Церква показує нам хрест, як плід жертовного смирення Сина Божого, завдяки якому він із знаряддя страти став знаменом перемоги, – Митрополит Епіфаній

Проповідь Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія в Хрестопоклонну неділю Великого посту

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

У третю неділю Великого посту, наближаючись до середини цього духовного шляху самообмеження, покаяння та молитви, ми особливо вшановуємо хрест Господній. Це вшанування нагадує нам про смирення Сина Божого та про перемогу над злом і смертю, якої Христос досягнув завдяки Своєму найглибшомуупокоренню.

У стародавньому Римі розп’яття на хресті було ганебним видом смертної кари, якому піддавали найгірших злочинців. І саме таку смерть добровільно приймає Спаситель, щоби через цю викупну жертву перемогти зло. Замість слави, яка належала Йому, як Богу, Він приймає безчестя і смерть, щоби від їхнього вічного тягаря позбавити всіх людей.

Як Син Божий Христос має повноту життя, Він безгрішний і безсмертний, зло не має над ним ніякої влади. Але як Син Людський Він через природну єдність з нами добровільно бере на Себе наслідки людського гріхопадіння. Спаситель страждає не заради Себе, але заради нас, бо Він є Агнець Божий, Який бере на Себе гріхи світу. Він страждає за нас, несе покарання за людство і помирає нашою, людською смертю.

Всі ми маємо життєвий досвід, коли потребували допомоги, щоби перенести щось важке, але наших власних сил було недостатньо. У таких випадках ми просимо когось, хто має силу і здатність, допомогти нам.

Цей досвід певною мірою пояснює нам, що зробив Спаситель на хресті. Він поніс тягар гріхів всього людства, який ніхто інший не міг взяти на себе. Хоча Сам Господь був невинний і безгрішний, але добровільно, заради любові до людства та виконуючи волю Отця Небесного, Він бере на Себе хрест.

В цьому і полягає глибина смирення Сина Божого. Він є предвічний Бог, Творець неба і землі, всемогутній та всесвятий. Але заради любові до грішної людини та заради того, щоби виконати Божий задум щодо її спасіння, Христос добровільно обмежує Себе. Він страждає і помирає на хресті не тому, що не міг захистити Себе від беззаконня людського і ганебної страти, але навпаки – тому, що мав велику духовну силу смирення, яка покладається не на власну могутність, але всеціло – на волю і допомогу від Отця Небесного.

Гординя перших людей привела їх і все людство до падіння і до рабського підкорення злу. Бувши людьми, Адам і Єва всупереч заповіді захотіли відразу стати богами пройти нібито простим і легким шляхом, який пообіцяв їм змій. Щоби подолати наслідки цього падіння, Христос здійснює протилежне вчинку прабатьків. Як Бог Він принижує і обмежує Себе, відмовляється захищати Себе шляхом сили і могутності. І завдяки повному смиренню Він на хресті перемагає гординю людську, перемагає владу зла та через воскресіння – долає саму смерть.

В середині шляху Великого посту Церква через особливе вшанування хреста Господнього нагадує нам ці істини, аби через їх усвідомлення спонукати і нас бути смиренними. Церква показує хрест, як плід жертовного смирення Сина Божого, завдяки якому він із знаряддя страти і смерті став знаменом перемоги. І відтак, коли ми споглядаємо хрест і поклоняємося йому, закликає нас заради спасіння також добровільно обмежувати себе, виявляти смирення, каятися у гріхах та примножувати чесноти любові до Бога та ближніх. Щоби і кожен з нас, взявши за заповіддю Спасителя свій власний хрест, без сумнівів та вагань йшов тим шляхом, який Син Божий показує нам. Шляхом тернистим і жертовним, але тим, який єдиний веде нас до нашої власної перемоги над злом і смертю.

У ці дні – від неділі та протягом всього наступного тижня – ми під час кожного богослужіння поклоняємося хресту до землі, виголошуючи також славослів’я воскресінню Спасителя. Схиляючись до землі ми свідчимо своє упокорення перед Сином Божим, показуємо свою неміч і розуміння того, що від землі ми взяті і смерть наше тіло знову поверне в землю. Але коли славимо воскресіння Христове, то піднімаємося і цим свідчимо нашу віру в те, що через Христа і Його жертву ми теж здані перемогти гріх і смерть. Свідчимо віру в те, що прийде день, коли ми воскреснемо з мертвих, піднімемося із земної могили і отримаємо дар життя, який через хресну жертву подається людству.

Тож, дорогі брати і сестри, нехай Господь благословить нас гідно провести наступні тижні Великого посту і, належно приготувавшись, у радості зустріти світле Воскресіння. А сила Чесного і Животворчого Хреста нехай буде нам на допомогу у боротьбі з усяким злом і на благословення у всіх добрих справах. Амінь.