Проповідь Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія у двадцять шосту неділю після П’ятидесятниці

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Нині, у недільний день перед святом Різдва Христового, ми з вами чуємо читання з Євангелія від Матфея про родовід Спасителя та розповідь про праведного Йосифа Обручника, якому ангел пояснив значення події майбутнього народження Дівою Марією пречистого Сина.

Чому євангелист перелічує покоління родоводу Ісусового і чому щороку перед святом Різдва Спасителя ми читаємо цей ряд стародавніх імен, а також згадуємо про сумніви Йосифа? Призначення цього опису полягає у підтвердженні істинності виконання давніх пророцтв про Месію, про прихід у світ Помазаника Божого, Який спасає людство від зла і смерті.

Коли наші прабатьки Адам і Єва згрішили та зазнали покарання і були вигнані з раю, Бог не залишив їх та їхніх нащадків без надії. Господь сповістив тоді, що Той, Хто народиться від Жінки, зітре голову змія. Що хоча нині змій облестив людину і зробив рабом, але у майбутньому прийде Спаситель, Який зруйнує владу зла і визволить людей.

З часом, у нових поколіннях та давня перша обітниця доповнювалася новими пророцтвами, які більш глибоко і детально подавали ознаки, за якими можна буде впізнати, що Спаситель світу справді прийшов. Зокрема, Бог обіцяє пророку і царю Давиду, що саме з його роду прийде Месія. А згодом це пророцтво отримує більш глибоку і таємничу вказівку на те, що нащадок Давида, Який є істинним Месією, буде Сином Діви, і що Його іменуватимуть Еммануїл.

Що означає «Син Діви»? Якраз про це пророцтво нагадує нам євангелист Матфей, сповіщаючи, що воно здійснилося, коли Діва Марія зачала від Духа Святого.

Всім відомо, що народження дитини жінкою від єднання з чоловіком є подією природною, властивою звичайному порядку речей. Але діва, яка не знала чоловіка, без єднання з ним, не може народити.

Давид мав багатьох нащадків, і за покоління, які були після часу його життя, число їх примножувалося. Тож як визначити, котрий з них є справді обіцяний Месія? Бог через пророка подає цю ознаку: Спасителем є Той, Хто народиться від Діви, тобто від непорочної, від Тієї, Яка не знала чоловіка, але народить Сина.

І Сина цього пророк іменує «Еммануїл», а євангелист дає нам пояснення значення цього імені: «з нами Бог». Ці слова пророцтва також надзвичайно важливі, бо вказують на те, що Син, Який буде народжений Дівою, є не лише людиною, як людиною є кожне дитя, народжене в світ. Бо саме завдяки народженню Месії люди можуть правдиво сказати, вказуючи на Нього: «з нами Бог».

Всякий, хто читає і знає Писання, пам’ятає, що імена, які Бог дає людям, ніколи не були випадковими, але завжди несуть в собі глибокий зміст, пов’язаний з особою, яка це ім’я отримує. Так патріарх, ім’я якого від народження було Аврам, що значить «великий батько», коли завдяки чуду в старості отримав спадкоємця, то Богом був найменований «Авраам», що значить «батько багатьох». Апостол Симон завдяки сповіданню ним твердої віри в Месію, як Сина Божого, був найменований Петром, тобто «Каменем», бо ця сповідана ним віра є наріжним каменем для спасіння.

В Євангелії, яке ми нині чуємо, звучать два імені Месії – Еммануїл та Ісус. Перше – таємниче, пророче, а друге – власне. Перше, як вже було нами згадано раніше, є пророцтвом про те, що Месія буде не просто звичайним нащадком Давида, але чудесно, надприродно народженим від Діви, і буде Тим, про Кого істинно можна говорити: «з нами Бог».

А власне ім’я Месії, яке Бог через Ангела наказує Йосифу дати Дитині, що народиться від Діви – це ім’я Ісус, що означає «Сущий є спасіння». Коли Бог розмовляв із Мойсеєм з куща неопалимої купини, то Своє Ім’я Він визначив саме таким: «Сущий», Той, Хто є. Це ім’я вказує на самобутність Бога, на те, що Він має джерело життя Сам в Собі, тоді як все інше має джерело буття в Бозі і без Бога не може існувати.

Ім’я «Сущий» вказує на самобутність як властивість виключно божественної природи. І від цього Божого імені отримує своє походження ім’я «Ісус», яке є ім’ям земним і людським. Земним воно є тому, що вказує на служіння спасіння, яке звершує Той, Кому воно наречене буде Йосифом за повелінням ангела.

Спасіння є протидією гріху та злу і їхнім подоланням. Зло ж та гріх є не притаманні Богові, вони не можливі в Ньому, але вони увійшли через падіння у буття світу та опанували людину. Тому і спасіння від них – це є служіння, яке Бог звершує не для Себе, а для світу і людини через Того, Хто від Діви народжується.

Отже, дорогі брати і сестри, коли ми чуємо нинішнє євангельське читання, то через нього ми напередодні свята Різдва Христового отримуємо нагадування, що Ісус, Який народжується, є саме Тим Месією, прихід Якого Бог обіцяв людям. Він не ангел і не видіння, але він є істинною Людиною, бо народжується від людини і має людський родовід, початок якого – від Адама і від царя Давида.

Але водночас Месія також є істинний Бог, Який приймає воплочення. І як Син Людський Він являє Себе людям, єднає Себе з нами. А тому і отримує пророче, таємниче ім’я «Еммануїл», що означає «з нами Бог». Земне ж ім’я Його є Ісус, і воно вказує як на божественну самобутність Месії, так і на призначене Йому служіння – спасти людство і світ від влади зла і від смерті.

Нагадування нам Церквою цих істин через слухання перед святом Різдва Христового нинішнього євангельського читання повинне оновити в нас усвідомлення духовного значення цієї події. Оновити нашу віру в те, що народжений від Діви є істинний Син Божий і Син Людський. Що Він є наш єдиний Спаситель, через Якого для нас відкривається життя вічне.

Тож, готуючись до свята, турбуюсь про частування і подарунки, про вітання та про все інше, що за звичаєм маємо у різдвяні дні, ми перш за все повинні оновити свою віру в Месію, своє усвідомлення того, Ким є Господь Ісус Христос, Який, виконуючи пророцтва, приходить у цей світ. Щоби завдяки цій оновленій, зміцненій вірі зустріти Різдво Христове не просто як традиційну урочистість, але зі справжньою користю для душ наших. Амінь.