Послання Архієрейського Собору Православної Церкви України

Послання Архієрейського Собору Православної Церкви України преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім православним вірним України з нагоди 1038-ї річниці Хрещення України-Руси

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Сьогодні повнота Православної Церкви України знову молитвою і богослужінням урочисто вшановує нашого духовного батька, Хрестителя нашої давньої Київської держави, рівноапостольного князя Володимира. Початки християнства в землях України-Руси сягають апостольського часу, коли святий Андрій Першозванийприйшов з проповіддю Євангелія до Криму, а потім піднявся угору Дніпром. Відтоді серед наших предків не згасав світильник віри. Але саме завдяки зусиллям князя Володимира християнство стало вірою більшості нашого народу, а євангельські заповіді стали дороговказом у розбудові давньої української держави.

Саме тому ми сьогодні відзначаємо не лише церковне свято, яке вшановує князя Володимира та звершене за його повелінням Хрещення України-Руси, але також відзначаємо День української державності. Цим самим ми підкреслюємо, що хоча відновлена незалежність України має 35 років, основа і наріжний камінь самої нашої держави – її Хрещення. Тому вона має понад тисячолітню історію та є значно старшою за Московію, яка безпідставно претендує на наш спадок, прагнучипривласнити його.

Завдяки Хрещенню Україна-Русь понад тисячоліття тому увійшла до спільноти християнських держав Європи, утвердивши цивілізаційний вибір нашого народу. За цей вибір, який ми разом відстоювали на наших майданах під час революцій недалекого минулого, український народ бореться і зараз. Бо мета Московії, як імперії зла, і цю мету вона не приховує – не допустити нашої справжньої свободи та незалежності. Не допустити, щоби ми остаточно звільнилися від ярма «русского міра» та повернулися в наш європейський дім.

Ми маємо бути свідомі того, що ніяка форма земного управління й устрою не може вважатися цілком довершеною. Доки в людях діє гріх, він діє і в людських спільнотах, він виявляється і в житті держав та їхніх об’єднань. Однак і в цих умовах недосконалого світу ми покликані обирати краще, а відкидати гірше, користуючись для цього мірилом плодів.

Які плоди несе нам «русскій мір»? Викривлення євангельського вчення, рабське упокорення земній тиранії, позбавлення свободи, викорінення української ідентичності, щоденні руйнування, вбивства і страждання. Європейський Союз має багато проблем, але в ньому можна вільно проповідувати Євангеліє та сповідувати православну християнську віру, не спотворену єретичною доктриною «русского міра». Європа, особливо у порівнянні з Росією та її сателітами, залишається простором свободи, де можна зберігати та захищати свою національну, духовну, культурну ідентичність. Об’єднана Європа разом з її союзниками здатна протистояти ворожим зазіханням і залишатися місцем безпеки.

Тому для нас вибір є очевидним – Архієрейський Собор послідовно підтримує обраний нашим народом шлях єдності з європейською демократичною спільнотою. Водночас ми вважаємо своїм обов’язком, разом з іншими релігійними об’єднаннями України та інституціями громадянського суспільства захищати духовний, моральний і культурний спадок нашого народу, традиційні для нього цінності, які визначають його унікальність.

Історичний шлях нашого народу свідчить, що ми досягали успіху тоді, коли єднали свої зусилля, долали внутрішні непорозуміння, зберігали суспільний мир. Водночас найгірші сторінки нашого минулого часто були пов’язані з внутрішніми сварками, розпаленням ворожнечі в суспільстві, братовбивчим протистоянням, яким вміло користувалися наші зовнішні супротивники. Вказуючи на цю біду, великий гетьман України Іван Степанович Мазепа у своїй «Думі» писав: «През незгоду всі пропали, самі себе звоювали».

Ми маємо виносити добрі уроки з нашої власної історії, одним з яких для нас, як дітей Православної Церкви України, є збереження її єдності, її зростання та розвиток. Адже доля Церкви нерозривно пов’язана з долею України. Бо лише в незалежній, соборній, демократичній Україні, в державі, яка шанує і захищає релігійну свободу, наша Церква має найкращі можливості для свого розвитку. І навпаки – без духовної незалежності від російської імперії зла, без остаточного відкинення лжевчення «русского міра», державність і суверенітет України будуть залишатися під загрозою.

Сьогодні головне наше урочисте богослужіння з нагоди свята Хрещення України-Руси ми знову звершуємо у Володимирському кафедральному патріаршому соборі м. Києва. Попри шалені намагання проросійських сил та інших супротивників єдності ПЦУ перешкодити примиренню, завдяки особистим зустрічам нашого Предстоятеля із нині спочилим Святійшим Патріархом Філаретом, завдяки добрій волі та усвідомленню відповідальності за майбутнє Української Церкви, ми змогли подолати ту кризу, яка виникла у 2019 р. Святійший Патріарх Філарет відійшов у вічність в мирі, а його приклад спілкування в любові надихнувдо примирення тих, хто щиро цінує добрі плоди його тривалої праці у розбудові автокефальної Української Церкви. Тож шануймо все добре, чого ми досягли у минулому та на фундаменті правди й любові разом будуймо краще майбутнє для Церкви і України.

Дорогі брати і сестри!            

З нагоди свята Хрещення України-Руси, в День української державності Собор Архієреїв Православної Церкви України закликає на всеукраїнську паству Боже благословення, зичить Силам оборони України Господньої допомоги у боротьбі з російською агресією та перемоги над супротивником. Закликаємо милість Божу на весь наш народ, просимо Божої допомоги для Президента України та для всіх, хто здійснює служіння Українській державі.

Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!

Від імені Архієрейського Собору Православної Церкви України –

Епіфаній,
Митрополит Київський і всієї України

15 липня 2026 р.
м. Київ