Слово Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія в Успенському соборі Лаври

Всечесний отче архімандрите Варфоломій, ігумен святого монастиря Есфігмен!

Дорогі у Христі брати – наші улюблені гості, паломники зі Святої Гори Афон!

Владика-намісник і дорога братія Святої Лаври! Всечесні отці, дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Сьогодні, у день пам’яті преподобного отця нашого Антонія Києво-Печерського, засновника цієї святої обителі, ми мали велику духовну радість молитися у цьому соборі за уставом Святої Гори. Нині 975 років виповнюється від того часу, як преподобний Антоній з благословенням старців Святої Гори, з молитвою братів святого монастиря Есфігмен, до яких він належав – повернувся до Києва, до рідного краю, щоби продовжити тут свій подвиг.

Минулого року в жовтні місяці як паломник я разом з братами з благословення Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія відвідав Святу Гору, її монастирі, поклонився її святиням, перед якими молив Господа про перемогу правди та мир для України. І першим серед монастирів, де ми помолися, був ваш Святий монастир Есфігмен, який, як ми знаємо, багато молиться про Україну і братія якого щиро вболіває за нас і за нашу Церкву.

Тому для мене, як Священноархімандрита цієї Святої Лаври, для всієї братії та для всіх нас є великою радістю нині приймати вас, наших братів, тут, на цій благословенній землі, у цьому святому храмі. В храмі, який так багато постраждав у минулому, який нещодавно був уражений російським пострілом та горів, але який милістю Божою залишається домом молитви і місцем звершення таїнств.

Вірю, що нині разом з нами духом радіє преподобний отець наш Антоній, бо він чує і бачить вашу святу молитву, яка звучить так само, як вона звучала і тоді, коли цей український святий був серед ваших братів попередників у монастирі Есфігмен. Там він навчився від афонських отців молитви, уставу служби і чернечого життя. І на цих знаннях, як на міцному духовному камені, він заснував цю святу обитель, яка ось вже 975 років є особливим духовним місцем для Києва, для України і для всього православного світу.

З власного духовного досвіду Ви, дорогий отець ігумен, і вся братія Вашого святого монастиря, добре знаєте, яким нелегким тягарем є свідчення правди перед тими, хто має засліплені духовні очі, хто перебуває в полоні омани та гордині. Довгий час така омана через лжевчення «русского міра» мала владу також і над цим святим місцем.

Але нині воно звільняється від цих кайданів омани і повертається до правдивого служіння Богу, Церкві та спасінню людей. І як Ви нині молилися про Україну, про нашу автокефальну Церкву та про мир для нашого народу, ми також молимося тут про Ваш святий монастир Есфігмен. Ми просимо, щоби Бог наблизив час, коли неправда, яка стоїть на перешкоді миру, зникла, і всі, хто противляться єдності Церкви Христової – щиро примирилися з нею.

Ще раз дякуємо за духовну радість, яку Ви та отці і брати принесли від Святої Гори Афон сюди. Бажаємо усім вам Божої допомоги в служінні, бажаємо захисту під Покровом Божої Матері, бажаємо доброго паломництва в Україні та завжди будемо раді приймати вас знову! Амінь.