UA/GR Слово Митрополита Епіфанія у Патріаршому храмі святого Георгія на Фанарі з нагоди 7-ї річниці вручення Томосу

Слово Митрополита Київського і всієї України Епіфанія після Божественної літургії у свято Богоявлення і на сьому річницю від часу вручення Томосу про автокефалію Православної Церкви України

Патріарший храм святого Георгія на Фанарі, 6 січня 2026 р.

Ваша Всесвятосте!

Улюблені у Христі брати-ієрархи, преподобні отці, шановний пане Генеральний Консуле України, дорогі брати і сестри!

День 6 січня 2019 року назавжди увійде в історію Православної Церкви України та побожного українського народу як особлива дата. З рук Вашої Всесвятості, достойного спадкоємця великих святителів і патріархів Апостольського Константинопольського престолу, Першого серед Предстоятелів Церков, Архієпископа Константинополя – Нового Риму і Вселенського Патріарха, тут, у історичному священному центрі Православ’я, нами був отриманий Патріарший і Синодальний Томос про автокефалію Православної Церкви України. Томос, який став незмінним свідченням нашого статусу автокефалії та нашої рівності з іншими Помісними Церквами-Сестрами. Наша Матір, Велика Христова Церква у Константинополі, відновила порушену багато століть тому справедливість. Понад триста років тому через насилля і порушуючи канонічний порядок Московський престол захопив над Церквою Києва владу, використовуючи цю владу для того, щоби тримати в рабстві український народ. Але ми, звільнившись від російської тиранії та відновивши незалежність Української держави, зверталися до нашої Матері Церкви у Константинополі з наполегливими проханнями відновити справедливість і канонічний порядок в Україні.

Ви, Ваша Всесвятосте, і Святий та Священний Синод вислухали ці прохання Церкви і народу України та сім років тому тут вручили письмову відповідь на них, скріпивши цю відповідь єднанням у молитві та Святій Євхаристії. І сьогодні, в символічний та історичний для всіх нас день, ми прибули з України для того, щоби ще раз особисто засвідчити нашу вдячність Матері Церкві та Вашій Всесвятості за все, що було зроблене для України і що Ви продовжуєте робити для нашого блага.

Чотири роки тому російська держава, яка до того вела приховану війну проти України, напала на нас відкрито. Ми вимушені також свідчити, що цей злочин несправедливої агресії не лише не був засуджений Церквою Росії – навпаки, вона вустами свого патріарха і багатьох інших стала схвалювати війну проти України, назвала її «священною війною». За ці чотири роки ми побачили, що нечестиве вчення «русского міра», яке суперечить Євангелію і Переданню Церкви, глибоко проникло в середовище Церкви Росії та навіть поза її межі. Це вчення та його послідовники вносять філетичне розділення у Христову Церкву, що бачимо не лише в Україні, але і в країнах Африки, в Європі та по цілому світу.

Минулий рік був роком, коли християнський світ вшановував ювілей 1700-ліття від часу проведення Першого Вселенського собору в Нікеї. І цей ювілей нагадує нам, що Церква – це живе духовне тіло. І як тіло, Церква також, на жаль, час від часу піддається хворобам. Якби повнота Церкви в час Нікейського собору була здоровою і не захворіла небезпечною аріанською єрессю, то не було би і потреби у лікуванні. Але саме тому, що багатьох в Церкві уразила хвороба ложного вчення, з’явилася потреба у соборному лікуванні від неї. Було потрібно, щоби ті, хто дотримуються істинного вчення Євангелія допомогли зцілитися тим, кого уразила єресь.

На жаль і в наш час ми бачимо, як тіло Церкви Христової зазнає страждання. Великі його частини, такі як Церква Росії, глибоко уражені хворобою. Тому особливо важливими є ті виняткові канонічні обов’язки, які отці Церкви віддавна поклали на Всесвятійший Престол Константинополя і на Вселенських Патріархів. Велика Христова Церква у Константинополі на чолі з Вашою Всесвятістю, маючи підтримку від всіх, хто справді дотримується канонічного порядку та шанує істинне Передання Церкви, приносить лікування туди, де лжевчення і гріхи стають причиною хвороби тіла церковного.

У ці святі дні Ви приймали з мирним візитом нашого улюбленого брата і співслужителя у Христі Митрополита Софійського і Патріарха Болгарського Даниїла. І під час цього візиту Ви отримали визнання Вашої особистої заслуги у справі вилікування розділення, яке тривалий час існувало у Святійшій Церкві Болгарській, але завдяки рішучим діям Вашої Всесвятості було подолане. Нині ми цим візитом і нашою подякою свідчимо про Ваш внесок у вилікування тривалого розділення в Церкві України. І ми просимо сьогодні Главу Церкви, Господа нашого Ісуса Христа, допомогти Вашій Всесвятості приносити вилікування там, де лжевчення «русского міра» та філетизм досі завдають Тілу Церкви болючих ран.

Від імені повноти Православної Церкви України, від нашого побожного народу ми дякуємо Вашій Всесвятості та у Вашій улюбленій особі – повноті Матері Церкви Константинопольської за допомогу, яку ми отримали та продовжуємо отримувати в умовах страждань від російської агресії. Ми вдячні за свідчення істини про цю агресивну війну, яку Ви справедливо назвали «диявольською війною». Ми вдячні за миротворчі зусилля, яких Ви докладаєте.

Нехай Господь і надалі допомагає Вашій Всесвятості у здійсненні Патріаршого служіння, благословляє Вас міцним здоров’ям та довгим життям. Іс полла еті, Панагіотате деспота!

***

Ομιλία του Μακαριωτάτου ΜητροπολίτουΚιέβου και πάσης Ουκρανίας κ.κ. Επιφάνιου

Κατά τη Θεία Λειτουργία της εορτής των Θεοφανείων και στην έβδομη επέτειο από την παράδοση του Τόμου για την αυτοκεφαλία της Ορθοδόξου Εκκλησίας της Ουκρανίας

Πατριαρχικός Ναός του Αγίου Γεωργίου στο Φανάρι, 6 Ιανουαρίου 2026.

Παναγιώτατε!

Αγαπητοί εν Χριστώ αδελφοί Ιεράρχες, σεβαστοί πατέρες, αξιότιμε κύριε Γενικέ Πρόξενε της Ουκρανίας, αγαπητοί αδελφοί και αδελφές!

Η ημέρα της 6ης Ιανουαρίου 2019 θα μείνει για πάντα στην ιστορία της Ορθοδόξου Εκκλησίας της Ουκρανίας και του ευσεβούς ουκρανικού λαού ως μια ξεχωριστή ημερομηνία. Από τα χέρια της Παναγιότητός Σας, άξιου διαδόχου των μεγάλων αγίων και πατριαρχών του Αποστολικού Θρόνου της Κωνσταντινουπόλεως, Πρώτου μεταξύ των Προκαθημένων των κατά τόπους Ορθοδόξων Εκκλησιών, Αρχιεπισκόπου Κωνσταντινουπόλεως – Νέας Ρώμης και Οικουμενικού Πατριάρχου, εδώ, στο ιστορικό ιερό κέντρο της Ορθοδοξίας, λάβαμε τον Πατριαρχικό και Συνοδικό Τόμο για την αυτοκεφαλία της Ορθοδόξου Εκκλησίας της Ουκρανίας. Έναν Τόμο, ο οποίος έγινε οριστική μαρτυρία του καθεστώτος της αυτοκεφαλίας μας και της ισότητάς μας με τις άλλες Τοπικές Αδελφές Εκκλησίες. Η Μητέρα μας, η εν Κωνσταντινουπόλει Αγία του Χριστού Μεγάλη Εκκλησία, αποκατέστησε τη δικαιοσύνη που είχε παραβιαστεί πριν από πολλούς αιώνες. Πάνω από τριακόσια χρόνια πριν, με βία και παραβιάζοντας την κανονική τάξη, ο θρόνος της Μόσχας κατέλαβε την εξουσία πάνω στην Εκκλησία του Κιέβου, χρησιμοποιώντας αυτή την εξουσία για να κρατήσει σε σκλαβιά τον ουκρανικό λαό. Αλλά εμείς, αφού απελευθερωθήκαμε από τη ρωσική τυραννία και αποκαταστήσαμε την ανεξαρτησία του ουκρανικού κράτους, απευθυνθήκαμε στη Μητέρα Εκκλησία μας στην Κωνσταντινούπολη με επίμονες εκκλήσεις να αποκαταστήσει τη δικαιοσύνη και την κανονική τάξη στην Ουκρανία.

Εσείς, Παναγιώτατε, και η Αγία και Ιερά Σύνοδος ακούσατε αυτά τα αιτήματα της Εκκλησίας και του λαού της Ουκρανίας και πριν από επτά χρόνια δώσατε εδώ γραπτή απάντηση σε αυτά, επισφραγίζοντας την απάντηση αυτή με την ενότητα στην προσευχή και την Θεία Ευχαριστία. Και σήμερα, σε μια συμβολική και ιστορική για όλους μας ημέρα, ήρθαμε από την Ουκρανία για να εκφράσουμε για άλλη μια φορά προσωπικά την ευγνωμοσύνη μας προς τη Μητέρα Εκκλησία και την Παναγιότητά σας για όλα όσα έχετε κάνει για την Ουκρανία και συνεχίζετε να κάνετε για το καλό μας.

Πριν από τέσσερα χρόνια, η ρωσική κυβέρνηση, που μέχρι τότε έκανε υβριδικό πόλεμο εναντίον της Ουκρανίας, μας επιτέθηκε ανοιχτά. Είμαστε επίσης αναγκασμένοι να διαπιστώσουμε ότι αυτό το έγκλημα της άδικης επιθετικότητας όχι μόνο δεν καταδικάστηκε από την Εκκλησία της Ρωσίας, αλλά αντίθετα, μέσω του πατριάρχη της και πολλών άλλων, άρχισε να εγκρίνει τον πόλεμο κατά της Ουκρανίας, αποκαλώντας τον «ιερό πόλεμο». Κατά τη διάρκεια αυτών των τεσσάρων ετών, είδαμε ότι η ασεβής διδασκαλία του «ρωσικού κόσμου», η οποία αντιβαίνει στο Ευαγγέλιο και στην Παράδοση της Εκκλησίας, διείσδυσε βαθιά στο περιβάλλον της Ρωσικής Εκκλησίας και ακόμη και πέρα από τα όριά της. Αυτή η διδασκαλία και οι οπαδοί της εισάγουν εθνοφυλετική διαίρεση στην Εκκλησία του Χριστού, κάτι που βλέπουμε όχι μόνο στην Ουκρανία, αλλά και σε χώρες της Αφρικής, της Ευρώπης και σε ολόκληρο τον κόσμο.

Το παρελθόν έτος ήταν το έτος κατά το οποίο ο χριστιανικός κόσμος γιόρτασε την 1700ή επέτειο από τη διεξαγωγή της Α΄ Οικουμενικής Συνόδου στη Νίκαια της Βιθυνίας. Και αυτή η επέτειος μάς υπενθυμίζει ότι η Εκκλησία είναι ένα ζωντανό πνευματικό σώμα. Και όπως το σώμα, έτσι και η Εκκλησία, δυστυχώς, υποφέρει κατά καιρούς από ασθένειες. Αν η Εκκλησία κατά τη διάρκεια της Συνόδου της Νικαίας ήταν υγιής και δεν είχε προσβληθεί από την επικίνδυνη αίρεση του Αρείου, δεν θα υπήρχε ανάγκη για θεραπεία. Αλλά ακριβώς επειδή πολλοί στην Εκκλησία προσβλήθηκαν από την ασθένεια της ψευδούς διδασκαλίας, προέκυψε η ανάγκη για συλλογική θεραπεία. Ήταν απαραίτητο όσοι τηρούσαν την αληθινή διδασκαλία του Ευαγγελίου να βοηθήσουν να θεραπευτούν όσοι είχαν προσβληθεί από την αίρεση.

Δυστυχώς, και στη σημερινή εποχή βλέπουμε το σώμα της Εκκλησίας του Χριστού να υποφέρει. Μεγάλα τμήματά του, όπως η Εκκλησία της Ρωσίας, έχουν πληγεί βαθιά από την ασθένεια. Γι’ αυτό είναι ιδιαίτερα σημαντικές οι ιδιαίτερες κανονικές υποχρεώσεις που οι πατέρες της Εκκλησίας ανέθεσαν από παλιά στον Αγιώτατο Θρόνο της Κωνσταντινουπόλεως και στους Οικουμενικούς Πατριάρχες. Η εν Κωνσταντινουπόλει Αγία του Χριστού Μεγάλη Εκκλησία, με επικεφαλής την Παναγιότητά Σας, έχοντας την υποστήριξη όλων όσων πραγματικά τηρούν την κανονική τάξη και σέβονται την αληθινή Παράδοση της Εκκλησίας, φέρνει θεραπεία εκεί όπου οι ψευδοδικασκαλίες και οι αμαρτίες γίνονται αιτία ασθένειας του εκκλησιαστικού σώματος.

Σε αυτές τις άγιες ημέρες υποδεχθήκατε, κατά την ειρηνική του επίσκεψη, τον αγαπημένο μας αδελφό και συλλειτουργό εν Χριστώ, τον Μακαριώτατο Μητροπολίτη Σοφίας και Πατριάρχη πάσης Βουλγαρίας κ. Δανιήλ. Και κατά τη διάρκεια αυτής της επίσκεψης, λάβατε αναγνώριση για την προσωπική σας συμβολή στην επίλυση του διαχωρισμού που υπήρχε για μεγάλο χρονικό διάστημα στην Αγιωτάτη Εκκλησία της Βουλγαρίας, αλλά χάρη στις αποφασιστικές ενέργειες της Παναγιότητάς σας, ξεπεράστηκε. Σήμερα, με αυτή την επίσκεψη και την ευγνωμοσύνη μας, μαρτυρούμε τη συμβολή σας στην επίλυση του μακροχρόνιου διαχωρισμού στην Εκκλησία της Ουκρανίας. Και σήμερα ζητάμε από τον Αρχηγό της Εκκλησίας, τον Κύριό μας Ιησού Χριστό, να βοηθήσει την Παναγιότητά σας να φέρει θεραπεία εκεί όπου η ψευδοδιδασκαλία του «ρωσικού κόσμου» και ο εθνοφυλετισμός εξακολουθούν να προκαλούν οδυνηρές πληγές στο Σώμα της Εκκλησίας.

Εκ μέρους του πληρώματος της Ορθοδόξου Εκκλησίας της Ουκρανίας, εκ μέρους του ευσεβούς λαού μας, ευχαριστούμε την Παναγιότητά Σας και στο προσφιλές Σας πρόσωπο, το πλήρωμα της Μητρός Εκκλησίας Κωνσταντινουπόλεως, για τη βοήθεια που λάβαμε και συνεχίζουμε να λαμβάνουμε εν μέσω των δεινών της ρωσικής επιθετικότητας. Είμαστε ευγνώμονες για την από μέρους Σας μαρτυρία της αληθείας σχετικά με αυτόν τον επιθετικό πόλεμο, τον οποίο ορθώς αποκαλέσατε «σατανικό πόλεμο». Είμαστε ευγνώμονες για τις ειρηνευτικές προσπάθειες που καταβάλλετε.

Είθε ο Κύριος να συνεχίσει να βοηθάει την Παναγιότητά σας στην εκπλήρωση της Πατριαρχικής Σας διακονίας και να Σας ευλογεί με καλή υγεία και μακροζωία. Εις έτη πολλά, Παναγιώτατε Δέσποτα!