Документи засідання Священного Синоду 28 березня 2023 р.

Ухвалено на засіданні Священного Синоду
28 березня 2023 року

Постанова № 53

Священного Синоду Української Православної Церкви
(Православної Церкви України)

«Про відкриття чоловічого монастиря у Тернопільській єпархії»

На прохання Преосвященного Нестора, митрополита Тернопільського і Кременецького, Священний Синод Української Православної Церкви (Православної Церкви України) постановляє:

1. Утворити у складі Тернопільської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) релігійну організацію «Почаївська Свято-Успенська Лавра Тернопільської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)».

2. Прийняти Статут релігійної організації «Почаївська Свято-Успенська Лавра Тернопільської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)».

ЕПІФАНІЙ,

Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Православної Церкви України

***

Ухвалено на засіданні Священного Синоду
28 березня 2023 року

Постанова №54

Священного Синоду Української Православної Церкви
(Православної Церкви України)

«Про відкриття чоловічого монастиря у Дрогобицько-Самбірській єпархії»

На прохання Преосвященного Якова, архієпископа Дрогобицького і Самбірського, Священний Синод Української Православної Церкви (Православної Церкви України) постановляє:

1. Утворити у складі Дрогобицько-Самбірської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) релігійну організацію «Різдва Івана Хрестителя чоловічий монастир Дрогобицько-Самбірської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)».

2. Прийняти Статут релігійної організації «Різдва Івана Хрестителя чоловічий монастир Дрогобицько-Самбірської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)».

 ЕПІФАНІЙ,

Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Православної Церкви України

***

Ухвалено на засіданні Священного Синоду
28 березня 2023 року

Постанова №55

Священного Синоду Української Православної Церкви
(Православної Церкви України)

«Про внесення змін та доповнень до статуту монастиря Чернігівської єпархії»

На прохання Преосвященного Антонія, єпископа Чернігівського і Ніжинського, Священний Синод Української Православної Церкви (Православної Церкви України) постановляє:

1. Внести зміни та доповнення до статуту Свято-Іль’їнського монастиря Чернігівсько-Сумської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату шляхом викладення в новій редакції.

2. Провести державну реєстрацію внесення змін до статуту (шляхом викладення їх у новій редакції), а також державну реєстрацію змін до відомостей про релігійну організацію, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

ЕПІФАНІЙ,

Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Православної Церкви України

***

Ухвалено на засіданні Священного Синоду
28 березня 2023 року

Постанова №56

Священного Синоду Української Православної Церкви
(Православної Церкви України)

«Про відкриття чоловічого монастиря у Чернігівській єпархії»

На прохання Преосвященного Антонія, єпископа Чернігівського і Ніжинського, Священний Синод Української Православної Церкви (Православної Церкви України) постановляє:

1. Утворити у складі Чернігівської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) релігійну організацію «Єлецький Успенський чоловічий монастир Чернігівської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)».

2. Прийняти Статут релігійної організації «Єлецький Успенський чоловічий монастир Чернігівської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)».

ЕПІФАНІЙ,

Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Православної Церкви України

***

Ухвалено на засіданні Священного Синоду
28 березня 2023 року

Постанова №57

Священного Синоду Української Православної Церкви
(Православної Церкви України)

«Про приєднання до лику святих святителя Рафаїла (Заборовського), Митрополита Київського, Галицького і всієї Малої Руси»

Священний Синод Української Православної Церкви (Православної Церкви України), розглянувши рапорт голови Синодальної Комісії з питань канонізації святих Преосвященного Симеона, митрополита Вінницького і Барського, на підставі дослідження Комісією святительського подвигу Митрополита Київського, Галицького і всієї Малої Руси Рафаїла (Заборовського) (1676-1747 рр.), постановляє:

– канонізувати і приєднати до лику святих святителя Рафаїла (Заборовського), Митрополита Київського, Галицького і всієї Малої Руси, затвердивши відповідний Акт канонізації;

– чесні останки святителя Рафаїла вважати святими мощами і віддавати їм належне поклоніння;

– пам’ять святителя Рафаїла відзначати в день його упокоєння 4 листопада (22 жовтня ст.ст.);

– писати ікону святителя для поклоніння відповідно до визначення VII Вселенського Собору.

ЕПІФАНІЙ,

Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Православної Церкви України

***

Затверджений Постановою №57 Священного Синоду
Української Православної Церкви (Православної Церкви України)
28 березня 2023 р.

 

Акт про канонізацію
Митрополита Київського, Галицького і всієї Малої Руси
Рафаїла (Заборовського)

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!
«Ви – світло світу – сказав Господь Ісус Христос Своїм учням – Не може сховатися місто, яке стоїть на верху гори. І не запалюють світильник, щоб поставити його під посудину, але на свічник, – і світить всім у домі» (Мф. 5, 14-15). Настав і нині час нам згадати доброчесне життя і служіння одного з видатних православних ієрархів і першосвятителів древньої Київської кафедри – митрополита Київського, Галицького і всієї Малої Русі Рафаїла (Заборовського).

Його святительство припало на першу половину XVIII століття – період боротьби Київської митрополії за свої права і автономію, самобутність та традицію, які нищилися царською російською владою за допомогою Святійшого урядуючого синоду. Вступивши на Київську кафедру, митрополит Рафаїл (Заборовський) зробив все для того, щоб повернути давньому першопрестольному місту і Українській Церкві попередні права і привілеї, які відібрали російські монархи.

Митрополит Рафаїл був ревним пастирем, який піклувався про доручене йому словесне стадо, навчаючи духовенство і мирян словом проповіді і напоумлення, а найбільше – прикладом власного доброчесного життя.

Особливою турботою святителя Рафаїла була духовна освіта. Митрополит був благодійником Києво-Могилянської академії. На вдячність за чисельні пожертви на її відбудову та побудову нових корпусів, на утримання викладачів та студентів прізвище митрополита було внесене в назву школи, і так Києво-Могило-Заборовською академія називалася аж до її реформування на початку ХІХ століття.

Митрополит Рафаїл мав особливе піклування про Софійський собор, який був резиденцією Київських митрополитів і в якому під керівництвом митрополита Рафаїла були здійснені великі реставраційні та будівельні роботи. Святитель був також благодійником Михайлівського Золотоверхого монастиря, де часто звершував богослужіння.

Про особисті якості митрополита Рафаїла так свідчив його сучасник, який уклав рукопис житія святителя: «Муж цей від добродійства сформований; красота пастирів, правило пастви і вмістилище благочестя; в усі свята, в суботи і неділі, і майже щоденно в Святу Чотиридесятницю звершував літургію. Лагідним був, незлобивим, прощав усім, злочинців напоумлював, милостивий, нічого не приховував; поглядом був милий і веселий, тихий і солодкий словом, дивний своїм нестяжанням так, що часто служителі його були багатшими за свого владику, який роздавав гроші нужденним. В мистецтві риторському знаменитий; в проповіді благословесний, в настановах суворий, всіма любимий і шанований. Ревнитель навчання, і освічених любитель, шанувальник і благодійник. Постаттю прекрасний, тілом не товстий, очі світлі, і веселі, волосся голови прекрасно-кудряві, білі; борода коротка, рідка, мало на середині розділена, сива; уста коралові. Ім’я, мораль і погляд, з’єднавши воєдино, назвеш його ангелом земнородним». Так прекрасно оспівав внутрішній дух і зовнішній вигляд святителя Рафаїла його сучасник-життєписець.

Упродовж більше аніж півтораста років пам`ять блаженного митрополита Рафаїла шанувалася киянами з особливим благоговінням. Вважаючи Рафаїла великим угодником Божим, багато хто із киян і мешканців близьких містечок та сіл досить часто біля його гробу звершували панахиди і, за молитовним заступництвом його перед Богом, визволялися від різноманітних хвороб, бід і скорбот. Гроб святителя ще тоді не був обмурований і його чесні мощі, на прохання богомольців, відкривалися. Після реставраційних робіт, які проводилися з 1848 по 1853 рік, вхід до склепу було закрито чавунними плитами і з того часу панахиди за блаженним митрополитом Рафаїлом стали звершуватися над усипальницею, а його мощі спочивають у обмурованому гробі до нашого часу.

Священний Синод Української Православної Церкви (Православної Церкви України), після старанного дослідження життя і святительського подвигу Митрополита Київського, Галицького і всієї Малої Руси Рафаїла (Заборовського), відзначивши такі його чесноти, як ревне архіпастирське служіння Церкві Христовій, піклування про духовне просвітництво, особисті моральні якості і проявлені християнські чесноти, а також беручи до уваги факт його шанування побожним народом, на засіданні, яке відбулося 28 березня 2023 року у Києві під головуванням Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, постановив:

– канонізувати і приєднати до лику святих святителя Рафаїла (Заборовського), Митрополита Київського, Галицького і всієї Малої Руси;

– чесні останки святителя Рафаїла вважати святими мощами і віддавати їм належне поклоніння;

– пам’ять святителя Рафаїла відзначати в день його упокоєння 4 листопада (22 жовтня ст. ст.);

– писати ікону святителя для поклоніння відповідно до визначення VII Вселенського Собору.

«Так нехай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного» (Мф. 5, 16). Плідно потрудившись на ниві Христовій під час свого земного життя, святитель Рафаїл нині перед престолом Всемилостивого Бога молиться за Українську Церкву, за першопрестольне місто Київ і за всю Україну, яка в наші дні виборює свою державну та духовну незалежність. Його ж молитвами, Господи Ісусе Христе Боже наш, утверди нас у істинній Православній вірі, подай Україні перемогу і твердий та справедливий мир, а всіх вірних чад Православної Церкви об’єднай і сподоби єдиними устами і єдиним серцем хвалити і оспівувати Тебе з безначальним Твоїм Отцем і Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом, завжди, нині і повсякчас, і навіки віків. Амінь.

Епіфаній,
Митрополит Київський і всієї України

***

Ухвалено на засіданні Священного Синоду
28 березня 2023 року

Рішення №22

Священного Синоду Української Православної Церкви
(Православної Церкви України)

«Про надання благословення на видання другої частини Служебника і Часослова українською мовою (в редакції 2023 р.)»

Розглянувши пропозицію щодо надання благословення на видання другої частини Служебника і Часослова українською мовою (в редакції перекладу 2023 р.) Священний Синод вирішив:

1. З урахуванням технічних виправлень благословити до видання і вжитку в Православній Церкві України другу частину Служебника, з вміщеними у ній послідуваннями служб Божественної літургії свт. Василія Великого, Ранішосвячених Дарів, благословення колива та літії за спочилими, а також видання Часослова у новій редакції перекладу 2023 року.

2. Синодальній Богословсько-літургічній комісії та Синодальному видавничо-просвітницькому управлінню продовжити роботу над удосконаленням богослужбових текстів другої частини Служебника та Часослова на основі відгуків, зауважень і пропозицій від єпископату, духовенства та вірних.

3. На перехідний період надати дозвіл за рішенням священнослужителя використовувати практику освячення Святих Дарів під час Божественної літургії за чином свт. Василія Великого або у відповідності до попередніх редакцій перекладу, або у відповідності до редакції перекладу 2023 р. (без додатку, внесеного з Божественної літургії за чином свт. Іоана Золотоустого і відсутнього в грецьких і давніх слов’янських текстах) за наступним чином:

«Священник: Тому, Владико Пресвятий, і ми, грішні і недостойні раби Твої, що сподобилися служити святому Твоєму жертовнику не за праведні діла наші, бо ми не вчинили нічого доброго на землі, а через милість Твою і милосердя Твоє, що Ти їх багато вилив на нас, насмілюємось приступити до святого Твого жертовника і, принісши образи Святого Тіла й Крові Христа Твого, молимось Тобі і благаємо Тебе, Святий над Святими, щоб благоволінням Твоєї благості Дух Твій Святий зійшов на нас і на ці предложені дари, і благословив їх, і освятив, і явив

Диякон, вклонивши голову, показує орарем на святий хліб і тихо промовляє: Благослови, владико, святий хліб.

Священник благословляючи святий хліб, промовляє:

Священник: Хліб цей – самим Чесним Тілом Господа і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа.

Диякон: Амінь.

І знову диякон:

Диякон: Благослови, владико, святу чашу.

Священник: А чашу цю – самою Чесною Кров’ю Господа і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа.

Диякон: Амінь.

Священник, благословляючи ті й другі Святощі, промовляє:

Священник: Що пролилася за життя світу.

Диякон: Амінь, амінь, амінь.»

І далі відповідно до чину.

В наявних до цього українських перекладах, які раніше орієнтувалися на офіційні церковнослов’янські видання, за літургією свт. Василія священику приписується благословляти третій раз дари, промовляючи: «Перетворивши Духом Твоїм Святим». Ці слова відсутні у давніх списках чину літургії свт. Василія Великого і є пізнішою вставкою з анафори свт. Іоана Златоуста, яка порушує синтаксис грецької мови в оригінальному тексті анафори свт. Василія.

На помилковість цієї вставки вказували, зокрема, преподобний Никодим Святогорець і проф. В. В. Болотов. У «Підаліоні», виданому 1790 р., прп. Никодим Святогорець зауважував: «Священики, коли служать літургію святого Василія, не повинні в момент перетворення та освячення Таїн казати: “Перетворивши Духом Твоїм Святим”, бо це є додатком якогось невігласа і зухвалого, який, протидіючи, як здається, латинянам, взяв ці слова з літургії Златоуста та вніс їх у літургію Василія. Тому вони ані в старих рукописних літургіях не знаходяться, як ми досліджували, ані за синтаксисом ці слова не мають там місця». Ця вставка відсутня й у слов’янських рукописах і з’явилась уперше в київських друкованих виданнях Служебника 1629 і 1639 р. Натомість у Ієратиконах, що видаються у Вселенському Патріархаті та Церкві Греції, священнику приписано благословляти третій раз дари під час фрази «Що пролилася за життя світу».

В епіклезі анафори свт. Василія Великого слова «молимось… щоб… Дух Твій Святий зійшов на нас і на ці предложені дари, і благословив їх, і освятив, і явив…» мають той самий сенс і зміст, які містяться у фразі свт. Іоана Златоуста «перетворивши Духом Твоїм Святим», тобто ці слова є закликанням Духа Святого на дари, щоби дією божественної благодаті вони стали Тілом і Кров’ю Христовими. Тому додавати слова «Перетворивши Духом Твоїм Святим» у літургію свт. Василія Великого означає двічі просити про перетворення дарів Святим Духом.

Крім того, тоді як у літургії свт. Іоана Золотоустого суб’єктом дії в реченні, до якого входить «перетворивши…», є Бог Отець, суб’єктом дієслів літургії свт. Василія Великого «благословив», «освятив» і «явив», так само як і фраз «хліб цей…», «чашу цю…», які граматично є частинами одного речення, є Святий Дух.

Відповідно, коли до анафори свт. Василія додається фраза «перетворивши Духом Твоїм Святим», відбувається неоголошена зміна суб’єкта та привноситься грубий недолік до синтаксично бездоганного тексту.

ЕПІФАНІЙ,

Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Православної Церкви України

***

Ухвалено на засіданні Священного Синоду
28 березня 2023 року

Розпорядження №25

Священного Синоду Української Православної Церкви
(Православної Церкви України)

«Про затвердження митрополита Тернопільського і Кременецького Нестора (в миру – Писика Андрія Анатолійовича) керівником (священноархімандритом) релігійної організації «Почаївська Свято-Успенська Лавра Тернопільської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)»»

1. Затвердити митрополита Тернопільського і Кременецького Нестора (в миру – Писика Андрія Анатолійовича) керівником (священноархімандритом) релігійної організації «Почаївська Свято-Успенська Лавра Тернопільської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)».

ЕПІФАНІЙ,

Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Православної Церкви України

***

Ухвалено на засіданні Священного Синоду
28 березня 2023 року 

Розпорядження №26

Священного Синоду Української Православної Церкви
(Православної Церкви України)

«Про затвердження архімандрита Никона керівником (намісником) релігійної організації «Різдва Івана Хрестителя чоловічий монастир Дрогобицько-Самбірської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)»»

1. Затвердити архімандрита Никона (в миру – Бандуровича Івана Михайловича) керівником (намісником) релігійної організації «Різдва Івана Хрестителя чоловічий монастир Дрогобицько-Самбірської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)».

ЕПІФАНІЙ,

Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Православної Церкви України

***

Ухвалено на засіданні Священного Синоду
28 березня 2023 року 

Розпорядження №27

Священного Синоду Української Православної Церкви
(Православної Церкви України)

«Про затвердження архімандрита Константина керівником (настоятелем) релігійної організації «Хресто-Воздвиженський Чарторийський чоловічий монастир Волинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)»»

1. Затвердити архімандрита Константина (в миру – Марченка Івана Васильовича) керівником (настоятелем) релігійної організації «Хресто-Воздвиженський Чарторийський чоловічий монастир Волинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)».

ЕПІФАНІЙ,

Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Православної Церкви України

***

Ухвалено на засіданні Священного Синоду
28 березня 2023 року

Розпорядження №28

Священного Синоду Української Православної Церкви
(Православної Церкви України)

«Про затвердження ігумена Якова керівником (настоятелем) релігійної організації «Свято-Миколаївський Мілецький чоловічий монастир Волинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)»»

1. Затвердити ігумена Якова (в миру – Мільяна Андрія Вікторовича) керівником (настоятелем) релігійної організації «Свято-Миколаївський Мілецький чоловічий монастир Волинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)».

ЕПІФАНІЙ,

Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Православної Церкви України

***

Ухвалено на засіданні Священного Синоду
28 березня 2023 року

Розпорядження №29

Священного Синоду Української Православної Церкви
(Православної Церкви України)

«Про затвердження монахині Василини керівницею (настоятельницею) релігійної організації «Свято-Стрітенський Михнівський жіночий монастир Волинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)»»

1. Затвердити монахиню Василину (в миру – Бондарину Олену Віталіївну) керівницею (настоятельницею) релігійної організації «Свято-Стрітенський Михнівський жіночий монастир Волинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)».

ЕПІФАНІЙ,

Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Православної Церкви України

***

Ухвалено на засіданні Священного Синоду
28 березня 2023 року 

Розпорядження №30

Священного Синоду Української Православної Церкви
(Православної Церкви України)

«Про затвердження монахині Галини керівницею (настоятельницею) релігійної організації «Свято-Троїцький Старосільський жіночий монастир Волинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)»»

1. Затвердити монахиню Галину (в миру – Стець Світлану Володимирівну) керівницею (настоятельницею) релігійної організації «Свято-Троїцький Старосільський жіночий монастир Волинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)».

ЕПІФАНІЙ,

Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Православної Церкви України

***

Ухвалено на засіданні Священного Синоду
28 березня 2023 року

Розпорядження №31

Священного Синоду Української Православної Церкви
(Православної Церкви України)

«Про призначення єпископа Чернігівського і Ніжинського Антонія керівником (настоятелем) Свято-Іль’їнського монастиря Чернігівсько-Сумської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату»

1. Звільнити з посади керівника (настоятеля) Свято-Іль’їнського монастиря Чернігівсько-Сумської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату митрополита Білоцерківського Євстратія (в миру – Зоря Іван Володимирович), останнім днем виконання обов’язків вважати 28 березня 2023 року, обрати на посаду керівника (настоятеля) Свято-Іль’їнського монастиря Чернігівсько-Сумської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату (код ЄДРПОУ: 26513263) єпископа Чернігівського і Ніжинського Антонія (в миру – Фірлея Романа Івановича), першим днем виконання обов’язків вважати 29 березня 2023 року.

2. Провести державну реєстрацію змін до відомостей про релігійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов’язаних зі зміною керівника даної юридичної особи.

ЕПІФАНІЙ,

Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Православної Церкви України

***

Ухвалено на засіданні Священного Синоду
28 березня 2023 року

Розпорядження №32

Священного Синоду Української Православної Церкви
(Православної Церкви України)

«Про затвердження єпископа Чернігівського і Ніжинського Антонія керівником (настоятелем) релігійної організації «Єлецький Успенський чоловічий монастир Чернігівської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)»»

1. Затвердити єпископа Чернігівського і Ніжинського Антонія (в миру – Фірлея Романа Івановича) керівником (настоятелем) релігійної організації «Єлецький Успенський чоловічий монастир Чернігівської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)».

ЕПІФАНІЙ,

Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Православної Церкви України

***

Ухвалено на засіданні Священного Синоду
28 березня 2023 року

Розпорядження №33

Священного Синоду Української Православної Церкви
(Православної Церкви України)

«Про включення священика Ореста Жигала до складу Синодальної Богословсько-літургічної комісії»

1. На підставі подання Преосвященного Євстратія, митрополита Білоцерківського, голови Синодальної Богословсько-літургічної комісії, включити до складу зазначеної комісії священика Ореста Жигала, викладача Київської православної богословської академії, клірика Київської єпархії.

ЕПІФАНІЙ,

Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Православної Церкви України

***

Заява Священного Синоду

Української Православної Церкви
(Православної Церкви України)

28 березня 2023 р.

 

Про неприйнятність законопроекту № 9103 про інститут «реєстрованого партнерства»

Розглянувши на своєму засіданні 28 березня 2023 р. інформацію про внесений до Верховної Ради України проект закону щодо встановлення в Україні інституту так званого «реєстрованого партнерства» (реєстраційний №9103) Православна Церква України вважає його категорично неприйнятним. Під виглядом «реєстрованого партнерства» зазначений проект пропонує фактично легалізувати в Україні так звані «одностатеві шлюби». Це суперечить Конституції України, де зазначено (стаття 51): «Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї.»

Разом з іншими Церквами і релігійними організаціями України Православна Церква України обурена тим, що зазначений проект пропонує прирівняти «реєстровані партнерства» до шлюбу, називаючи їх «сімейним союзом» і відсилаючи у багатьох випадках до норм Сімейного кодексу України.

Крім цього, враховуючи вище зазначене та беручи до уваги подібні тенденції в інших країнах, можемо прогнозувати, що у випадку ухвалення вищевказаного законопроекту, наступним кроком лобістів «одностатевих шлюбів» стане ініціювання можливості усиновлення дітей одностатевими членами «реєстрованих партнерств», з усіма вкрай негативними наслідками для формування особистості таких дітей та з позбавленням їх природного права на виховання у повноцінній сім’ї – маючи і батька, і матір.

Численні дослідження подібної практики в інших країнах підтверджують негативні наслідки виховання дітей в таких «одностатевих шлюбах» з підвищенням ризику психологічних розладів.

Наявна кризова демографічна ситуація, відповідно до Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 14.09.2020 року № 392, визначена серед загроз національній безпеці та національним інтересам України. При цьому скорочення народжуваності та проблеми репродуктивного здоров’я населення визначаються серед чинників, які підривають національну стійкість, людський, економічний і воєнний потенціал, загрожують майбутньому України. Цілком очевидно, що легалізація одностатевих «реєстрованих партнерств» жодним чином не сприятиме подоланню демографічної кризи, зокрема через подальше руйнування суспільної моралі, знецінення інституту сім’ї, природну неспроможність одностатевих пар до народження дітей.

Проблематика реагування на демографічну кризу особливо загострюється у зв’язку з нинішньою збройною агресією Росії проти України, в наслідок якої тисячі дітей в Україні втратили батька та (або) матір та стали сиротами, майже пів тисячі дітей загинуло і майже тисяча зазнали поранень. При цьому хвиля міграції українських сімей із дітьми за кордон ще більше ускладнюють демографічні перспективи України, зважаючи на виклики післявоєнного відновлення зруйнованої інфраструктури.

Тисячі українських дітей були депортовані окупантами до Росії, що є воєнним злочином і актом геноциду.

В цих умовах вважаємо аморальним і неприпустимим зневажати цінність шлюбу як союзу чоловіка і жінки, який охороняється Конституцією України, та сім’ї, що створюється на підставі шлюбу, яка відповідно до Сімейного кодексу України має основоположне значення для суспільства.

Загальна позиція релігійної спільноти України, в тому числі і Православної Церкви України, щодо проблематики одностатевих відносин публічно засвідчена в Декларації
Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій
«Про негативне ставлення до явища гомосексуалізму та спроб легалізації
так званих одностатевих шлюбів (реєстрації одностатевих партнерств)» (15 травня 2007 р.) і вона залишається незмінною, адже ґрунтується на нормах незмінного Божественного Одкровення.

На наше переконання недопустимою і обурливою є практика використання часу військового стану, який тягне за собою обмеження можливостей публічного висловлення громадської думки і демонстрації протесту, для внесення на розгляд  парламенту  скандального законопроекту, що має на меті істотно змінити правове поле України та уявлення про суспільну мораль, входить у суперечність з Конституцією України, суперечить природному, Богом встановленому закону, зневажає традиційні для українського народу християнські та загальнолюдські цінності.

Глибоко переконані, що нині в Україні закладаються ціннісні підвалини як для Перемоги нашої держави в цій війні, так і для її подальшого відновлення і розбудови. Цілком очевидним є, що однією з таких засад має бути здорова сім’я, що обумовлює необхідність формування та реалізації державної політики, орієнтованої на підтримку сімей, зміцнення шлюбних стосунків, на відповідальне батьківство та материнство. Відтак є неприпустимими будь-які ініціативи, що суперечать цьому і несуть загрози як для інституту сім’ї, так і для ціннісних підвалин українського суспільства в цілому, його моральних і духовних засад.

Ми також категорично відкидаємо, як безпідставні та маніпулятивні, намагання знецінити значення позиції релігійної спільноти України через штучне ув’язування її зі штампами російської пропаганди, які покликаються до «традиційних цінностей». Захист моральних і духовних цінностей, на темі якого намагається паразитувати російська пропаганда, не має спільності з реальним відстоюванням традиційних для українського народу християнських і загальнолюдських моральних цінностей, закріплених у Біблії. Хіба нам слід знищувати систему суспільних і державних інститутів, відкидати наші власні традиції, культуру та мораль лише на тій підставі, що в російській державі існує чи декларується щось подібне? Очевидно, що це було би безглуздям.

Враховуючи все зазначене Православна Церква України закликає зняти з розгляду та відхилити проект закону № 9103 про інститут «реєстрованого партнерства» (автори – Совсун І. Р. та ін.) як такий, що суперечить статті 51 Конституції України, природному, Богом встановленому закону,  зневажає традиційні для українського народу християнські та загальнолюдські цінності, несе загрозу для демографічної ситуації в Україні, морального і психологічного здоров’я дітей та їхнього права на виховання в сім’ї, створеній на підставі шлюбу чоловіка та жінки.

Сподіваємося, що голос релігійної спільноти щодо цього надзвичайно резонансного питання буде почутий.

Від імені Священного Синоду –

ЕПІФАНІЙ,

Митрополит Київський і всієї України

Завантажити