Проповідь Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія в день свята Обрізання Господнього

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Сьогодні ми вшановуємо Обрізання Господнє. За законом Мойсея на знак завіту із Богом кожне немовля чоловічої статі, яке народилося серед народу Ізраїля, мало на восьмий день свого життя прийняти обрізання. З цієї нагоди дитині також давалося ім’я.

Виконуючи припис закону та показуючи, що людська природа, прийнята у Боговтіленні, є повною та істинною, а не видінням чи примарою, Спаситель благоволить на восьмий день від Свого тілесного народження також прийняте те, що належить за звичаєм. Так нам сповіщає Євангеліє, і тому сьогодні ми святковим богослужінням вшановуємо цю подію.

У такий спосіб знову стверджується те, про що ми не раз вже згадували у попередні дні, під час різдвяних богослужінь. А саме, що народжений Дівою Марією Син є істинний Месія, Спаситель світу, Який прийшов виконати волю Отця Небесного.

На це Його служіння та покликання вказує також саме ім’я, яке на восьмий день після народження було наречене Богонемовляті – Ісус. Це ім’я, як ми пам’ятаємо, було не випадково обране за людськими міркуваннями, як часто буває, але воно наперед було сповіщене ангелом обручнику Діви Марії Йосифу. Ім’я це означає «Той, Хто Є (або Сущий) – є спасінням».

«Той, Хто Є» – це одне з імен Божих, поряд з такими, як Господь, Всевишній, Світло, Життя та інші. Слід зазначити, що на відміну від людей, для яких імена головним чином відіграють роль знаку розрізнення між подібними особистостями, для Бога власне ім’я не є потрібним. Адже Бог не має нікого подібного до Себе, ніхто не може бути порівняний з Ним, Він є Один і Єдиний у Трьох Особах.

Тому всі імена Божі, про які ми знаємо з Писання – це знаки божественних властивостей. Вони описують те, як Бог виявляє Себе і за якими ознаками люди можуть пізнавати Його. Серед всіх цих властивостей та ознак ім’я «Сущий», або «Той, Хто Є», має особливе догматичне значення.

Воно вказує на самобутність Божу, на те, що лише Бог має джерело буття Сам у Собі. Він не потребує ніякої зовнішньої сили чи підтримки для Свого буття, як це потрібне всьому творінню. Бувши Сам джерелом життя, Бог, як свідчить апостол Павло, «не вимагає служіння людських рук, ніби в чомусь мав би потребу, Сам даючи усьому життя і дихання‚ і все» (Діян. 17: 25).

Тому ім’я Ісус, яке нині за волею Отця Небесного нарекли Сину Діви Марії, прямо вказує на Божественну природу народженого Немовляти. Він – один зі Святої Тройці, Він є Сущий, як Сущим є Отець і Сущим є Дух Святий.

На це божественне достоїнство Господа Ісуса Христа вказує також наша іконографія. Мабуть, ви, дорогі брати і сестри, звертали увагу на особливий німб у вигляді кола з внутрішнім хрестом, який зображується лише за головою Спасителя. На цьому німбі є хрест, як знак викупної хресної жертви, добровільно принесеної Господом. І там зображено три літери, які складають грецькою мовою напис імені «Сущий» – «о Он».

Окрім божественного достоїнства і божественної природи, ім’я Ісус є також ознакою служіння, для якого Син Божий воплотився і став також Сином Людським. Цим служінням є спасіння людства і світу від влади гріха і від смерті.

Усвідомлюючи всі ці істини ми сьогодні ще й тому святкуємо Обрізання Господнє і наречення народженому Богонемовляті імені, що це ім’я – Ісус – є величним, славним і гідним пошанування. Адже в Писанні сказано про Господа Ісуса Христа так: «Бог звеличив Його i дав Йому ім’я вище над усяке ім’я, щоб перед іменем Ісуса схилилося всяке коліно небесних, земних і пекельних і всякий язик сповідував, що Господь Ісус Христос у славу Бога Отця» (Флп. 2: 9-11). Відтак ми поклоняємося не чомусь незнаному і прихованому, безособовій чи незбагненній силі, космосу, незрозумілій долі або ще чомусь подібному. Але завдяки Одкровенню ми ясно і твердо знаємо Особу нашого Божественного Спасителя, ми знаємо ім’я Його і можемо за цим іменем призивати Його в молитві, промовляючи: «Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!».

Сьогодні ми вшановуємо також одного з видатних служителів Втіленого Бога Слова – святителя Василія Великого. Багато ієрархів та богословів протягом двох тисячоліть новозавітної історії працювали і продовжують працювати для розвитку пізнання Бога, для кращого усвідомлення людьми істин віри, для упорядкування життя церковної громади. Але серед усіх цих служителів Божих Василій Великий заслужено має одне з найбільш почесних місць. Бо він і богословською працею, і аскетичними подвигами, і служінням Церкві, своїм поясненням тайн віри й канонічними настановами зробив надзвичайно великий внесок у розбудову всіх аспектів церковного життя. Тому ми нині, згадуючи його пам’ять, молитовно просимо великого святителя Василія зміцнювати всіх нас у істинній християнській православній вірі, допомагати нам долати всі виклики лжевчень і розділень, які виникають у Церкві. Щоби і ми були, як був він, непохитними сповідниками правди перед обличчям синів віку цього.

Дорогі брати і сестри!

Відповідно до звичаїв нашого літочислення завершився рік попередній і нині настав новий. Тому нині наш обов’язок – молитовно подякувати Господу за милість, яку Він виявляв до нас. Бо без Бога ми не могли би у житті досягнути нічого доброго, не мали би сили протистояти злу. Тож, слава Богу за все!

Також наш обов’язок піднести особливі молитви за наших захисників, за українське військо, яке обороняє нас від іродового нашестя чужинців та від винищення ними нашого народу. Ми просимо у Господа, Який народженням Своїм у світ приніс мир – благословити твердим і справедливим миром нашу землю, наших людей, які так довго страждають від кривавої тиранії оманливого «русского міра». Нехай наблизиться час ураження нечестивого кремлівського ірода і всіх його озлоблених слуг, щоби у війні цій скоро прийшло переможне завершення, а стражданням невинних було покладено край.

Ми з надією на перемогу правди розпочинаємо новий рік, рік ювілею 1700-ліття Першого Вселенського собору, який знаменував торжество істини. І як Предстоятель Помісної Церкви сьогодні я прошу ваших молитов за мене, щоби і в цьому, сьомому році праці з розбудови нашої церковної родини, ми всі разом мали добрий успіх та багаті плоди.

Нехай Господь благословить всіх нас в новому році миром, добром, мудрістю, міцним здоров’ям і всіма благами духовними, а також земними да потребою. За все Богу і Спасителю нашому слава на віки віків! Амінь.