Слово Митрополита Епіфанія з нагоди початку нового навчального року в Київській православній богословській академії

Преосвященні владики, дорогий отче ректоре, шановна професорсько-викладацька корпорація нашої академії, шановні почесні гості, дорогі отці, шановні студенти, дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Хочу ще раз сердечно привітати всіх з початком нового навчального року в нашій Київській православній богословській академії, а також у всіх інших наших духовних навчальних закладах. У складних умовах практично щоденного російського терору проти України, проти нашої Золотоверхої столиці, продовжується життя та праця наших освітніх богословських інституцій, провідною серед яких є Київська академія. Хочу особливо подякувати отцю ректору, викладацькій спільноті, адміністрації та працівникам нашої академії за те, що навіть у таких надзвичайних обставинах вона продовжує жити, працювати, розвиватися, виконуючи свою головну місію – готувати майбутнє для Української Церкви і України.

Вітаючи всіх наших студентів з початком навчального року, особливо хочу відзначити тих з вас, хто вперше цього року прийшов до академії – наших першокурсників. Різним був ваш шлях до цих стін, у різний спосіб ви відчули покликання до отримання духовної освіти. Але віднині ви стаєте не просто слухачами лекцій в одному з навчальних закладів – ви розпочинаєте шлях апостольський. Як у давній час Господь покликав перших Свої учнів йти за Ним, бути свідками Його служіння, слухати Його слово, щоби потім про все це звіщати іншим – так Той Самий Господь кличе нині і вас бути Його учнями, добре приготуватися, аби вже у недалекому майбутньому давати добре свідчення про Його вчення перед людьми, звершуючи своє церковне служіння.

Очевидно, що усвідомлення відповідальності апостольства стосується не лише наших першокурсників – ця відповідальність лежить на всіх нас, на тих, хто навчається і тих, хто навчає, на тих, хто вже має священний сан і тих, хто готується, щоби прийняти це служіння. Щиро зичу всім вам доброї, плідної праці на ниві богослов’я – на ниві тієї багатогранної особливої науки, яка дає пізнання Божественної істини та допомагає втіленню цієї істини у власне життя, в життя громади та суспільства.

Усвідомлення навчання в духовній школі як першого кроку апостольського служіння повинно нагадувати як про його велич, так і про його відповідальність. Покликання до того, щоби стати учнями Христовими, отримали багато, і від євангельського часу число покликаних примножується. Однак ми добре знаємо, що не завжди і не всі покликані стають обраними, стають гідними свого покликання. Наше покликання залежить від Божої волі, але те, як ми відповідаємо на це покликання – залежить від нашої праці, від наших особистих зусиль.

Тому я бажаю всім вам, нашим студентам, які покликані у цих складних умовах сучасності бути учнями Христовими, бути свідками правди і служителями Церкви – ставати гідними свого покликання, не марнувати його, не закопати у землю отримані від Господа таланти. Бо перед нами – велике поле праці як тепер, так і в майбутньому, великі жнива на ниві духовній, для яких потрібні багато добрих відповідальних женців.

Щоденне служіння священника нині – це не лише молитва та звершення служб у храмі, не лише проповідь. Гуманітарна праця, надання психологічної підтримки, сприяння християнському вихованню молоді, будівництво, відновлення чи реставрація храму, відповідальне християнське лідерство в місцевій громаді, гідне публічне свідчення про віру та духовне життя перед зовнішнім світом – все це також лягає на плечі пастиря вже зараз. А для багатьох це служіння має чи буде мати особливу форму капеланства – в першу чергу військового, але також медичного, пенітенціарного чи іншого, коли праця священника здійснюється у виняткових зовнішніх обставинах.

Тож бажаю гідно приготуватися до тих викликів, які завтрашній день принесе особисто вам – тим, на кого вже у відносно недалекому майбутньому Бог покладе обов’язок дбати про Його Церкву. Більшість з вас сьогодні мабуть думають, що цей час настане ще не скоро. Але так думали і ми, коли вперше входили у академічну аудиторію. Насправді ж час біжить швидко, тож не марнуйте його, використовуйте всі надані вам можливості, аби вдосконалюватися, набиратися досвіду, здобувати необхідні знання. А наша помісна Українська Православна Церква, Київська Митрополія, викладацька спільнота і працівники нашої академії – разом ми будемо також робити все можливе, аби допомогти вам на шляху здобуття богословської освіти.

У складних умовах війни ми розпочинаємо новий навчальний рік і новий церковний рік. Але віримо у милість Божу, віримо, що Господь допоможе захистити правду і свободу від тиранії «русского міра» та наблизить перемогу і благословенний мир. Дякуємо нашим новітнім героям, наших захисникам за те, що можемо надалі служити і працювати для Церкви і України, пам’ятаємо у наших молитвах їх усіх – нехай Господь щедро милує живих та упокоїть у Своєму Царстві душі загиблих.

Закликаю нашу академію, на викладачів та студентів Боже благословення та зичу успішного і плідного нового навчального року! Слава Ісусу Христу! Слава Україні!