Митрополит Симеон привітав Предстоятеля від повноти Православної Церкви України

Ваше Блаженство,
наш дорогий Першосвятителю!

Прийміть сердечні й щирі вітання від імені єпископату, духовенства, чернецтва та всіх вірян Помісної автокефальної Православної Церкви України з нагоди Вашого Дня народження і сьомої річниці інтронізації на древній Престол Київських Митрополитів.

Сьома річниця Вашого предстоятельського служіння має глибокий біблійний сенс, адже число «сім» у Святому Письмі є знаком завершеності й повноти. У цьому ж ключі Всесвятійший Патріарх Варфоломій, звертаючись до Вашого Блаженства під час Літургії, яку Ви спільно з ним очолили в день Богоявлення, що водночас знаменував сьому річницю надання Українській Церкві Томосу про автокефалію, означив цей день як «суботню» річницю, свідчачи, що Православна Церква України під Вашим проводом увійшла в етап зрілості, внутрішньої цілісності та сталого розвитку.

Особливим духовним знаком цього року став і Ваш перший візит на Святу Гору Афон, здійснений у жовтні 2025 року – в сьому річницю історичних рішень Вселенського Патріархату щодо канонічної свободи Київської Митрополії. Піднесені Вами на Афоні подячні молитви стали свідченням Божої правди й духовної перемоги.

Відвідини української Келії на Святій Горі та Ваша участь у відновленні храму, в який Ви власноручно заклали цеглину, засвідчили, що йдеться не лише про відбудову, а про повернення України на Афон, де століттями молилися наші предки-козаки та ченці, що прийшли з нашої землі, й де тепер знову щоденно лунатиме жива українська молитва – за мир, за багатостраждальний народ і за наших мужніх воїнів-захисників.

Не менш знаковими стали богослужіння, які Ви розпочали звершувати у печерах Києво-Печерської лаври як Священноархімандрит цієї святої обителі. Молитва Предстоятеля рідною мовою в київських печерах – це не лише літургійна дія, а й священне оновлення українського духовного ґрунту, звільнення святині від ідеологічних нашарувань «русcкого міра».

В день святкування 25-ї річниці відновлення Свято-Михайлівського Золотоверхого собору, яка також припала на той благословенний рік, Ви наголосили, що Помісна Церква робить свій внесок у боротьбу нашого народу через утвердження правдивого, євангельського церковного життя. Цьому служінню Ви невтомно присвячуєте свої сили, відвідуючи єпархії, обителі, спілкуючись із духовенством і мирянами, сіючи зерна Істини, Віри й Добра в серцях багатьох людей – як у церковному, так і у світському середовищі: серед військових і медиків, освітян і науковців, політиків, діячів культури та громадянського суспільства, дипломатів, представників державної влади й місцевого самоврядування. Наслідуючи апостола Павла, Ви справді «для всіх стали всім, щоб спасти хоч деяких; і це робили задля Євангелія, щоб бути співучасником його» (пор. 1 Кор. 9, 22–23).

Ваше Блаженство, в цей особливий день, коли поєдналися Ваше особисте торжество і знаменна дата Вашого Першосвятительського служіння, підносимо подячні молитви до Господа за дар Вашого життя, за Вашу жертовну працю та мудре предстоятельство у непрості часи випробувань для Церкви і України.

Нехай Всемилостивий Господь благословить новий рік Вашого життя і служіння, укріпить Вас духовно й тілесно, сповнить серце миром і радістю, а всі Ваші молитви за Святу Православну Церкву України, за державу, весь наш народ і за ввірену Вам паству нехай завжди будуть почуті та прийняті перед престолом Божим.

Бажаємо Вам, дорогий наш Першосвятителю, міцного здоров’я, довголіття, благодатної допомоги Божої та невичерпної наснаги.

Εἰς πολλά ἔτη, Δέσποτα!

Симеон

Митрополит Хмельницький і Шепетівський,
Головний секретар Священного Синоду
Української Православної Церкви (Православної Церкви України)