Архієрейська хіротонія єпископа Макарівського Рафаїла (Жигала)
У день свята Входу Господнього в Єрусалим, 5 квітня 2026 року, Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній очолив Божественну літургію у Володимирському кафедральному патріаршому соборі столиці, під час якої архімандрита Рафаїла (Жигала) було рукоположено у сан єпископа Макарівського.
Предстоятелю автокефальної Української Православної Церкви співслужили митрополит Львівський Макарій, митрополит Хмельницький і Шепетівський Симеон, митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан, митрополит Полтавський і Кременчуцький Федір, митрополит Переяславський і Вишневський Олександр, митрополит Рівненський і Острозький Іларіон, митрополит Білоцерківський Євстратій, митрополит Дніпровський і Січеславський Симеон, архієпископ Луганський і Старобільський Лаврентій, архієпископ Тернопільський і Бучацький Тихон, архієпископ Вишгородський Агапіт, єпископ Запорізький і Мелітопольський Фотій, єпископ Чернівецький і Буковинський Феогност, єпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній, єпископ Бориспільський Авраамій, єпископ Ірпінський Феодосій, настоятель – протоієрей Борис Табачек і клірики собору та запрошене духовенство.
Після читання Євангелія Його Блаженство возніс особливу молитву до Господа за нашу Батьківщину, яка переживає час важких випробувань і небезпеки. Під час відправи лунали молитовні прохання за воїнів, які захищають Україну, за владу і наш народ та за спокій душ усіх полеглих оборонців Батьківщини і мирних жителів, які загинули під час війни.
Також Митрополит Епіфаній окропив гілля верби й присутніх освяченою водою та звершив заупокійну літію за новопреставленим Святійшим Патріархом Філаретом на його могилі.
На завершення урочистого богослужіння Предстоятель звернувся до нового співбрата єпископа Рафаїла з настановчим словом та вручив йому архієрейський жезл.
«Преосвященний єпископе Рафаїле, улюблений у Христі брате! Нині, у велике свято Входу Господнього у Єрусалим, дією Промислу Божого та за обранням Священного Синоду нашої автокефальної Православної Церкви України собор ієрархів на чолі з Предстоятелем прикликав на тебе благодать Духа Святого для звершення складного і відповідального служіння єпископа. Від найдавнішого часу і донині такою є канонічна традиція Церкви, що кожен новий єпископ поставляється на служіння собором братів-архієреїв на чолі з першим серед єпископів народу – Предстоятелем. І той, кого кличуть до цього служіння, засвідчує перед єпископами, духовенством і народом свою віру та складає обітницю дотримуватися канонічного порядку і єдності церковної.
Нині у цьому величному Володимирському патріаршому кафедральному соборі, у цій всеукраїнській святині, ти, як покликаний до служіння, засвідчив перед усіма свою віру та свою добру волю і однодумність із собором ієрархів та повнотою Помісної Української Православної Церкви. Добре свідчення та сповідання ти також дав під час наречення тебе на єпископа, яке напередодні було звершене в Успенській Києво-Печерській Лаврі. У всі дні життя свого пам’ятай сказане тобою перед нами, адже свідками твоїх слів та обіцянок є не лише собор Церкви, але і Сам Її Глава – Господь наш Ісус Христос.
У складний час буття нашої Помісної Церкви та України покликано тебе послужити як єпископ народу Божому. Частина православної української пастви та її пастирі, облещені неправдивим вченням «русского міра», досі не знаходять в собі сили скинути ярмо духовного рабства, вважаючи своїм обов’язком слухати повеління з московського трону. Відтак тобі, як єпископу Помісної Церкви, разом з усіма нами належить надалі ревно трудитися, аби старі розділення були подолані, лжевчення – викриті та втратили свою силу, а Церква в Україні утвердилася в єдності навколо Київського престолу.
Служіння твоє не буде легким. Адже попри зовнішню честь, якою сан і звання єпископа користуються в Церкві, сутність праці архієрея – це несення хреста не лише власного, але і допомога та спрямування на шляху спасіння тих людей, яких Бог доручає твоєму піклуванню. «Радуйтеся з тими, хто радується, i плачте з тими, хто плаче» (Рим. 12:15) – говорить про це служіння апостол Павло і продовжує: «Носіть тягарі один одного і так здійсните закон Христа» (Гал 6:2).
Твоє покликання до служіння та твоє рукоположення символічно пов’язане з постатями трьох Київських першосвятителів, кожен з яких звершував свій подвиг у різний історичний час, але всі вони відчули на собі важкий тягар випробувань і спокус. Священномученик Макарій, мощі якого тут спочивають, був ревним Предстоятелем нашої Церкви і заради того, щоби відновити духовну славу Києва, як Першопрестольного міста, вирушив до нього, не побоявшись навіть смертельної загрози. Святитель Рафаїл, на честь якого ти названий в чернецтві, був Митрополитом Київським в час, коли царська російська влада всіляко пригнічувала вольності козацької України, а Церкву нашу намагалася поставити на службу собі.
Приснопам’ятний Святійший Патріарх Філарет, якого нещодавно ми соборно з гідністю та щирою молитвою проводили до місця останнього земного спочинку в цьому храмі, також звершував своє служіння у важких умовах – спочатку борючись за збереження Церкви від тиску державного атеїзму, а потім захищаючи її від московських ворожих зазіхань. На цих трьох прикладах ти сам можеш пересвідчитися, яким складним є служіння архієрея. Але за велику працю Бог і нагороду обіцяє трудівникам велику та щедру.
Ніхто з людей не знає майбутнього, не знає, які випробування і спокуси трапляться попереду на життєвому шляху. Однак для всіх вірних, а особливо для нас, ченців та архіпастирів, прикладом для наслідування має бути праотець Авраам. Він з надією на Бога йшов у невідому землю, полишивши звичний для нього край та родичів і друзів. Він сподівався на спадкоємця навіть тоді, коли закони природи свідчили, що син не може вже народитися. І навіть цього очікуваного рідного сина без сумніву він був готовий принести в жертву, коли Бог повелів приготуватися зробити так. Тому і ти рушай вперед без страху, але з вірою і надією на Бога, довіряй Йому завжди – і Всевишній попіклується про тебе.
Господь дотепер дав тобі багато, аби ти міг приносити добрі плоди: дав виховання у побожній родині, дав можливість отримати ґрунтовну духовну освіту та здобути цінний досвід церковного служіння, дав талант до книжної праці. Будь землею родючою, в якій все, посіяне Господом, приноситиме плід, примножений багатократно.
Але водночас остерігайся спокус від диявола. Остерігайся гордині, через яку бувають засліпленими і падають навіть великі. Остерігайся лінивства, бо від нього всякий талант, даний від Бога, стає не початком для примноження людиною добрих діл, але приводом для осудження разом з рабами лукавими і невірними. Бо осуджені будуть ті, які дар, отриманий від господаря, змарнували, бо закопали в землю. Остерігайся також захоплення речами світу цього, але довіряй Промислу Божому і задовольняйся необхідним – тоді завжди матимеш те, що справді буде потрібне тобі для життя побожного, для праці та служіння, і нічого тобі не бракуватиме.
Нині, в перший день твого єпископства, ти возводишся на кафедру, що символічно нагадує слова Спасителя про світильник, який коли запалюють, то ставлять на свічник. Тож зберігай в собі світло правдивої православної віри та жертовної християнської любові, яке ти нині виявив перед Церквою і Богом, примножуй це світло та просвічуй ним тих, кого Господь довірить твоїй пастирській опіці.
Також в руки твої дається жезл – як опора на шляху спасіння, як заклик не залишатися на місці, але йти вперед. Бо, як свідчить апостол Павло, ми «не маємо тут постійного міста, але шукаємо майбутнього» (Євр. 13:14). Тож прийми, як достойний служитель Божий, цей жезл, аби, спираючись на силу від Духа Святого, йти шляхом правди до Небесного Єрусалиму. Зійди на кафедру, стань новим світильником віри та добрих діл на свічнику Церкви і від даної тобі благодаті благослови вірних, які з тобою і за тебе молилися під час хіротонії. Амінь», – сказав Блаженнійший владика.
Біографічна довідка:
Єпископ Макарівський Рафаїл (в миру Жигало Орест Богданович) народився 13 березня 1996 року в селі Волиця, Жовківського району, Львівської області.
У 2002 році пішов до першого класу Городищенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені С.С. Гулака-Артемовського, яку закінчив у 2013 році зі срібною медаллю.
У 2013 році вступив до Київської духовної семінарії, яку закінчив у 2017 році на відмінно. За час навчання у семінарії ніс послух в канцелярії і студентському хорі.
У 2019 році закінчив Київську православну богословську академію зі ступенем магістра.
З 2015 по 2019 роки навчався на історичному факультеті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, який закінчив зі ступенем бакалавра.
З 13 березня 2019 року працівник Секретаріату Київської Митрополії та Управління Київської єпархії.
9 червня 2019 року у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі міста Києва рукоположений у сан диякона Блаженнійшим Митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм.
13 серпня 2019 року призначений штатним дияконом Свято-Михайлівського Золотоверхого собору міста Києва.
З серпня 2019 року член редколегії офіційної газети Православної Церкви України «Моя Церква» та журналу «Помісна Церква».
21 березня 2021 року Блаженнійшим Митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм за богослужінням у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі нагороджений правом носіння подвійного ораря.
7 липня 2022 року у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі міста Києва архієпископом Вишгородським Агапітом рукоположений у сан священника.
У вересні 2022 року вступив до аспірантури Київської православної богословської академії. А з 01 жовтня 2022 року є викладачем кафедри церковно-практичних дисциплін.
З 1 жовтня 2022 року до 1 вересня 2023 року був керівником богослужбової практики у Київській православній богословській академії.
11 листопада 2022 року Блаженнійшим Митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм призначений заступником голови Синодального управління військового духовенства по співпраці із Державною службою України із надзвичайних ситуацій.
З 1 березня 2023 року по 1 березня 2024 року – інспектор Київської православної богословської академії.
28 березня 2023 року на засіданні Священного Синоду Православної Церкви України (розпорядження № 33) включений до складу Синодальної Богословсько-літургічної комісії.
10 квітня 2023 року Блаженнійшим Митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм за богослужінням у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі нагороджений наперсним хрестом.
2 лютого 2024 року на засіданні Священного Синоду Православної Церкви України (розпорядження № 43) включений до складу Синодальної календарної комісії та призначений заступником голови даної комісії.
1 березня 2024 року призначений в.о. завідувача кафедри церковно-практичних дисциплін Київської православної богословської академії.
23 серпня 2024 року з благословення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія зарахований до братії Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря м. Києва.
7 жовтня 2024 року, з благословення священноархімандрита Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря Блаженнійшого Митрополита Епіфанія, намісником монастиря – архієпископом Вишгородським Агапітом пострижений у чернецтво з іменем Рафаїл (на честь свт. Рафаїла Заборовського, Митрополита Київського).
7 листопада 2024 року на засіданні Священного Синоду Православної Церкви України (розпорядження № 57) призначений заступником голови Синодального видавничо-просвітницького управління.
13 березня 2026 року Блаженнійшим Митрополитом Епіфанієм нагороджений орденом архістратига Михаїла ІІ ступеня.
15 березня 2026 року за богослужінням у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Блаженнійшим Митрополитом Епіфанієм піднесений до сану ігумена.
1 квітня 2026 року, за Літургією Ранішеосвячених Дарів, з благословення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, архієпископом Вишгородським Агапітом піднесений до сану архімандрита.
3 квітня 2026 року на засіданні Священного Синоду Православної Церкви України обраний єпископом Макарівським, вікарієм Київської єпархії.
Того ж дня Блаженнійший Митрополит Епіфаній у співслужінні архієреїв Православної Церкви України у домовому храмі на честь святителя Миколая у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі звершив чин наречення архімандрита Рафаїла (Жигала) на єпископа Макарівського, вікарія Київської єпархії.
Пресслужба Київської Митрополії
Української Православної Церкви (ПЦУ)
