Прославляючи сьогодні преподобномученика Макарія, просимо його, а також всіх святих України-Руси – бути разом із нами у духовній боротьбі, – Митрополит Епіфаній

Проповідь Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія в день вшанування памʼяті преподобномученика Макарія Канівського

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Вітаю всіх вас зі святом на честь преподобномученика Макарія, архімандрита Овруцького і Канівського, чесні мощі якого спочивають у цьому Михайлівському гарнізонному кафедральному соборі м. Черкаси. Нині знову ми зібралися, щоби соборним богослужінням вшанувати цього угодника Божого, наставника у чернецтві, непохитного сповідника православної християнської віри в часи гонінь на неї від сильних світу цього, мученика, який прийняв смерть за Христа.

Преподобний Макарій звершував своє служіння у різних місцях, належних до Київської Митрополії в час, коли і вона сама, і наша українська земля переживали важкі часи. Набіги чужинців, утиски від влади, розділення земель наших між могутніми сусідніми державами, внутрішні суперечки та незгода між козацькими ватажками – все це тяжким ярмом лягло на плечі українського народу. Але і у таких страшних зовнішніх умовах життя Господь не залишав вірних Своїх без допомоги та опіки, являючи серед них таких світильників віри і благочестя, яким був отець Макарій.

І нині, в час війни, яку російська імперія зла веде проти України, ми знову і знову звертаємося до святого Макарія та до сонму інших угодників Божих, яких рясно народила наша помісна Церква України-Руси за тривалий час свого буття, з проханням невпинно молитися. Молитися за перемогу правди, за вигнання з нашої землі безбожних кровожерних загарбників-агресорів, що прийшли із краю Московського, як злодії, «щоб украсти, вбити й погубити» (Ін. 10:10).

У боротьбі з видимим ворогом-агресором ми просимо допомоги для наших героїв-захисників, для українського війська, яке дає відсіч російським загарбникам. Але необхідно також давати відсіч і ворогу невидимому – дияволу та його слугам бісам, які спокушають людей до зла, облещують їх оманливими вченнями та облудними мріями.

Про цю невидиму, але цілком реальну духовну боротьбу нагадує і слово апостольське з Послання до Ефесян, де сказано: «Браття мої, зміцнюйтесь Господом і могутністю сили Його. Одягніться в повну зброю Божу, щоб вам можна було стати проти хитрощів диявольських, бо наша боротьба не проти крови і плоті, а проти начальства, проти влади, проти світоправителів темряви віку цього, проти духів злоби піднебесних» (Еф. 6:10-12).

Цими словами апостол нагадує нам, що першопричиною гріха та зла є не людина, яка була сотворена Богом доброю, і тим більше не плоть і кров, як тілесна складова людської природи. Після гріхопадіння наше тіло гріх часто використовує як знаряддя. І зло, яке проникло в людську природу, примножується через людей, коли вони не протидіють йому, а навпаки – плекають його, думаючи, що воно буде для них корисним.

Але корінь зла – не в людині, не в її природі, не в тому, що людина має тіло. Начало зла – в диявольській гордині, в тому бунті проти Бога, який вчинив найвищій ангел, що впав та став сатаною і дияволом. Про це і нагадує нам апостол Павло, спонукаючи боротися не лише з наслідками гріха, але насамперед з його першопричиною та з тими, хто спокушає людину до зла – з бісами, духами злоби.

Для того, щоби перемагати у духовній боротьбі, необхідно дотримуватися істини, плекати в собі чесноти заради досягнення праведності, бути готовими не лише проповіддю, але і ділами своїми сповіщати про мир Христовий. Необхідно також твердо дотримуватися правдивої віри, заснованої на словах Священного Писання. Все це є тими знаряддями, які допомагають кожному християнину протидіяти нападам лукавого ворога.

Дорогі брати і сестри! Мабуть багато з вас бачили вже, як отруєні лжевченням «русского міра» тисячні натовпи вчора ходили в Москві, носили реліквії князя Дмітрія Донського та червоні прапори. У ці червоні прапори вони, замість кривавих більшовицьких і нацистських символів минулого століття вставили, виявляючи блюзнірство і безсоромність, образ Христа. Раніше нацисти і комуністи, ніби вчиняючи пародію та глум над церковними процесіями, ходили своїми маршами під кривавими прапорами та з образами своїх вождів, ніби з іконами. А в наш час глум і наруга над святинею вчиняються вже не безбожниками, а тими, хто носить ризи церковні та вважає себе православними християнами. Вони носять ікони та мощі, співають церковні піснеспіви – але роблять це заради прославлення злочинів агресивної війни.

Як лжепророки давнього Ізраїлю сповіщали царям і народу не істину, а те, що було миле їхньому серцю, так і ці лжепророки «русского міра брехливо пророкують перемогу і славу кремлівському правителю та його імперії зла. Заради цього вони навіть розворушили кості князя, якого проголосили святим майже чотири десятиліття тому, але зовсім його як святого не шанували. Того князя, який втік, почувши про наближення ординського війська до його столиці. І залишена князем без належного захисту Москва була захоплена, спалена, а її мешканці – перебиті. У підсумку князь цей визнав над собою зверхність хана, який зруйнував його столицю, та виплатив йому борг за данину, яку для орди збирав із підлеглих йому земель. Ось із реліквіями якого правителя московити ходили вчора, просячи собі перемоги у війні проти України.

Ми ж, дорогі брати і сестри, звертаємося з проханнями не до таких князів, а уповаємо на молитви справжніх Божих угодників, прославлених від Господа чудесами та шанованих від стародавнього часу. Ми підносимо свої молитви біля мощей великомучениці Варвари, святителів Київських Макарія та Рафаїла, біля мощей сонму понад 120 святих, які спочивають у Лаврі Київській. Вчора ми соборно вшановували святих Вінницького краю. За два дні ми також соборно піднесемо молитву біля мощей святителя Феодосія Чернігівського з нагоди 130-ліття від його прославлення. Нині ж ми молимося біля преподобномученика Макарія Канівського.

Всі ці та багато інших святих, які подвигами і служінням прославилися в нашій Україні-Руси, є тим духовним молитовним воїнством, яке продовжує невпинну боротьбу з дияволом і всіма його підступами проти людей. Тому особливо прославляючи сьогодні преподобномученика Макарія, просимо його, а також всіх святих України-Руси – бути разом із нами у духовній боротьбі. Щоби ми тут на землі, а святі наші – на небесах, єднаючись у зверненні до Бога виконували заклик Писання: «Усякою молитвою i благанням моліться у будь-який час духом, i дбайте про це саме з повною постійністю і благанням» (Еф. 6:18).

Тож, виконуючи цей апостольський заклик, просимо: «Нехай воскресне Бог, і розвіються вороги Його, і нехай біжать від Лиця Його ненависники Його. Як щезає дим, нехай щезнуть. Як тане віск від лиця вогню, так нехай згинуть грішники від лиця Божого, а праведники нехай звеселяться!» Амінь.