Документи

23 Травня 2022

Документи засідання Священного Синоду 23 травня 2022 р.

Ухвалено на засіданні Священного Синоду

23 травня 2022 року

 

Рішення №14

Священного Синоду Української Православної Церкви

(Православної Церкви України)

«Про притягнення до канонічної відповідальності

заборонених у священнослужінні архімандрита Андрія (Маруцака)

та протоієрея Богдана Згоби»

 

Колишній насельник Свято-Феодосіївського ставропігійного чоловічого монастиря м. Києва архімандрит Андрій (Маруцак) з 22 червня 2019 р., а колишній ставропігійний клірик Предстоятеля УПЦ КП протоієрей Богдан Згоба з 30 жовтня 2021 р. були заборонені у священнослужінні Указами Митрополита Київського і всієї України Епіфанія. Однак дотепер вони грубо порушують канонічні правила та Статут Церкви, попри заборону беруть участь у священнослужінні, вживають неканонічно проголошені титули, втручаються в життя і діяльність православних парафій в Україні та закордоном, публічно поширюють хулу на Православну Церкву України, свідомо беруть участь у самочинних зібраннях, які привласнювали собі назву «Архієрейський собор УПЦ КП», підтримують рішення цих зібрань, спрямовані на розділення Православної Церкви України, не маючи правдивого архієрейського сану співслужили під час незаконних «архієрейських рукоположень» у м. Києві.

Враховуючи зазначене, Священний Синод вирішив:

За грубе порушення канонічного порядку, участь у незаконних зібраннях і так званих архієрейських хіротоніях у м. Києві без відома і благословення Митрополита Київського і всієї України та Священного Синоду Православної Церкви України, привласнення і використання архієрейського звання і титулу без наявності правдивого архієрейського рукоположення, систематичне втручання в життя і діяльність православних парафій в Україні та закордоном – заборонених у священнослужінні архімандрита Андрія (Маруцака) та протоієрея Богдана Згобу викликати на суд Священного Синоду Православної Церкви України під час його чергового засідання за звинуваченнями, які передбачають позбавлення священного сану.

В разі відсутності на засіданні Священного Синоду вони підлягають суду заочно.

 

Епіфаній

Митрополит Київський і всієї України

***

 

Ухвалено на засіданні Священного Синоду

23 травня 2022 року

 

 

Розпорядження №15

Священного Синоду Української Православної Церкви

(Православної Церкви України)

«Про затвердження Митрополита Київського і всієї України Епіфанія (в миру – Думенка Сергія Петровича) керівником (настоятелем) релігійної організації «Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра (чоловічий монастир) Української Православної Церкви (Православної Церкви України)»

Затвердити Митрополита Київського і всієї України Епіфанія (в миру – Думенка Сергія Петровича) керівником (настоятелем) релігійної організації «Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра (чоловічий монастир) Української Православної Церкви (Православної Церкви України)».

 

Епіфаній

Митрополит Київський і всієї України

***

 

Ухвалено на засіданні Священного Синоду

23 травня 2022 року

 

 

Розпорядження №16

Священного Синоду Української Православної Церкви

(Православної Церкви України) 

«Про затвердження ігумена Іова (в миру – Ольшанського Вячеслава Анатолійовича) намісником Свято-Воскресенського Новоафонського чоловічого монастиря  Львівської єпархії»

Затвердити ігумена Іова (в миру – Ольшанського Вячеслава Анатолійовича) намісником релігійної організації «Свято-Воскресенський Новоафонський чоловічий монастир Львівської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)».

Епіфаній

Митрополит Київський і всієї України

***

 

Ухвалено на засіданні Священного Синоду

23 травня 2022 року 

 

Постанова №26

Священного Синоду Української Православної Церкви

(Православної Церкви України)

«Про осудження Преосвященного Іоасафа (Шибаєва), колишнього митрополита Білгородського і Обоянського»

Відповідно до Рішення № 12 Священного Синоду від 2 лютого 2022 р. на черговому засіданні Священного Синоду відбувся судовий розгляд справи забороненого у священнослужінні колишнього митрополита Білгородського і Обоянського Іоасафа (Шибаєва). Попри публічне інформування його про виклик на суд Священного Синоду Православної Церкви України за звинуваченнями, які передбачають позбавлення священного сану, на суд він не з’явився, жодних прохань чи пояснень на свій захист, в тому числі щодо відкладання судового розгляду, у встановленому порядку не надав, рішенню Священного Синоду не підкорився, продовжуючи священнодіяти у стані заборони.

Беручи до уваги зазначені обставини Священний Синод приступив до судового розгляду справи колишнього митрополита Білгородського і Обоянського Іоасафа (Шибаєва) за його відсутності та встановив наступне.

Разом з усіма архієреями УПЦ Київського Патріархату митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф взяв участь у Помісному Соборі УПЦ КП 15 грудня 2018 р., проголосував за його рішення та власноручно підписав його як член Президії Помісного Собору. Також митрополит Іоасаф взяв участь у роботі Об’єднавчого Собору в Святій Софії Київській, підтримавши його рішення щодо утворення єдиної Православної Церкви України, брав участь у голосуванні з обрання Предстоятеля Православної Церкви України. 3 лютого 2019 р. митрополит Іоасаф співслужив за Божественною літургією під час інтронізації обраного Предстоятеля Православної Церкви України. Рішенням Священного Синоду УПЦ (ПЦУ) від 5 лютого 2019 р. (Журнал №1) за ним, як архієреєм Православної Церкви України, був закріплений статус єпархіального архієрея з титулом «Білгородський і Обоянський». Зазначене рішення було підтримане і підписане почесним патріархом Філаретом, як членом Синоду.

В квітні 2019 р. в публікаціях митрополит Іоасаф (Шибаєв) почав поширювати наклепи на Предстоятеля ПЦУ, Помісний Собор УПЦ КП та Об’єднавчий Собор 15 грудня 2018 р., закликати до порушення Статуту Церкви, підігрівати протистояння в церковному середовищі з метою вчинення розділення.

20 червня 2019 р. митрополит Іоасаф взяв участь у зборах кліру і мирян у Володимирському соборі Києва, які самочинно і безпідставно привласнили собі назву «Помісного Собору УПЦ КП». Рішенням Священного Синоду (Журнал засідання №30 від 24 червня 2019 р.) «за активну участь у діях, спрямованих на збурення протистояння у церковному середовищі, свідоме противлення соборним рішенням, порушення 34 Апостольського правила, участь у здійсненні рукоположень в чужій єпархії всупереч Статуту і канонічним правилам» – Преосвященного Іоасафа (Шибаєва), митрополита Білгородського і Обоянського, було виключено з 24 червня 2019 р. зі складу єпископату Православної Церкви України.

Апеляцію на зазначене рішення митрополит Іоасаф у встановленому порядку не подав. Натомість він продовжив поширення публічної хули на ПЦУ, не бувши архієреєм Української Православної Церкви протизаконно втручався у її життя, в тому числі шляхом участі в самопроголошених «засіданнях Архієрейського собору УПЦ КП» та співслужінні під час незаконних «архієрейських рукоположень» в м. Києві, одне з яких особисто очолив.

До такої антиканонічної діяльності він також залучив залежного від нього колишнього вікарного єпископа Валуйського Петра (Москальова).

Хоча митрополит Іоасаф з 24 червня 2019 р. не належить до єпископату ПЦУ та постійно проживає і здійснює служіння у Російській Федерації, своєю діяльністю він беззаконно, грубо і систематично втручається в життя ПЦУ, порушує 34 Апостольське правило та 2 правило ІІ Вселенського собору: «Не бувши запрошеними, єпископи нехай не переходять межі своєї області для рукопокладання або якогось іншого церковного розпорядження».

Таким чином, не маючи над собою вищої компетентної церковної влади, до якої міг би звернутися Священний Синод щодо накладення на митрополита Іоасафа покарань, які би спонукали його припинити антиканонічну діяльність, цей ієрарх підлягає суду Священного Синоду Православної Церкви України, адже він належав до неї до 24 червня 2019 р. та свої канонічні злочини вчиняв на її території, свідомо та цілеспрямовано завдаючи їй шкоди.

Виходячи з таких міркувань Священний Синод 2 лютого 2022 р. заборонив колишнього митрополита Білгородського і Обоянського Іоасафа у священнослужінні та викликав на судовий розгляд у обвинуваченнях, за які він підлягає позбавленню сану.

Не відреагувавши належним чином на зазначене рішення митрополит Іосасаф лише обтяжив свою провину перед Церквою.

 

Взявши до уваги викладені обставини, після обговорення, Священний Синод вирішив:

1. Колишнього митрополита Білгородського і Обоянського Іоасафа (Шибаєва) визнати винним у порушенні 34 Апостольського правила, 2 правила ІІ Вселенського собору та інших. Без канонічного права митрополит Іоасаф свідомо брав участь у самочинних зібраннях, які привласнювали собі назву «Архієрейський собор УПЦ КП», підтримував рішення цих зібрань, спрямовані на розділення Православної Церкви України, співслужив під час незаконних «архієрейських рукоположень» у м. Києві, одне з яких особисто очолив. У стані заборони в священнослужінні продовжував звершувати служіння.

2. Як винного у істотному і систематичному порушенні канонічних правил і церковного статуту, впертого і нерозкаяного у таких злочинах – Іоасафа (Шибаєва), колишнього митрополита Білгородського і Обоянського, позбавити священного сану. Закликати монаха Іоасафа (Шибаєва) до покаяння у злочинах перед Церквою.

3. Ця постанова Священного Синоду вступає в дію з моменту свого ухвалення і оприлюднення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом одного місяця шляхом офіційного подання відповідного прохання, на ім’я Предстоятеля Православної Церкви України.

 

Митрополит Київський і всієї України Епіфаній

Митрополит Львівський Макарій

Митрополит Вінницький і Барський Симеон

Митрополит Чернівецький і Буковинський Данило

Митрополит Сімферопольський і Кримський Климент

Архієпископ Тернопільський і Бучацький Тихон

Єпископ Луганський і Старобільський Лаврентій

Єпископ Кропивницький і Голованівський Марк

Єпископ Одеський і Балтський Афанасій

Єпископ Коломийський і Косівський Юліан

Єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій

Єпископ Херсонський і Каховський Борис

***

 

 

Ухвалено на засіданні Священного Синоду

23 травня 2022 року

 

 

Постанова №27

Священного Синоду Української Православної Церкви

(Православної Церкви України)

«Про осудження Преосвященного Петра (Москальова),

колишнього єпископа Валуйського»

Відповідно до Рішення № 12 Священного Синоду від 2 лютого 2022 р. на черговому засіданні Священного Синоду відбувся судовий розгляд справи забороненого у священнослужінні колишнього єпископа Валуйського Петра (Москальова). Попри публічне інформування його про виклик на суд Священного Синоду Православної Церкви України за звинуваченнями, які передбачають позбавлення священного сану, на суд він не з’явився, жодних прохань чи пояснень на свій захист, в тому числі щодо відкладання судового розгляду, у встановленому порядку не надав, рішенню Священного Синоду не підкорився, продовжуючи священнодіяти у стані заборони.

Беручи до уваги зазначені обставини Священний Синод приступив до судового розгляду справи колишнього єпископа Валуйського Петра (Москальова) за його відсутності та встановив наступне.

Разом з усіма архієреями УПЦ Київського Патріархату єпископ Валуйський Петро (Москальов) взяв участь у Помісному Соборі УПЦ КП 15 грудня 2018 р., проголосував за його рішення. Також єпископ Петро взяв участь у роботі Об’єднавчого Собору в Святій Софії Київській, підтримавши його рішення щодо утворення єдиної Православної Церкви України, брав участь у голосуванні з обрання Предстоятеля Православної Церкви України. Рішенням Священного Синоду УПЦ (ПЦУ) від 5 лютого 2019 р. (Журнал №1) за ним, як архієреєм Православної Церкви України, був закріплений статус вікарного архієрея з титулом «Валуйський». Зазначене рішення було підтримане і підписане почесним патріархом Філаретом, як членом Синоду.

20 червня 2019 р. єпископ Петро взяв участь у зборах кліру і мирян у Володимирському соборі Києва, які самочинно і безпідставно привласнили собі назву «Помісного Собору УПЦ КП». Рішенням Священного Синоду (Журнал засідання №30 від 24 червня 2019 р.) «за активну участь у діях, спрямованих на збурення протистояння у церковному середовищі, свідоме противлення соборним рішенням, порушення 34 Апостольського правила, участь у здійсненні рукоположень в чужій єпархії всупереч Статуту і канонічним правилам» – Преосвященного Петра (Москальова), єпископа Валуйського, було виключено з 24 червня 2019 р. зі складу єпископату Православної Церкви України.

Апеляцію на зазначене рішення єпископ Петро у встановленому порядку не подав. Натомість він продовжив протизаконно втручатися у життя ПЦУ, в тому числі шляхом участі в самопроголошених «засіданнях Архієрейського собору УПЦ КП» та співслужінні під час незаконних «архієрейських рукоположень» в м. Києві.

Хоча єпископ Петро з 24 червня 2019 р. не належить до єпископату ПЦУ та постійно проживає і здійснює служіння у Російській Федерації, своєю діяльністю він беззаконно, грубо і систематично втручається в життя ПЦУ, порушує 34 Апостольське правило та 2 правило ІІ Вселенського собору: «Не бувши запрошеними, єпископи нехай не переходять межі своєї області для рукопокладання або якогось іншого церковного розпорядження».

Таким чином, не маючи над собою вищої компетентної церковної влади, до якої міг би звернутися Священний Синод щодо накладення на єпископа Петра покарань, які би спонукали його припинити антиканонічну діяльність, цей ієрарх підлягає суду Священного Синоду Православної Церкви України, адже він належав до неї до 24 червня 2019 р. та свої канонічні злочини вчиняв на її території, свідомо та цілеспрямовано завдаючи їй шкоди.

Виходячи з таких міркувань Священний Синод 2 лютого 2022 р. заборонив колишнього єпископа Валуйського Петра у священнослужінні та викликав на судовий розгляд у обвинуваченнях, за які він підлягає позбавленню сану.

Не відреагувавши належним чином на зазначене рішення єпископ Петро лише обтяжив свою провину перед Церквою.

Взявши до уваги викладені обставини, після обговорення, Священний Синод вирішив:

1. Колишнього єпископа Валуйського Петра (Москальова) визнати винним у порушенні 34 Апостольського правила, 2 правила ІІ Вселенського собору та інших. Без канонічного права єпископ Петро свідомо брав участь у самочинних зібраннях, які привласнювали собі назву «Архієрейський собор УПЦ КП», підтримував рішення цих зібрань, спрямовані на розділення Православної Церкви України, співслужив під час незаконних «архієрейських рукоположень» у м. Києві. У стані заборони в священнослужінні продовжував звершувати служіння.

2. Як винного у істотному і систематичному порушенні канонічних правил і церковного статуту, впертого і нерозкаяного у таких злочинах – Петра (Москальова), колишнього єпископа Валуйського, позбавити священного сану. Закликати монаха Петра (Москальова) до покаяння у злочинах перед Церквою.

3. Ця постанова Священного Синоду вступає в дію з моменту свого ухвалення і оприлюднення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом одного місяця шляхом офіційного подання відповідного прохання на ім’я Предстоятеля Православної Церкви України.

 

Митрополит Київський і всієї України Епіфаній

Митрополит Львівський Макарій

Митрополит Вінницький і Барський Симеон

Митрополит Чернівецький і Буковинський Данило

Митрополит Сімферопольський і Кримський Климент

Архієпископ Тернопільський і Бучацький Тихон

Єпископ Луганський і Старобільський Лаврентій

Єпископ Кропивницький і Голованівський Марк

Єпископ Одеський і Балтський Афанасій

Єпископ Коломийський і Косівський Юліан

Єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій

Єпископ Херсонський і Каховський Борис

***

 

Ухвалено на засіданні Священного Синоду

23 травня 2022 року

 

 

Постанова №28

Священного Синоду Української Православної Церкви

(Православної Церкви України)

«Про осудження Преосвященного Філарета (Панку), колишнього єпископа Білгород-Дністровського»

Відповідно до Рішення № 12 Священного Синоду від 2 лютого 2022 р. на черговому засіданні Священного Синоду відбувся судовий розгляд справи забороненого у священнослужінні колишнього єпископа Білгород-Дністровського Філарета (Панку). Попри публічне інформування Преосвященного Філарета (Панку) про виклик на суд Священного Синоду Православної Церкви України за звинуваченнями, які передбачають позбавлення священного сану, на суд він не з’явився, жодних прохань чи пояснень на свій захист, в тому числі щодо відкладання судового розгляду, у встановленому порядку не надав, рішенню Священного Синоду не підкорився, продовжуючи священнодіяти у стані заборони.

Беручи до уваги зазначені обставини Священний Синод приступив до судового розгляду справи колишнього єпископа Білгород-Дністровського Філарета (Панку) за його відсутності та встановив наступне.

Разом з усіма архієреями УПЦ Київського Патріархату єпископ Фалештський і Східно-Молдовський Філарет взяв участь у Помісному Соборі УПЦ КП 15 грудня 2018 р., проголосував за його рішення. Також єпископ Філарет взяв участь у роботі Об’єднавчого Собору в Святій Софії Київській, підтримавши його рішення щодо утворення єдиної Православної Церкви України, брав участь у голосуванні з обрання Предстоятеля Православної Церкви України. 3 лютого 2019 р. єпископ Філарет співслужив за Божественною літургією під час інтронізації обраного Предстоятеля Православної Церкви України. Рішенням Священного Синоду УПЦ (ПЦУ) від 5 лютого 2019 р. (Журнал №1) за ним, як архієреєм Православної Церкви України, був закріплений статус єпархіального архієрея з титулом «Білгород-Дністровський». Зазначене рішення було підтримане і підписане почесним патріархом Філаретом, як членом Синоду.

Як архієрей ПЦУ єпископ Філарет (Панку) брав участь у засіданні Архієрейського Собору ПЦУ 14 грудня 2019 р., підтримавши засудження дій архієрея на спокої Філарета (Денисенка) і його оточення. Однак безпідставно, після співслужіння з Предстоятелем та єпископатом Православної Церкви України за Божественною літургією 3 лютого 2020 р., він таємно відвідав архієрея на спокої Філарета (Денисенка) та звернувся до нього з декларуванням своєї відмови від послуху Православній Церкві України. Пізніше від його імені була поширена заява такого ж змісту. Також він прийняв від архієрея на спокої Філарета (Денисенка) неканонічно присвоєний титул, чим ще раз публічно засвідчив свідоме зневажання канонічного порядку.

За активну участь у діях, спрямованих на збурення протистояння у церковному середовищі, свідоме противлення соборним рішенням, порушення 34 Апостольського правила, прийняття та вживання не встановленого і не належного йому титулу – Преосвященного Філарета (Панку) з 9 липня 2020 р. було виключено зі складу єпископату Православної Церкви України.

Судження про подальший канонічний статус єпископа Філарета (Панку), колишнього Білгород-Дністровського, та підлеглих йому релігійних структур, було передане до відання Румунської Православної Церкви, про що сповіщено Блаженнійшого Румунського Патріарха Даниїла та Високопреосвященного Митрополита Бессарабського Петра. Однак за час, що минув, жодних дій з врегулювання свого канонічного статусу єпископ Філарет (Панку) не здійснив, а Румунський Патріархат юрисдикцію над ним не прийняв.

Апеляцію на зазначене рішення єпископ Філарет у встановленому порядку не подав. Натомість він продовжив поширення публічної хули на ПЦУ, не бувши архієреєм Української Православної Церкви протизаконно втручався у її життя, в тому числі шляхом участі в самопроголошених «засіданнях Архієрейського собору УПЦ КП» та співслужінні під час незаконних «архієрейських рукоположень» в м. Києві.

До такої антиканонічної діяльності він також залучив залежне від нього духовенство в Молдові.

Хоча єпископ Філарет з 9 липня 2020 р. не належить до єпископату ПЦУ та постійно проживає і здійснює служіння у Молдові, своєю діяльністю він беззаконно, грубо і систематично втручається в життя ПЦУ, порушує 34 Апостольське правило та 2 правило ІІ Вселенського собору: «Не бувши запрошеними, єпископи нехай не переходять межі своєї області для рукопокладання або якогось іншого церковного розпорядження».

Таким чином, не маючи над собою вищої компетентної церковної влади, до якої міг би звернутися Священний Синод щодо накладення на єпископа Філарета покарань, які би спонукали його припинити антиканонічну діяльність, цей ієрарх підлягає суду Священного Синоду Православної Церкви України, адже він належав до неї до 9 липня 2020 р. та свої канонічні злочини вчиняв на її території, свідомо та цілеспрямовано завдаючи їй шкоди.

Виходячи з таких міркувань Священний Синод 2 лютого 2022 р. заборонив колишнього єпископа Білгород-Дністровського Філарета у священнослужінні та викликав на судовий розгляд у обвинуваченнях, за які він підлягає позбавленню сану.

Не відреагувавши належним чином на зазначене рішення єпископ Філарет лише обтяжив свою провину перед Церквою.

Взявши до уваги викладені обставини, після обговорення, Священний Синод вирішив:

1. Колишнього єпископа Білгород-Дністровського Філарета визнати винним у порушенні 34 Апостольського правила, 2 правила ІІ Вселенського собору та інших. Без канонічного права єпископ Філарет свідомо брав участь у самочинних зібраннях, які привласнювали собі назву «Архієрейський собор УПЦ КП», підтримував рішення цих зібрань, спрямовані на розділення Православної Церкви України, співслужив під час незаконних «архієрейських рукоположень» у м. Києві. У стані заборони в священнослужінні продовжував звершувати служіння.

2. Як винного у істотному і систематичному порушенні канонічних правил і церковного статуту, впертого і нерозкаяного у таких злочинах – Філарета (Панку), колишнього єпископа Білгород-Дністровського, позбавити священного сану. Закликати монаха Філарета (Панку) до покаяння у злочинах перед Церквою.

3. Ця постанова Священного Синоду вступає в дію з моменту свого ухвалення і оприлюднення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом одного місяця шляхом офіційного подання відповідного прохання на ім’я Предстоятеля Православної Церкви України.

 

Митрополит Київський і всієї України Епіфаній

Митрополит Львівський Макарій

Митрополит Вінницький і Барський Симеон

Митрополит Чернівецький і Буковинський Данило

Митрополит Сімферопольський і Кримський Климент

Архієпископ Тернопільський і Бучацький Тихон

Єпископ Луганський і Старобільський Лаврентій

Єпископ Кропивницький і Голованівський Марк

Єпископ Одеський і Балтський Афанасій

Єпископ Коломийський і Косівський Юліан

Єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій

Єпископ Херсонський і Каховський Борис

***

 

Ухвалено на засіданні Священного Синоду

23 травня 2022 року

 

 

Постанова №29

Священного Синоду Української Православної Церкви

(Православної Церкви України)

«Про вікарного єпископа Київської єпархії»

За поданням Блаженнійшого Епіфанія, митрополита Київського і всієї України, Священний Синод Української Православної Церкви (Православної Церкви України) постановляє:

1. Визначити для Київської єпархії вікарного єпископа з титулом «Бориспільський».

2. Обрати єпископом Бориспільським, вікарієм Київської єпархії, архімандрита Антонія (Фірлея), насельника Михайлівського Золотоверхого монастиря м. Києва.

Наречення і хіротонію архімандрита Антонія (Фірлея) на єпископа Бориспільського звершити в м. Києві.

 

Епіфаній

Митрополит Київський і всієї України

***

 

Ухвалено на засіданні Священного Синоду

23 травня 2022 року

 

Постанова №30

Священного Синоду Української Православної Церкви

(Православної Церкви України)

«Про Свято-Успенську Києво-Печерську Лавру»

Враховуючи особливе значення Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, як святині всеукраїнського та світового значення, з метою подолання наслідків неканонічного підпорядкування цього монастиря владі Московського Патріархату, на пропозицію Блаженнійшого Епіфанія, Митрополита Київського і всієї України, Священний Синод Української Православної Церкви (Православної Церкви України) постановляє:

1. Утворити у складі релігійного об’єднання Української Православної Церкви (Православної Церкви України) релігійну організацію «Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра (чоловічий монастир) Української Православної Церкви (Православної Церкви України)».

2. Затвердити Статут релігійної організації «Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра (чоловічий монастир) Української Православної Церкви (Православної Церкви України)», визначивши, що вона має безпосереднє пряме підпорядкування Предстоятелю Православної Церкви України Митрополиту Київському і всієї України, як Священноархімандриту (настоятелю) Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (чоловічого монастиря) Української Православної Церкви (Православної Церкви України).

3. Просити Предстоятеля звернутися до Кабінету міністрів України з клопотанням про передачу одного з храмів Верхньої Лаври та окремих її приміщень у користування для звершення богослужінь і ведення монастирської діяльності Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (чоловічого монастиря) Української Православної Церкви (Православної Церкви України).

 

Епіфаній

Митрополит Київський і всієї України

***

 

Ухвалено на засіданні Священного Синоду

23 травня 2022 року

 

Постанова №31

Священного Синоду Української Православної Церкви

(Православної Церкви України) 

«Про утворення чоловічого монастиря у Львівській єпархії»

На прохання Преосвященного Макарія, митрополита Львівського, Священний Синод Української Православної Церкви (Православної Церкви України) постановляє:

1. Утворити у складі Львівської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) релігійну організацію «Свято-Воскресенський Новоафонський чоловічий монастир Львівської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)».

2. Затвердити Статут релігійної організації «Свято-Воскресенський Новоафонський чоловічий монастир Львівської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)».

Епіфаній

Митрополит Київський і всієї України

Предстоятель Православної Церкви України

Завантажити