала омитися у воді, очистити свій одяг, і тоді з наступного дня вважалася духовно чистою.

Отже, Іоан звершував цей старозавітний обряд очищення над тими, хто каявся у своїх гріхах, водночас проповідуючи їм наближення Месії. І коли Христос прийшов на Йордан, то пророк вказав на Нього і засвідчив, що Ісус є Син Божий і очікуваний Спаситель, що Він є «Агнець Божий, Який бере на себе гріхи світу» (Ін. 1:29). Таким чином відбулося явлення народу Бога воплоченого. Світло засяяло серед темряви, відганяючи пітьму гріховну, розвіюючи морок лжевчень, вказуючи на шлях спасіння.

Богоявленням нинішнє свято названо також не лише тому, що Син Божий явив Себе. Під час події Хрещення Христового відбулося також і явлення усіх Осіб Святої Тройці: Син прийшов до людей і освятив води, Отець голосом з небес засвідчив Його Синівську гідність і обов’язок для людей слухати Христа – Іпостасне Слово Боже. А Дух Святий у вигляді голуба зійшов з небес і спочив на Спасителі, давши знак пророку Іоану, який потім засвідчив про Ісуса, сказавши: «я бачив Духа, Який сходив з неба, мов голуб, і перебував на Ньому. Я не знав Його; але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: на Кому побачиш Духа, Який сходить і перебуває на Ньому, Той хреститиме Духом Святим. І я бачив і засвідчив, що Цей є Син Божий» (Ін. 1:32-34).

Отже, сьогодні ми святкуємо подвійне Богоявлення. Ми прославляємо явлення на Йордані перед людьми Світла від Світла, Бога істинного від Бога істинного, Господа нашого Ісуса Христа. А також славимо явлення усіх Трьох Осіб Пресвятої Тройці. Явлення вже не прикровенне і таємниче, як відкривалося свідчення про Трійцю окремим пророкам у часи Старого Завіту. Але явлення відкрите для засвідчення істини перед усіма людьми.

Свято нинішнє ми називаємо також Хрещенням Господнім. Але, як вже було сказано, це хрещення не було таким, як наше таїнство. Бо наше хрещення, як засвідчує і Символ православної віри, звершується на відпущення гріхів. Також і хрещення Іоанове, як старозавітний обряд очищення, звершувався над грішниками, які покаялися. Але Христос, як безгрішний, не потребував ані давнього хрещення, ані нового. Чому ж тоді Він приходить хреститися від Іоана?

Цьому і сам пророк дивується, як ми знаємо з Писання. Але Господь каже Іоану: «облиш нині, бо так належить нам виконати всяку правду» (Мф. 3:15). Відповідь же на питання є такою: як Бог і джерело святості, Спаситель не потребує освячення від води, але Сам, сходячи в Йордан, освячує воду. І через освячення Йордану Він очищає і освячує все водне єство, надаючи йому нової сили – сили разом з дією Святого Духа давати друге народження людині для життя вічного.

Також Христос, хоча і Сам особисто є безгрішним, але, як жертовний Агнець, Він бере на Себе гріх світу і всього людства. Тому не заради Своїх гріхів Він охрещується, але заради людського роду. І цим хрещенням таємничо кладе початок оновленню і очищенню від гріхів самої людської природи, яку Він істинно прийняв, воплотившись.

В пам’ять про це унікальне, таємниче Хрещення Господнє ми звершуємо велике освячення води, благословляючи саме водне єство. Щоби через освячену Духом Святим воду, через окроплення нею та її споживання, і кожна віруюча людина долучалася до дару очищення, який подається через Христа.

Дорогі брати і сестри! На завершення, окрім роздумів над змістом нинішнього свята, ми також маємо нагадати і про іншу історичну подію, яка сталася саме цього дня п’ять років тому. Адже саме стільки часу минуло відтоді, як у храмі святого Юрія Переможця у Царгороді Його Всесвятість Вселенський Патріарх Варфоломій вручив Томос про автокефалію для Православної Церкви України.

І сьогодні ми подячною молитвою і добрими побажаннями вшановуємо Вселенського Патріарха Варфоломія та нашу Матір-Церкву Константинопольську за благословення церковної самостійності українського народу. Ми дякуємо Богові та просимо гідної нагороди всім поколінням борців за православну віру на нашій рідній землі та за автокефалію для Української Церкви. Бо без їхнього подвигу і боротьби, яка тривала багато поколінь, не було би довершено цієї справи воістину історичного значення.

І також ми дякуємо Богові за допомогу нашій Помісній Церкві у її зростанні та утвердженні за ці роки. Ми просимо Духа Святого і надалі, як було від Об’єднавчого Собору і дотепер, провадити нашу церковну повноту благословенним шляхом правдивого служіння Богу і рідному українському народу.

Ще раз сердечно вітаю всіх із Богоявленням, із Хрещенням Господнім та з п’ятиліттям отримання нами Томосу про автокефалію. Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога і Отця, і причастя Святого Духа нехай будуть з усіма нами повік. Амінь.