Син Божий вплітає Своє божественне буття в людський родовід і дає особливий, вічний сенс і значення буттю кожного з нас, – Митрополит Епіфаній

Проповідь Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія у двадцять восьму неділю після П’ятидесятниці

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

У недільний день перед святом Різдва Христового Церква через євангельське читання про земний родовід Спасителя нагадує нам, що народжений у світ Месія є істинно Тим, про Кого Богом були дані пророчі обітниці.

Всяка людина має родовід, має власне походження від поколінь предків. Однак, на жаль, у сучасності багато є тих, хто живе без усвідомлення цієї реальності. Серед людей шириться егоїзм, шириться замкненість на власному особистому тимчасовому існуванні. Євангельський родовід Спасителя нагадує кожному, що всяка людина не лише унікальна особистість, але і частина великої тканини історії, в яку ми вплетені, ніби окрема нитка.

Ми не існуємо відірвано, відокремлено, не існуємо лише тепер і лише самі для себе – кожен з нас хоча і є унікальною особистістю, але також належить до людської спільноти. Коріння цієї спільноти йде в глибину тисячоліть, віття ж її буде після нас зростати далі у майбутнє. А ми самі, після років тимчасового земного життя, увійдемо у вічність.

Дивлячись на родовід Спасителя ми згадуємо про численних дуже різних між собою осіб, про праведників та грішників старозавітної історії, які жили кожен в свій час, у свою епоху. Але всі разом вони вплетені у величну тканину Божого задуму про людину. І через дію в особистій історії кожного цих земних прабатьків Месії з роду в рід Отець Небесний наближає час виконання обітниць. Наближає час пришестя у світ Спасителя, обіцяного Христа, готує цю поворотну подію всієї історії світу й людства.

Так було в давній, старозавітний час – але так є і зараз. І так буде у майбутньому, аж до моменту другого пришестя Христового і Страшного Суду. Людська воля і дія творять тканину історії. Але окрім людей в історії реально, хоча для багатьох і таємничо, діє Бог. Він діє і нині, як діяв раніше. Через промисел Свій Господь оберігає добро та присікає і карає зло, а його наслідки обертає до кращого.

Родовід Спасителя довгий, і, як відомо, навіть почутий нами перелік численних імен не є абсолютно повним. Однак сама ця тривалість переліку повинна нині, у передсвятковий день, нагадати нам істину: як довго у часі не тривало би очікування моменту, коли здійсниться сказане Богом – цей момент неодмінно настане.

Від Адама і Єви до Марії Діви та Її обручника Йосифа минуло багато часу і жило багато поколінь, але час сповнення обітниці про Спасителя все одно настав. Тому так само у належний час настане і друге пришестя Сина Божого, і загальне воскресіння померлих, і Страшний Суд, на якому добро остаточно отримає вічну винагороду, а зло – вічний осуд і покарання. Бо така є воля Божа і так Господь сповістив нам.

Ми не знаємо, коли це станеться – за нашого земного життя чи у віддаленому майбутньому. Так само як не знали всі старозавітні покоління моменту, коли прийде Месія. Але як вірні Богові праведники вірили, що Спаситель світу неодмінно народиться і прийде, так і ми віримо, що Господь виконає все, раніше Ним обіцяне.

Різдво Христове вшановує подію істинного Боговтілення. Син Божий не просто являє Себе у видінні чи пророчому сповіщенні – Він істинно воплочується, таємничо єднаючи в Своїй Особі діві природи – божественну і людську. І почутий нами родовід також про це нагадує нам: Христос є істинний Син Людський. Він за природою людською єдиний з усіма нами, Він нерозривно вплетений у тканину історії людства, надаючи їй, окрім тимчасового значення, вимір провіденційний, що показує спрямування промислом Божим тимчасових подій до вічності.

Родовід Спасителя нагадує нам, що Різдво Христове, яке ми готуємося зустріти та вшанувати святкуванням – не символічна чи міфічна подія, але істинна і реальна частина тривалої історії людства. Що в моменті Христового Різдва стається містична, однак цілком історично реальна зустріч Бога і людського роду, Творця і творіння, земного і небесного, тимчасового і вічного. Що в таїнстві Боговтілення Син Божий стає також Сином Людським. Він вплітає Своє божественне буття в людський родовід, завдяки чому відбувається те містичне єднання Творця і творіння, яке дає новий початок людській історії загалом і дає особливий, вічний сенс і значення буттю кожного з нас зокрема.

Тож, дорогі брати і сестри, готуючись зустріти Різдво Христове, нагадаймо собі всі ці істини. Оновимо віру нашу та усвідомлення нами дії промислу Божого в історії людства та в історії кожного з нас. І як би складно не було протистояти численним викликам зла, що продовжує діяти у світі цьому, пам’ятаймо, що ми на нашому історичному шляху не самотні. Бо завдяки Різдву Христовому серед нас і з нами – Бог. Амінь.